Між тією освітою, що є у нас зараз, і тією, що у нас може бути – існує велика різниця. Різниця полягає у підході до навчального процесу та процесу виховання у навчальних закладах. Якщо хтось думає, що лише перейменуванням навчальних закладів і встановленням НУШ ми подолаємо освітню проблему – це далеко не так. Як той, хто навчався у НВО, перейменованому в гімназію, з впевненістю можу сказати – від перейменування не змінюється абсолютно НІЧОГО, а від запровадження НУШ – все міняється, але в гіршу сторону.
Розберімо спочатку ситуацію з НУШ. НУШ – Нова Українська Школа, покликана формально полегшити умови дітям для навчання, виростити з них нормальне покоління, але з її програмою виникає багато запитань. У початкових класах за даною програмою, відбувається по своїй суті продовження дитячого садочка, коли можна прямо під час уроку лягти спати, або посидіти десь на коврику, бо ж «не треба мучити дитину». Так, дитину мучити не треба і не можна, але сама програма НУШ на цьому і побудована. І найкращий приклад, що це характеризує – це те, що у 5 класі за цією програмою діти починають вчитись вже з оцінками, більш менш адекватними правилами і принципами, і здається б все нормально, але згадайте те, що до 5 класу дитина по суті, займалась нічим, ні оцінок, ні зауважень – абсолютно все, щоб дітей розкладати, а не дисципліновувати. А далі дивуються – чому ж діти курять, вживають алкоголь, і взагалі себе поводять, як маргінали? Та тому що їх не привчали до таких умов, їм робили рожеві окуляри і середовище, яке їм подобається, а не те, яке потрібно. Я не кажу, що це має бути щось типу концтабору з максимально жорсткими правилами – це не так, бо таке пропонувати можуть лише садисти, в учнів має бути комфортне середовище, але комфортне не для того, щоб на коврику валятись і нічого не робити, а для того, щоб нормально навчатись.
Що стосується іншого – то наприклад за тією програмою, якою я вчився, теж є багато претензій, наприклад – чому ми повинні проходити все так, ніби за совєтською шкільною програмою? Де нормальний механізм примусу учнів нормально щось робити, і де вкінці – кінців уроки, присвячені вивченню і засвоєнню національно – виховного матеріалу? Усе якраз починається з останнього, адже поки немає таких уроків, як українознавство – процес буде «заторможеним».
Українознавство – фундаментальний урок, на якому вивчаються культура, менталітет та основні ідеологічні цілі українського народу, нормально роз’яснюються терміни народ і нація, і найголовніше – формується національна свідомість дитини, адже незалежно від того, який шлях і професію він/вона обере – всеодно національна свідомість повинна бути у кожного. А коли її немає – з’являється багато маргіналів, котрі плювати хотіли на всіх, крім себе, рухи «Не вчимо історію, бо не живемо минулим», і тому подібне. Ну і врешті-решт колаборанти, які зливають московитам координати і фото стратегічних об’єктів.
Це потрібно виправляти, і вже зараз, бо потім – буде пізно. Кожен учень, кожна людина – має бути національно свідомою.
Що стосується механізму дисциплінованості, то тут допоможе тільки класичний метод кнута і пряника. Вчителі повинні ставитись до кожного з учнів так, як буде потрібно. Заохочувати брати участь у різних заходах, допомагати підвищувати бали, і головне – не лякати дитину міфічним страшним НМТ/ЗНО, чи що там ще може бути. Безумовно, це важливі екзамени і заходи, без яких не обійтись, але подавати їх так, щоб це не виявилось «кінцем життя», адже відомий приклад, коли учень випригнув з вікна 6 поверху, бо дізнався погані результати з НМТ, таких випадків має бути зведено до нуля, і щоб це зробити – необхідно проводити відповідні бесіди і лекції.
Що ж стосується тих, хто абсолютно не хоче ні під що підстроюватись, мається на увазі двіїшники, показушні «альфи» та інші – до них мають зразу застосовувати їх же методи. Їх мають ставити на щабель, нижче від інших, а вихід з цього «дна» є лише один – розвиватись, і розвиватись в правильному напрямку, а не в напрямку тіктоку і подібного.
Висновок. Освіта – фундаментальний чинник, що формує майбутні покоління, і ми повинні докладати всіх зусиль, щоб цей «двигун» працював добре, адже якщо одна «шестерня» чи «клапан» не буде працювати так, як треба – полетить уся система.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Законопроект 12414 як акт ліберального нігілізму
Вчора нашою владою був прийнятий закон,який фактично надає генеральному прокурору повноваження,через які НАБУ втрачають незалежність у своїй антикорупційній діяльності. Але що за цим стоїть і які глибинні причини цього рішення? Власна думка - у довгочиті
Теми цього довгочиту:
ВладаДержавний політичний та судовий апарати
В Україні ці 2 гілки одночасно і справедливості і паразитизму - ключові у забезпеченні функціонування держави, як політичної та адміністративної складової для досягнення необхідних нації потреб та вирішення багатьох проблем. Власні думки щодо вирішення проблем - тут.
Теми цього довгочиту:
ДержаваПолітична стратегія України, власна думка
Політична стратегія – один з найбільш потрібних чинників існування кожної держави і народу. В Україні історично так склалось, що у нас фактично ніколи не було чіткої зовнішньо-політичної стратегії, що нам лишаєтсья робити? Власна думка з цього приводу - у довгочиті
Теми цього довгочиту:
Україна
Вам також сподобається
Як в ХНУРЕ самоврядування просирали.
Доброї вам пори доби шановні читачі. Колись давно у мене ви могли побачити статтю про те як наші ВНЗ були і лишаються не готові дистанційного навчання, і як це впливає не просто на успішність студентів, а й на якість отриманих заннь в цілому.
Теми цього довгочиту:
ОсвітаWe’re LIVE! Запускаємо OnTeach!
Нарешті, у нас є чудові новини, які тебе точно зацікавлять! Нарешті можемо поділитися чимось супер захоплюючим, над чим ми дуууже довго працювали! Так от, платформа OnTeach, нарешті запущена! Це був справжній челендж з усіма бета-тестами та підготовками, але ми це зробили.
Теми цього довгочиту:
СтартапАнглійська мова стане обов'язковою в Україні: її затверджено як мову міжнародного спілкування
4 червня Верховна Рада України прийняла Закон 9432, яким англійська отримує статус однієї з мов міжнародного спілкування в Україні.
Теми цього довгочиту:
Освіта