Перевиховання бидла, як ключ до стабільного суспільства

Багато часу пройшло, щоб можна було знову повернутись до теми бидла. У цьому довгочиті я хочу розповісти про те, як на мою думку позбутись однієї з найбільш токсичних верств нашого сучасного суспільства.
Почнімо з того, що бидляцькі принципи приниження більш фізично слабких - пішли з московії. Так, саме московитська культура і тотальна русифікація вкорінили у нашому народі такі страшні явища як приниження, психологічний тиск, фізичне побиття, та інші садистські принципи. Не варто думати, що це з’явилось одразу ж і спонтанно, ні, це просувалось СТОЛІТТЯМИ, і повірте - така політика не могла не залишити глибокі історичні травми для України та українців.
Коли ж ми врешті-решт здобули омріяну у повній мірі свободу - тема бидла якось відійшла на 2 план, і те, що цьому не приділяли увагу - стало одним з фатальних рішень для нашого суспільства в майбутньому. Пояснюю чому - принципи бидляцтва ну ніяк не можуть добре існувати у народі, який всю свою історію потерпав від цього явища, ну не може стабільно існувати народ, який з самого початку свого існування був іншою цивілізацією, ніж те, звідки бидло до нас прийшло. Але нажаль, через нашу політику і власне небажання народу змінюватись - виявилось, що народ так існувати все ж може. І тут постає ключове питання - а які наслідки для українців мали ці принципи бидла уже за періоду Незалежності? Відповідь - дуже трагічні. Уявіть собі ситуацію, коли розумна і обдарована людина, яка слабка фізично - не може нормально відповісти бидлу, яке над нею систематично, може не б’є,але насміхається, привселюдно принижуючи. Трагізм тут заключається в тому, що якщо “жертва” поскаржиться умовно кажучи вчителю, професору чи директору - буде надзвичайно великий скандал, що потенційно може призвести до ізоляції жертви і стратегічного виграшу бидла - навіть у тій ситуації, коли по суті буллер буде змушений якось “відплатити” постраждалій стороні. Така конфігурація до добра ще не приводила ніколи. Річ у тому, що подібні люди (які стикаються з таким приниженням) можуть або вивільняти свій гнів у непотрібну сторону, доводячи себе навіть до САМОГУБСТВА через неможливість щось зробити із власною ситуацією, або ж накопичують свій гнів так, що через деякий час, можливо навіть десятиліття - ця бомба сповільненої дії може рванути так, що може постраждати і суспільство, і навіть інші народи. Страждання суспільства можуть виявитись у - вбивствах людей, перетворенні країни на авторитарну/тоталітарну державу з культом особистості(якщо постраждалий потенційно стає політиком), у різних саботажах на місцях, тощо. Така структура точно не може призвести до гармонійного, спокійного і розвинутого суспільства, яке має бути засноване на принципах - око за око, конструктивізмі, гармонії та всебічної поваги. Якщо ж нічого з цього немає - то це суспільство приречене на самознищення.
Опишу наступну історію котра у мене була - сиджу я на уроці української мови, я в одній з підгруп, на 1 уроці нічого дивного не твідбувається і навчальний процес йде спокійно. На 2 урок за мною сідає одне бидло, яке, перепитуючи мене шо треба написати, і поувши моє запитання “Тобі шо треба, тему?” - майже привселюдно сказав “Бл*ть який же він йобнутй, просто капзда”, з висока на мене глянувши, і причому це відбувається не вперше. А я в цей момент сиджу і розумію - в мене починається нервовий кашель і відчуття слабкості. Дехто з вас може сказати - так треба було йому врізати, або сказати комусь, і я погоджуюсь з цим твердженням, от тільки фізичної сили як такої щоб йому протистояти у мене не було, а от комусь говорити - не те щоб я був проти цього, але я не хотів щоб це обернулося у відкритий скандлал. Мене не тривожило що я там “здам свого” чи щось подібне - просто реакція на мою дію могла б викликати непотрібний шум і гам. А повертаючись до моїх поередніх слів, моя життєва ситуація прекрасно не підходить абсолютно по всім пунктам “гармонійного” суспільства. В ідеалі - те кончене мало би привселюдно перед усім класом хоча б ВИБАЧИТИСЬ, і не раз, і не два - а щиро. Однак, нічого такого і не сталося.
Як же протидіяти цьому впливу? Моя власна думка - організовувати оплачувані державою лекції, сенс яких буде заключатись не лише у розповідях того що добре а що ні - цей традиціний метод сам по собі уже не допомагає, їхній сенс буде заключатись у тому, щоб бидлу - стало зле, щоб вони відчули усе те, що робили - на собі. Це повинно досягатися тим, що таку людину ніхто ніколи не сприймає всерйоз, від неї усі відчужуються, і вона втрачає увесь свій вплив, стаючи нікому не потрібною істотою.
А після того як це відбулось - оформити глибокі психологічні лікувальні методи, щоб індивідуум перетворився з тварини на громадянина. Такий підхід дозволить одночасно зловити двох зайців - і зробити так щоб людина відчула на собі усе пережите тими, кого вона так чи інакше ображала - і виховати у собі доброчесність та адекватність. Чим більше у нас буде викорінбватись бидляцтва - тим краще буде для народу і нації у середньо і довгостроковій перспективах. Нація не може бути сильною без відповідальних, розумних і адекватних індивідуумів, рівно так само, як і не може продовжувати власне існування через токсичний склад суспільства, який не міняється надто довго.