«Ті, хто приходять уночі». Хто стоїть за рухом догхантерів і чому це може бути частиною великої гри
Вони працюють тихо.
Удень — офісні працівники, викладачі, юристи, батьки школярів.
Уночі — люди з «вкусняшками» у кишені, з отрутою в пакетику, з роздрукованими інструкціями, які їм надіслали координатори.
На форумах вони смакують подробиці.
У приватних чатах — звітують, скільки «хвостів» лягло сьогодні.
Часом роблять це дорогою до суду чи прокуратури.
Так, просто дорогою в прокуратуру.
Це — не вигадка. Це — цитата.
Ось що пише користувачка під ніком Капибара (ідентифікована згодом як Ірина Кременовська):
Люди, які називають себе «догхантерами», давно вийшли за межі «боротьби з бездомними собаками».
Це — рух, мережа, ідеологія, і — як свідчать дані, що ми проаналізували — потенційний інструмент впливу, який бере свій початок у РФ.
Це — історія про насильство, яке маскувалося під «корисну справу».
Про координаторів, які видавали «методички».
Про людей, що «тренувалися» на тваринах, а потім переходили до людей.
Про форуми, які перетворювалися на інкубатори ненависті.
І про те, що цей рух може бути частиною значно більшої гри, ніж здається.
Але про все це ми розповімо вам з часом у наступних статтях.
З відкритих джерел та архівних матеріалів стало відомо, що її діяльність не обмежувалася одним містом. Вона переміщувалася з регіону в регіон, залишаючи після себе однаково страшний слід.
Ірина Кременовська вже мала багаторічний досвід убивства тварин у регіоні Донбасу, і після переїзду до столиці почала труїти собак у самому Києві та приміських районах.
«Сюжет телеканалу “Україна” (з 23:32) про отруєння тварин в Ірпені, де були жорстоко вбиті собаки, зокрема й домашні улюбленці. Догхантери підкидають собакам щурячу отруту та протитуберкульозний препарат».
«Ірину Кременовську, яка особисто отруює бездомних тварин та активно пропагує знищення живих істот на живодерських сайтах, звільнено з посади вченого секретаря Інституту економіко-правових досліджень Академії наук.
Про це видано наказ директора Інституту економіко-правових досліджень № 50 від 3 жовтня 2016 року.»
Її звільнення стало лише невеликим кроком у довгому процесі викриття тих, хто роками діяв у тіні. Але цей крок показав головне: навіть люди, що займають поважні посади й мають бездоганний публічний фасад, можуть приховувати зовсім інше обличчя. І питання лише в тому, чи зможе суспільство вчасно розпізнати такі загрози — і чи матиме достатньо сил, щоб їм протидіяти.
У випадку з Іриною Кременовською участь у діяльності догхантерів це був тільки початок, бо з часом Кременовська та її поплічник Святогор з труїння тварин перейшли на інформаційне цькування людей. Для цього вони використовують декілька інформаційних порталів. Один з них має назву - Центр економіко-правових досліджень. Дуже схоже з назвою закладу з якого Кременовську звільнили. Але наукою і реальними дослідженнями там ніхто не займається. І на інших порталах спостерігається така саме картина. Докладніше про це у наступних статтях.
