“Колись мої батьки подарують мені чорного котика, а потім мене вже ніколи не знайдуть”
(❁´◡`❁)
Fran Bow - психоделічна* комп'ютерна гра в жанрі point-and-click* з елементами жахів.
Point - and - click - один із методів керування графічним інтерфейсом користувачем, який полягає у наведенні покажчика на активну область та натискання кнопки по цій області.
Психоделіки (від грец. ψυχή - "душа", "свідомість" і δῆλος - "ясний", "очевидний") - клас психоактивних наркотичних речовин , що змінюють сприйняття і впливають на емоційний стан і багато психічних процесів. Психоделіки можуть вводити людину в змінені стани свідомості.
Гра вийшла на ПК 27 серпня у 2015 року, на андроїд 16 лютого у 2016 року, на яблучках 5 березня у 2016 березня та на консоль 28 квітня 2023 року
Давайте почнемо грати та розбиратись в сюжеті першої частини разом!😼😼 Усі скріншоти зроблені мною, переклад також мій （*＾-＾*）
Сюжет
Коли ви почнете грати у вас буде міні-мультик (??) який розкаже чому ви опинились в психлікарні :
:: Все чудово! Все ніби на небесах. Я бачу своїх батьків, вони виглядають щасливими. Вони мають подарунок для мене.. Це котик! Такий милий та гарний. Темний як найтемніша ніч. Це містер Північ! Мій найкращий друг... мій єдиний друг... У нас вечеря, я також бачу тітку Грейс. Я дуже сильно її люблю. Сьогодні п'ятниця.. мої батьки їдуть. Тітка Грейс турбується про мене. Ми веселимося! Зараз вечір понеділка.. я бавлюся зі своїм котиком. Але щось не так... Страшна пика за моїм вікном... мені це не подобається.. воно мене лякає. Я щось чую.. Це мама! Вона кричить.. я хочу знати що трапилось. Я підходжу ближче.. та ближче.. мамо? тату? Будь ласка ні.. Матусю.. Татусю.. ( всьо пиздець )
Френ... будь ласка , слухай мій голос. На рахунок три ти проснешся. Один.. Два..
Оцей дядько якого ми бачимо наш лікар і одразу після гіпнозу він питає як ми :
— Але зараз Френ, я маю дещо для тебе.
— Ох справді?
— Бачиш на столі є маленький гаманець для тебе. Це передала твоя тітка Грейс, візьми її
— Це мамин гаманець…
— Відкрий її. Там є дещо в середині.
Далі все легко, берете та натискаєте на сумку, вибираєте папірець та обираєте дію *дослідити*
— Вона хвилюється за тебе.
— Тітка грейс..
— Добре, не хвилюйся про це, з нею все добре.
— Я так втомилась від цього всього
Далі іде діалог про ліки які нам призначили і тут словами не опишеш які в них *побічні ефекти*. В кімнату заходить медсестра та каже прийняти ліки.
— О ні! забирайте її назад до її кімнати.
— Та ще одне .. медсестро, не давайте їй більше ці ліки.
:: Обережно, Френ Боу... якщо ти втечеш з будинку божевілля... я зроблю тобі боляче... спіймаю тебе... та поверну назад до божевілля...
:: Френ? Прокинься! Ці ліки допоможуть тобі втекти. Я буду чекати тебе в лісі! Я люблю тебе..
Розділ перший Мій розсудливий день ( тут я трохи заплуталась з перекладом.. може бути *мій тверезий день*, або *мій тверезий розум* )
Добренько давайте перевіримо спочатку сходимо до вікна ( можливо вам цікаво що на тих паперах та табличці, але ми повернемось до них трохиии пізніше )
Підходимо та ЛАМАЄМО карниз та забираємо цей гачок, він там знадобиться, а цій лікарні вже ні. Трошки пізніше ще відкриємо ту тумбу, ну а зараз нажимаємо на ліве око.
— О Френ, ти проснулась. Це добре.
— Як довго я спала?
— 3 дня напевне.
— Це так багато днів. Але я хочу знайти свого котика.. . .
— Дівчино твій котик помер. Зараз йди, я працюю.
— Я дещо зробила...
Далі ця тітка сказала, що ми погані та спитала: що саме трапилось. Ми кажем що зламали карниз. Вона сказала що зараз його полагодить.
Коли вона пришла та спитала : а де гачок. Ми кажем що нічого не знаєм та медсестра йде.
Підходимо до її робочого столу та дивимось :
Крадемо одразу пластирі та читаємо книжку та папірець ( до речі в цій синій тканині пістолет.. )
Ну і чому ми повинні чекати.. давайте одразу використаєм таблетки!
Біля скелету ми бачимо нитки, якщо на них натиснути то можна вкрасти в неї якусь дідькову хрінь ( шпицю ) ну і все.. вимикаємо ліки та ходімо в нашу кімнату покажу вам щось.
Я вам обіцяла, що ми почитаємо табличку та папірці тому :
Так я думаю що час вам сказати що з нами роблять ці ліки.
Це буде складно тому все по черзі : в грі Френ Боу є 5 реальностей та ультра реальність. Зараз розповім про четверту та ультра, щоб ви не заплутались:
Четверта реальність - рідна реальність, простими словами це те де ми зараз знаходимся, стан Френ без випитих ліків.
Ультра реальність - стан Френ коли вона випила ліки. Для того щоб увійти в ультра реальність, потрібний підвищений вміст ектопломатину. Все з вас досить продовжимо грати:
Оцей прохід який ми зараз бачимо на картинці з'являється тільки один раз та і якоїсь важливої інформації не дає, там просто наш лікар та тітка Грейс говорять про Френ. Тітка хоче забрати Френ, але лікар не дозволяє, тому я просто не буду туди навіть і лізти. Давайте вийдемо з ультра реальності та підемо в право.
Беремо та відкриваємо нашу тумбу:
Потім натискаємо на відкриту тумбу та отримуємо фотографію та невидимку. З'єднайте її з тою штукою яку ми вкрали у скелета:
— Привіт Філ.
— Привіт
— Ти знаєш як втікти?
— Всі кажуть що я хворий
— Вони просто всі дурні ( з цього моменту можна сказати що тобі потрібно йти, але також можна і побачити спеціальну сценку де з'являється Ремор )
Ну ок, попатякали та й добре, давайте відкриємо двері нашим суперським ключем:
Тепер підійдемо до туалету та почитаємо послання:
Запам'ятайте це, воно нам знадобиться.
Окей! Давайте вже підемо до дітей, заходимо в пеші двері ( знову ж такий виходимо з ультра реальності ) :
— Привіт!
— Ти теж їх бачиш?
— Що? ( тут теж можна вибрати що нам потрібно йти, але тут вже треба повністю поспілкуватись )
— Істоти які ходять за кожним
— Тіні?
— Ох я не бачу їх, але я знаю що вони тут.
— Ти знаєш що вони таке?
— Так здогадуюсь..
— Скажи мені будь ласка!
— Ти любиш малювати? Я люблю малювати!
— Я теж люблю. Але будь ласка скажи мені більше про тіні
— Крайон! Крайон! Я хочу знайти свій Крайон! Я малювала ним увесь час! ( вісковий олівець )
— Що ти малюєш?
— Дещо..
Далі нам треба взяти її крайон, але вона каже, що вона ним малює.
Нам потрібно використати пластирі заради крайона:
— Це моє! Це мій Крайон!
— Можна взяти?
— Ні я хотіла ним малювати!
Ну і далі ми їй кажем, що у неї багато олівців, а вона каже, що їй ге дозволяють малювати. Ми питаєм хто на що отримуємо відповідь: медсестри та нам показують руки дівчинки:
Тут потрібно дати дівчині пластирі:
Тепер давайте подивимся на цю ж кімнату, але з ультра реальністю:
Тепер ходімо в їдальню, але треба поговорити з медсестрою..
— А чому ти тут? Ти повинна бути в своїй кімнаті! Двері були закриті.
— Ви залишили їх відкритими.
Потім вона сказала що я знущаюсь над нею і відправила в палату, там був лікар і ми поговорили, він сказав що це не гарно та попросив більше так не робити.
Тепер спокійно йдемо прямо :
Заходимо в першу кімнату:
Крадемо пояс з халату та підходимо до хлопця, який попросить перемкнути канал :
Йдемо далі та заходимо в столову :
Ми спілкуємось з жіночкою та вона нам каже що ми можемо трохи поїсти, але ми беремо цю булочку ( потім я буду намагатись з нею зробити магічний предмет, спойлер : у мене вийшло )
Далі ми йдемо в сусідню кімнату де будуть дві дитини, з одною ми спілкуємось, щоб пройти сюжетну лінію :
Хлопець який сидить за столом наш пацієнт, підходимо до нього та нажимаємо на тростину :
— Не чіпай мій меч!
— Я не знала, що він твій.
— Зараз же вклонись мені, я король.
— Ти не король.
— Я король всієї галактики. Вклонись мені.
— Я вклоняюсь перед вами царю.
— Дуже добре моя дитино. То яка ціль твого візиту?
— Мені потрібна ваша тростина.
— Тростина? Ти про мій меч?
Після чого він каже що дасть нам *меч* коли ми принесемо йому коня та палац. Згадуємо послання в туалеті та поєднуєм наш Крайон та бумагу:
Віддаємо малюночок нашому королю після чого можемо взяти тростину та зробити з нею хапачку :
Поєднуємо три перші плюшки та отримуємо хапачку :
Тепер повертаємось та спілкуємось з тією дівчинкою :
— Привіт Енні! ти як?
— Ти не боїшся мене?
— Ні, а чому я повинна?
— Тому, що можу робити магічні трюки та заставити тебе заснути!
— Я не знала що ти так вмієш, покажи мені!
Потім нам кажуть що ми можемо зробити це самі. Нам дають таблетку та ми повинні поєднати її з булочкою :
Тепер ідемо до охоронця та намагаємось зняти наші ключі :
Ну а зараз буде важливий діалог через який ми, або довше будемо отримувати ключі, або швидше :
— Це булочка! з'їште її!
— Я не зацікавлений у тому, щоб приймати щось від тебе.
— Ти пошкодуєш.
— Добре, але я це з'їм пізніше.
— Давай поки свіжа. ( їж уже, заїбав)
— Добре зараз скуштую.
Коли він засинає ми забираємо нашу хапалку та забираємо ключі, тепер ми можемо піти в кабінет напроти :
Крадемо ключик та беремо код який прикріплений до стіни:
Намагаємось вийти з кімнати, але.. :
Цей дурник закриває нас в кімнаті.. тому ми впиваємо ліки та підходимо до стіни та дивимось на ті всі картинки доки не побачимо як рука нам їх відкриває ( це інтворд і він хороший, тому не бійтесь лізти у вентиляцію )
Повземо поки не впадемо вниз ( ще там буде пацюк, але не бійтесь. Він в своєму пізнанні настільки припіднявся ) :
Ця кімната абсолютно нічого для гри не дає, але якщо подивитись в коробку то можна побачити :
Якщо вам цікаво то почитаєте ну а поки піднімаємся по сходами та відкриваємо двері ключем :
Намагаємось вийти, але знову бачимо Ремора та міні мультик :
:: О мій милий котику.. Ми будемо разом. Я обіцяю! Я сумую за тобою.. Дуже сильно сумую. Чому ти йдеш.. не лишай мене одну Містер Північ..
:: В кінці лабіринту, Френ.
Після цього ми підіймаємось та заходимо в кімнату в котрій ми бачимо 2 кімнати, там буде відсилка на двох ( ну або одного ? ) персонажів які будуть в другій половині другої частини гри:
Приготуйтесь до ультра реальності:
Після того як ми на все подивились нам потрібно піднятись та допройти до кінця першу частину :
Читаєм та розумієм, що нам потрібно піднести ключі та тоді ми зможемо втекти. Але для цього ми вмикаємо ультра реальність :
Вішаєм ключі та тікаєм назад. Коли жіночка йде ми виходимо з укриття та вводимо код 2932:
Тепер виходимо та відкриваємо жовті двері :
Коли ми відходимо до нас підбігає охоронець та каже повернутись, але отримує :
Але і тут ми не можемо втікти, приходить Ремор та тягне нас :
Але у нього щось не виходить, тому ми тікаємо :
Бачимо лабіринт та заходимо в нього, та через пару секунд бачимо живого охоронця ( ця деталь поклала початок в деяких теоріях ) :
Граємо в міні гру, також її можна пропустити ( але рекомендую пограти, вона мега крута )
Деталі першої частини:
Нарешті, перша частина пройдена. Попереду ще чотири частини, але давайте поки розберемо саме цю. Давайте розглянемо написи, які ми бачимо на стінах чи на паперах після прийняття ліків.
На документах Френ, де прописано “Трагедія сім’ї Боу-Драгенхарт, з'являється напис: “Хто це зробив?”
Головна героїня постійно повертається до питання про трагедію. Та хто вбив її маму та тата.
На малюнках з’являється надпис: “Червона кров, ти ховаєшся від мене.”
Можливо, ця цитата дає нам підказку, що вбивця — рідна людина, яка має з жертвою кровний зв'язок?
Фраза "Тата не було тут, мамі було плювати" показують, що батькам було байдуже на те що які плани розгорталися за їхньою спиною.
Ну ось і все! Сподіваюсь, вам сподобалась ця стаття та я вам підняла ваш настрій. Дякую за увагу!
