Виробничий контекст: Амбіції телевізійного магната
Студія: ITC Entertainment (британська компанія).
Продюсер: Лорд Лью Грейд (легендарний медіамагнат, відомий за «Маппет-шоу»).
Очікування та Стратегія:
Бестселер: Фільм заснований на суперпопулярному романі Клайва Касслера про пригоди Дірка Пітта. Книга була хітом продажів, і продюсери бачили в ній потенціал для створення франшизи, яка б конкурувала з Джеймсом Бондом.
Технічний виклик: Головна "фішка" фільму — це саме підняття корабля. У 1980 році (до ери CGI) це означало побудову гігантських макетів і зйомки в величезних резервуарах з водою.
Глобальний розмах: Лью Грейд хотів увірватися на американський кіноринок. Він продав права на прокат різним дистриб'юторам, обіцяючи "фільм століття".
Фінансові показники (Бюджет і Каса)
Фільм став одним із найбільших касових провалів в історії кіно.
Бюджет виробництва (1980 рік): $40 млн.
(Це була астрономічна сума на той час. Для порівняння: «Зоряні війни: Імперія завдає удару у відповідь», що вийшов того ж року, коштував близько $18-25 млн).Бюджет (перерахований на 2026 рік з інфляцією): ~$150–155 млн.
Збори в домашньому прокаті США (1980 рік): $7 млн.
(Катастрофа. Фільм повернув менше 20% свого бюджету).Збори в США (перераховані на 2026 рік): ~$27 млн.
Чи заробила студія? (Аналіз прибутковості)
Вердикт: Фінансовий крах і кінець епохи.
Кінопрокат: Збитки були колосальними. Студія ITC Entertainment втратила майже всі вкладені кошти. Цей провал став початком кінця для кінопідрозділу компанії Лью Грейда.
Home Video: Згодом фільм випускали на VHS і DVD, але він так і не став культовим хітом, який би приносив великі гроші (на відміну від «Водного світу», який відбився на відео). Він залишався цікавим лише як історичний курйоз.
Легендарна цитата: Коли продюсер Лью Грейд побачив фінальні збитки, він вимовив фразу, яка увійшла в історію бізнесу: "Дешевше було б осушити Атлантику" (It would have been cheaper to lower the Atlantic).
Реліз та Конкуренція
Дата релізу: 1 серпня 1980 року.
Важкий серпень:
Фільм вийшов наприкінці літа 1980 року.
«Аероплан!» (Airplane!): Пародійна комедія вийшла раніше і домінувала в прокаті, забираючи увагу мас.
«Смокі і Бандит 2»: Хіт з Бертом Рейнольдсом.
«Мисливець» (The Hunter): Останній фільм Стіва Макквіна.
Глядачі проігнорували повільний, серйозний фільм про корабель на користь комедій та екшену.
Ключові гравці
1. Річард Джордан (Дірк Пітт)
Талановитий актор, але не суперзірка рівня Гаррісона Форда. Йому не вистачило харизми, щоб "продати" фільм. Провал стрічки закрив йому шлях до статусу героя бойовиків.
2. Джейсон Робардс (Адмірал Сендекер)
Дворазовий володар «Оскара». Його участь мала додати фільму ваги, але він виглядав у ньому втомленим.
3. Алек Гіннесс (Джон Бігелоу)
Обі-Ван Кенобі: Легендарний актор погодився на маленьку роль того, хто вижив на Титаніку. Навіть його ім'я не врятувало фільм.
4. Джеррі Джеймсон (Режисер)
Спеціаліст з катастроф: До цього він зняв «Аеропорт '77». Студія найняла його як технічного спеціаліста, здатного працювати з водою, але йому забракло візіонерського таланту Спілберга чи Кемерона.
Цікаві факти та Культурний слід
1. Модель за $5 мільйонів:
Найбільшою статтею витрат стала модель Титаніка.
Студія побудувала 17-метрову (55 футів) детальну копію корабля. Вона коштувала 5 млн (19 млн на сьогоднішні гроші).
Для зйомок сцени спливання побудували гігантський резервуар на Мальті. Модель виглядала вражаюче, але вона "з'їла" бюджет, не залишивши грошей на динаміку сюжету.
2. Історична помилка:
У фільмі Титанік піднімають з дна цілим.
У 1980 році це вважалося можливим.
Але в 1985 році експедиція Роберта Балларда знайшла реальний Титанік і виявила, що він розламався навпіл. Це миттєво зробило сюжет фільму науково неможливим і застарілим, що вбило інтерес до нього в майбутньому.
3. Гнів Клайва Касслера:
Автор книги був настільки розлючений якістю сценарію і кастингом, що заборонив Голлівуду екранізувати свої книги.
Ембарго тривало 25 років, доки він не погодився на екранізацію «Сахари» у 2005 році (яка, за іронією долі, теж стала грандіозним фінансовим провалом).
«Підняти Титанік» — це пам'ятник марнотратству доцифрової епохи. Студія ITC вклала всі гроші в макет корабля, забувши про сценарій і зірок. Цей провал навчив Голлівуд, що "дорого" не означає "цікаво", і надовго відбив бажання торкатися теми Титаніка (аж до 1997 року, коли Джеймс Кемерон довів, що це можна зробити правильно).
