Писанина. Вірш один

Казала мені мати,

Не йти у зброярство

Бо прийде по тебе жінка,

З потойбічного царства

Буде лащитись, всміхатись,

Справ питатись, в довіру втиратись,

А як увагу свою згубиш - спиной повернешся,

Так й відчуєш гострий кіл й кров,

Що ллється.

(2024)

Буду радий конструктивній критиці! Бо, як я думаю помітно, я лише починаю писати вірші!

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Д
ДИМ@dymova_zavisa

Поки нічого розповідати

1Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 3 жовтня

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається