Друкарня від WE.UA

Хвилі забирають життя

Вода — моя стихія,
моя сила та моя мрія.

Що хочеться побачити море
та відчути на собі смак солі.

Сфотографувати медузу
та поїсти кукурудзи.

Вода сьогодні — стихійне лихо,
потоп міста, вулиці й огорожі.

Знищення домівки, будки тваринки
та плач маленької дитинки.

Екологічна проблема,
яка завдала для нас величезну проблему.

фото weiwuuji (inst)

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
v13saturn
v13saturn@v13saturn

688Прочитань
18Автори
15Читачі
Підтримати
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • v.b | Грандбатько | цикл “абразія“

    Пливе крізь пам’ять човен дитинства, а в ньому — погляд діда, тиша поля і тужні струни бандури. Цей вірш — не про смерть, а про присутність, що не зникає. Про голос, що досі веде тебе селом, крізь осінь, крізь роки, крізь себе.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • v.b | Грандбатько | цикл “абразія“

    Пливе крізь пам’ять човен дитинства, а в ньому — погляд діда, тиша поля і тужні струни бандури. Цей вірш — не про смерть, а про присутність, що не зникає. Про голос, що досі веде тебе селом, крізь осінь, крізь роки, крізь себе.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія