Беззбройних не розстрілюють солдати,
Не добивають тих, хто вже упав.
Та pосіяни — нелюди і кати —
Бояться воїнів Вкраїнських лав:
Стріляють чергою… упав — стріляють.
Й безсилля ницого згасивши жах,
Фільмують як Вкраїнець умирає
Із «Слава Україні» на устах.
А скільки нас без стогону і страха
Безвісно гине там, на рубежі?
Що день — то подвиг, що життя — то втрата,
Пекучий біль і нерви на межі.
Лютуйте, нелюди, і скаженійте з крові,
Життя усе розставить по місцях:
За кожну мить непрожитої долі,
У труну вашу буде вбито цвях.
Чого ви ждали, показавши страту?
Страху? Нема. А відчай, біль і гнів
Ми звикли вже давно конвертувати
У смерть оскаженілих ворогів.
Ви мертві, хоч і можете стріляти,
Та до солдат вам, наче до небес.
Беззбройних не розстрілюють солдати,
Беззбройних боронити їм за честь.
#ЯВЛ_Вірші 07.03.23
Цей допис було перенесено із бети.
