Коли Дональд Трамп під час свого президентства започаткував ініціативи, покликані зміцнити лідерство США у сфері штучного інтелекту, це викликало чимало суперечок. Хоч його плани часто видавалися хаотичними та недостатньо продуманими, загальний вектор був очевидним: забезпечити американським технологічним компаніям умови для швидкого та вільного розвитку, мінімізуючи при цьому тиск регуляторів.
На перший погляд може здатися, що подібний підхід — внутрішня справа США. Однак у глобалізованому світі рішення однієї держави можуть впливати на інші, особливо якщо йдеться про країну з таким сильним впливом на технологічну галузь, як Сполучені Штати. Зокрема, помітний ризик того, що Європа, прагнучи не відстати у світовій конкуренції, може поступово «здавати свої позиції» та пом’якшувати власні регуляторні норми, аби великі технологічні компанії не оминали її ринки.
Європейський шлях до регулювання ШІ
Європейський Союз уже довгий час прагне бути світовим лідером у регулюванні технологій. Прийняття Загального регламенту про захист даних (GDPR) у 2018 році засвідчило намір ЄС встановити жорсткі стандарти конфіденційності та безпеки для міжнародних компаній.
Подібний підхід мав продовжитися й у сфері штучного інтелекту. Єврокомісія анонсувала розробку етичних принципів, а пізніше — план зі створення регулювання ШІ, орієнтованого на права людини та безпеку. Це мало би гарантувати, що розробка та впровадження технологій не порушуватимуть базові права громадян, а також мінімізувати ризики дискримінації чи зловживань.
«Америка передусім» у дії
Політика Трампа щодо ШІ базувалася на принципі «America First» (Америка передусім). Білий дім у ті роки вважав, що надмірні регуляції можуть придушити інновації та віддати перевагу Китаю, який теж активно розвиває ШІ. У 2019 році було оприлюднено «Американську ініціативу з ШІ», а потім низку меморандумів і рекомендацій, які мали на меті спростити дослідження та комерціалізацію штучного інтелекту.
Цей курс на мінімізацію регулювання став своєрідним сигналом для великих гравців зі сфери технологій, як-от Google, Amazon та Microsoft, котрі бажають мати максимум свободи для експериментів і впроваджень нових ШІ-рішень. На думку прихильників цієї політики, чим менше обмежень, тим швидше розвиватиметься технологія, а отже, тим більші переваги отримає Америка на світовій арені.
Загроза для європейських стандартів
Зараз в ЄС триває обговорення проєкту «Акту про штучний інтелект» (AI Act), що має стати першою у світі комплексною правовою базою для ШІ. Критики побоюються, що у спробі конкурувати зі США та Китаєм Європа може послабити власні плани щодо регулювання, аби не «відлякати» великі технологічні компанії та інвесторів.
Існує побоювання, що ЄС, прагнучи розвивати власну цифрову економіку, фактично змушений буде знизити планку регулювання, щоб не втратити привабливість для інноваційних стартапів та корпорацій. А це, у свою чергу, може означати відступ від «європейських цінностей», що передбачають захист прав людини, прозорість алгоритмів та відповідальне ставлення до даних користувачів.
Чому це важливо для світу
Якщо європейський регуляторний тиск послабиться, це може мати наслідки для інших країн, які брали приклад з ЄС у сфері технологічного законодавства. В умовах глобалізації саме європейська модель часто слугувала «золотим стандартом» для держав, що прагнуть збалансувати інновації та безпеку.
Однак, якщо Європа почне відходити від суворих норм, то й інші держави можуть вирішити, що жорстке регулювання не дає бажаних економічних результатів. Утвориться «перегони вниз» (race to the bottom), коли уряди будуть змагатися у послабленні правил, аби привабити великі технологічні компанії — незалежно від того, якими будуть довгострокові наслідки для суспільства.
Чи є шанс зберегти баланс?
Прихильники жорсткішого регулювання стверджують, що Європа не повинна відмовлятися від своїх цінностей на догоду транснаціональним корпораціям. Вони наголошують, що довіра громадян до ШІ — це ключовий елемент успіху технології. Якщо користувачі вважатимуть, що їхні права ігноруються, а дані можуть бути використані проти них, це підірве перспективи розвитку сфери штучного інтелекту в довгостроковій перспективі.
Крім того, більш прозорі та справедливі правила гри можуть стимулювати появу нових, етичних гравців на ринку технологій. Деякі фахівці також переконані, що «виграш» у вигляді економічних переваг від слабшого регулювання буде короткостроковим, а от негативні наслідки, зокрема погіршення захисту даних і дискримінація за допомогою алгоритмів, матимуть довгостроковий характер.
Висновок
«План щодо ШІ» Дональда Трампа та політика мінімального регулювання в США підкреслює, наскільки різняться підходи до технологічного розвитку по обидва боки Атлантики. З одного боку, Америка прагне будь-що зберегти лідерство, дозволяючи ринку самому визначати правила гри. З іншого — Європа намагається втримати баланс між інноваціями та суспільними цінностями.
Однак існує ризик, що конкуренція за лідерство у сфері штучного інтелекту штовхне ЄС до поступок, які можуть суперечити його ж принципам. Якщо це станеться, глобальний ефект пошириться за межі європейського континенту, створивши умови, де великі технологічні компанії матимуть ще більше впливу, а захист інтересів користувачів буде поступово слабшати.
