Показати чи сказати? Як я досліджую характер персонажів у своїх текстах

Богдан Бедрій

Я не маю літературної освіти. Я просто пишу. І з кожним новим оповіданням намагаюсь краще зрозуміти, як працює текст. Одним із найбільших моїх відкриттів стало поняття прямої та непрямої характеристики персонажів.


Що це взагалі?

  • Пряма характеристика — коли автор сам каже: цей персонаж добрий, суворий, злий або щасливий.

  • Непряма характеристика — коли ці риси ми розуміємо через вчинки, мову, реакції, деталі.

У теорії це звучить просто. Але на практиці — зовсім інша річ.


Як це виглядає у моїх текстах?

«Рута»

«Рута, жінка середніх років із суворим поглядом...»

Це пряма характеристика. Я кажу, як вона виглядає і яка вона. І це працює — бо це перша зустріч з персонажем, треба дати читачу орієнтир.

А от Мальва:

«Стиснула кулаки і ступила вперед, незважаючи на погрози...»

Тут я нічого не пояснюю. Але з дії видно — вона вперта, рішуча, не з тих, хто пасує. Це — непряма характеристика.

«Клуб "Новий дім"»

«Гліб (зомбі) тепер їсть броколі. Бо мізки — це соціально неприйнятно.»

Я не пишу, що він добрий чи змінений. Але саме зміна раціону — найточніше свідчення характеру. Це, мабуть, мій улюблений приклад з непрямої характеристики.

«Шум завжди радив ходити в ліс...»

З одного речення ми розуміємо, що він — своєрідний духовний тип. Не треба прямих ярликів.


І що з того?

Ці спостереження змінили мій підхід. Я більше не «ліплю» героя описами. Я спостерігаю за ним у своїй же прозі. Іноді варто просто показати вчинок — і характер буде зрозумілий. А іноді — дати точний опис, якщо далі не буде змоги розгорнути.

Це не підручник. Це мої чернетки. Але якщо ви теж пишете — спробуйте таке саме дослідження над своїм текстом. Погляньте:

  • де ви говорите напряму?

  • де показуєте?

  • де герой справжній, а де — лише функція?


Висновок

Можливо, пряма характеристика — це «що автор думає про героя». А непряма — це «що герой думає сам про себе».

І, як на мене, краще, коли читацька симпатія виникає не через опис, а через впізнавання. Коли ми бачимо в герої щось із себе — не тому, що так сказав автор, а тому, що він вчинив саме так, як би вчинили ми.Показати чи сказати? Як я досліджую характер персонажів у своїх текстах

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Богдан Бедрій
Богдан Бедрій@bohdanbedrii

Автор "Критики п'яного розуму"

9Прочитань
3Автори
0Читачі
Підтримати
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

  • Соціально-окультна пригода на горі Баба Род

    Львівський студент шукає схвалення свого старшого брата та готовий на все, навіть на участь в темній месі. Разом з другом їм доведеться провести складний ритуал, але інші сили їм протистоятимуть.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Чого хоче Барбара?

    Молода та самотня жінка живе зі своїм батьком-алкоголіком, її життя це тягучий кошмар з якого вона бачить лише один вихід. Оповідання брало участь у конкурсі "Кошмар триває"

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Оповідання “Пан Малодобрий”

    Міський кат, що живе у Львові недалекого майбутнього, поспішає на шкільне свято доньки, але повинен виконати ще одну екзекуцію. Оповідання брало участь у конкурсі "Загибель богів" від Зоряної Фортеці.

    Теми цього довгочиту:

    Оповідання

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається