Поки Кишинів рухається до ЄС, на лівому березі Дністра формують «придністровську ідентичність» через військову підготовку в школах та російські навчальні програми.
Молдова розраховує до 2030 року вступити до ЄС. Країна впевнено лідирує серед країн-кандидатів за темпами реформ, зокрема у сфері освіти. Водночас на неконтрольованому Кишиневом лівому березі Дністра, у невизнаній Придністровській Молдавській республіці (ПМР), її лідер Вадим Красносельський доручив до кінця 2026 року завершити акредитацію шкіл за російськими стандартами, щоб видавати випускникам атестати РФ.
Правозахисники фіксують у Придністров'ї феномен мілітаризації та масової ідеологічної обробки дітей. Під патронатом ОГРВ (Оперативної групи російських військ) там функціонує «Юнармія» як частина всеросійського військово-патріотичного руху для школярів, проводяться військові ігри та заохочується участь дітей в освітніх центрах у Росії та окупованому Криму. Факти були систематизовані у «Білій книзі» про підготовку Молдови до реінтеграції Придністров’я у сфері освіти, яка була представлена 26 травня профільним міністерствам експертами асоціації Promo-LEX.
Військові збори як свято
У ПМР для школярів 8-10 класів основною подією перед канікулами вважається військово-спортивна гра «Юний патріот Придністров’я», фінал якої проводиться в травні. Цього року серед найкращих виявилися 11 команд, які в бойовій амуніції демонстрували свої навички у воєнізованих змаганнях на місцевості.
Фінал проходив у ті ж дні, коли Кишинів приймав 135-ту сесію Комітету міністрів Ради Європи, на якій глави МЗС РЄ розпочали Спецтрибунал для Росії. Всього за 80 кілометрів від столиці Молдови, в оздоровчому комплексі «Дністровські зорі» протягом трьох днів, 15-17 травня, діти розбирали та збирали автомати Калашникова, заряджали патронами магазини до них, стріляли з гвинтівки та кидали гранати, щоб зберегти «придністровську ідентичність» — їх змушують називати себе «придністровцями» без зазначення реальної національної приналежності.
У гості до підлітків із показовими виступами приїхав армійський спецназ, «суворовці» демонстрували навички метання саперної лопати, а святковий настрій створював оркестр так званого головного штабу Збройних сил ПМР. Кращим із кращих вручили призи, грамоти та кубки.
Загони «Юних патріотів Придністров'я» формуються ще на початку навчального року в кожній школі Придністровського регіону за правилами військової підготовки школярів у РФ. Стройовий крок і військово-прикладні дисципліни є обов'язковими. Далі протягом року підлітки проходять відбірковий цикл у містах і районах, і лише найкращі з найкращих потрапляють на святковий фінал.
Молдова — в ЄС, Придністров’я — у РФ?
Влада Молдови тривалий час не звертала уваги на цей феномен, зазначає експертка правозахисної організації Promo-LEX Міхаела Шерпі, яка системно вивчає ситуацію в освітніх закладах ПМР. На правому березі Дністра шкільна система навчає дітей правам людини і готує їх до вступу в Євросоюз, а на непідконтрольному Кишиневу лівому - створює з Молдови та сусідньої України образ ворога, який загрожує неіснуючій «придністровській ідентичності».
Система освіти ПМР з дитячого садка готує дітей до війни, продовжує експерт. Починаючи з трирічного віку діти під наглядом вихователів грають, наприклад, у «мінне поле». Пізніше мілітаризація продовжується в школі у формі військово-патріотичної підготовки, включаючи навчання поводженню з вогнепальною зброєю. Найбільшому ризику піддаються сироти та діти з вразливих сімей, яким пріоритетно пропонують військову кар'єру.
«Ситуація різко змінилася після анексії Росією Криму та початку війни на Донбасі», — каже Міхаела Шерпі.
У 2017 році за допомогою Росії в Тирасполі було відкрито Суворовське військове училище, і в тому ж році кадетська школа-інтернат у Бендерах стала Республіканським кадетським корпусом при МВС ПМР. У минулому навчальному році до цих закладів було зараховано 416 дітей віком від 11 до 17 років. Ці військові навчальні заклади готують майбутніх військових та сили безпеки ПМР в ізольованому, каральному та примусовому середовищі. Загалом, за оцінкою експерта, 70 тисяч дітей у ПМР позбавлені неполітизованого освітнього середовища. За відмову від армії — до в’язниці
«Серед молодих силовиків багато тих, хто ніколи не був у Росії, але вважають її великою країною і клянуться, що готові за неї померти», — каже екс-політв’язень Вадим Погорлецький, який незаконно відсидів понад три роки у тираспольській в’язниці і звільнився півроку тому.
Це і є «придністровська ідентичність» як результат виховання, пояснює він.
Але персонал таких структур насильно втягнуто в політичні ігри, продовжує Погорлецький, адже молодь залучають до військових вишів обіцянками безкоштовної освіти, а потім виявляється, що їм ніде працювати, крім силових відомств ПМР. Після підписання контракту їх шантажують тим, що вони стали учасниками незаконних збройних формувань, і вийти з системи неможливо. Як приклад Погорлецький наводить історію випускника Суворовського училища Еміліана Чебана, який з 2022 року сидить у в’язниці в ПМР. У 18-річному віці хлопець відмовився підписати десятирічний контракт з так званою армією ПМР, його заарештували і місяць тримали в повній ізоляції. Пізніше так званий суд засудив його до 12 років за надуманим звинуваченням у державній зраді.
Мешканець Рибниці, у минулому кадровий військовий, який обіймав у 2013–2015 роках посаду міністра зв’язку та ЗМІ невизнаної ПМР Геннадій Чорба вважає, що у Кишинева є важелі для вирішення проблеми, але немає політичної волі. У ПМР транслюють російські телеканали, пояснює він, а технічно це неможливо без телекомунікаційної мережі правого берега. Але Кишинів не поспішає щось робити.
«Зомбовані російським телебаченням батьки віддають своїх дітей у військово-патріотичні формування, оскільки самі живуть цими ідеями», — каже Чорба.
Але такі не всі, продовжує він, заможніші люди відправляють дітей навчатися до Кишинева, крім того, у багатьох є другий паспорт і родичі в Україні, які знають реальний стан справ. А ідеологія ПМР тримається на тотальній атмосфері страху.
28 травня правозахисники окремо надіслали свою доповідь віце-прем'єру з питань інтеграції Молдови Валерію Ківеру. У «Білій книзі» немає готових рецептів, зазначає Міхаела Шерпі, це скоріше тривожний лист з деякими рекомендаціями, які вже зацікавили віце-прем'єра.
Джерело — DW
