Виробництво та очікування: Експеримент гігантів
Студії: Paramount Pictures та Walt Disney Productions.
Це був безпрецедентний випадок співпраці. Paramount володіла правами на персонажа, а Disney — фінансувала частину виробництва, прагнучи отримати хіт для сімейної аудиторії.
Очікування:
Очікування були астрономічними.
Ефект Супермена: Після шаленого успіху «Супермена» (1978) студії шукали наступного героя коміксів для екранізації. Попай здавався ідеальним кандидатом.
Маркетинг: Це мав бути головний різдвяний блокбастер року. Студії очікували зборів рівня «Зоряних війн» або «Бріоліна».
Однак вибір режисера здивував усіх. Роберт Олтмен був іконою авторського кіно («MASH», «Нешвілл»), відомим своїм анти-голлівудським підходом, хаотичними діалогами та цинізмом. Доручити йому сімейний мюзикл було ризикованою ставкою.
Бюджет та Касові збори (з перерахунком на сьогодні)
Виробництво фільму стало легендою через хаос, вечірки та складність зйомок на воді.
Бюджет:
1980 рік: Близько $20 мільйонів (початково планували менше, але витрати вийшли з-під контролю).
Сьогодні (еквівалент): ~$76 мільйонів.
Це був дуже дорогий фільм для того часу, особливо для комедії.
Касові збори (Домашній прокат США):
1980 рік: $49,8 мільйона (світові збори склали близько $60 млн).
Сьогодні (еквівалент): ~$190 мільйонів.
Чи виправдались очікування?
Існує міф, що «Попай» був провалом. Фінансово це не так. Фільм приніс прибуток (збори перевищили бюджет у 2.5 рази + гарні продажі на відеокасетах пізніше).
Але з точки зору очікувань студії, це було розчарування. Вони чекали на феномен у $100+ мільйонів, а отримали просто успішний фільм. Преса несправедливо затаврувала його як «флоп» (провал) через завищені очікування.
Реліз та Конкуренція: Важке Різдво
Дата релізу: 6 грудня 1980 року (прем'єра), 12 грудня (широкий прокат).
Фільм потрапив у «м'ясорубку» надзвичайно сильного сезону, конкуруючи з тими ж фільмами, що й Seems Like Old Times:
Головні конкуренти:
«З дев'ятої до п'ятої» (9 to 5): Ця комедія стала абсолютним лідером Різдва ($103 млн), забравши у «Попая» жіночу та дорослу аудиторію.
«Буйні» (Stir Crazy): Ще один комедійний гігант ($101 млн).
«Як тільки зможеш»: Клінт Іствуд знову зібрав повні зали.
«Флеш Гордон»: Ще одна екранізація коміксу, яка вийшла у той же час і відтягнула частину фанатів фантастики.
У підсумку «Попай» посів 12-те місце серед найкасовіших фільмів 1980 року.
Головні особи та їхній статус
1. Робін Вільямс (Попай):
Статус до фільму: Суперзірка телебачення завдяки серіалу «Морк і Мінді». Це була його перша головна роль у великому кіно.
Результат: Критики хвалили його фізичну гру, але лаяли те, що через накладні губи та фірмове бурмотіння його репліки було важко розібрати. Фільм довів, що Вільямс може тримати на собі повний метр, хоча справжній кіноуспіх прийшов до нього трохи згодом («Світ за Гарпом», «Доброго ранку, В'єтнам»).
2. Шеллі Дюваль (Олів Ойл):
Статус: Муза Роберта Олтмена та зірка арт-хаусу.
Роль: 1980-й став для неї роком контрастів: вона зіграла у найстрашнішому фільмі року («Сяйво») і в найсмішнішому сімейному мюзиклі. Критики одностайно визнали, що вона була народжена для ролі Олів Ойл.
3. Роберт Еванс (Продюсер):
Легенда Голлівуду, який стояв за «Хрещеним батьком» та «Китайським кварталом». Для нього «Попай» був спробою довести, що він все ще може робити хіти після арешту за зберігання кокаїну в 1980 році.
4. Гаррі Нілссон (Композитор):
Відомий музикант, який написав пісні до фільму. Його музика була дивною, нетиповою для Disney, що додало фільму сюрреалізму.
Контекст, зйомки та вплив на індустрію
1. Знімальний майданчик — Мальта:
Замість того, щоб знімати в павільйоні, Олтмен і Еванс вирішили побудувати справжнє село Світхевен (Sweethaven) на острові Мальта.
Будівництво тривало 7 місяців, було використано тисячі колод, імпортованих з Нідерландів та Канади. Також збудували хвилеріз, щоб захистити бухту.
Цікавий факт: Село не розібрали після зйомок. Сьогодні Popeye Village — це одна з головних туристичних пам'яток Мальти і діючий парк розваг.
2. "Мурмотіння" (Altmanesque sound):
Роберт Олтмен використовував свою фірмову техніку запису звуку, коли всі актори говорять одночасно, а мікрофони пишуть усе підряд. Для мюзиклу це було жахіттям. Глядачі скаржилися, що не розуміють слів Попая. Це призвело до конфліктів зі студією.
3. Культурний слід:
Хоча в 1980 році фільм сприйняли прохолодно, з роками він набув статусу культової класики. Його цінують за унікальну атмосферу, декорації та костюми, які повністю відтворюють стиль коміксів Е.К. Сегара (а не спрощених мультфільмів).
Режисер Пол Томас Андерсон (фанат Олтмена) використав пісню "He Needs Me" (яку співає Шеллі Дюваль у «Попаї») у своєму фільмі «Кохання, що збиває з ніг» (Punch-Drunk Love, 2002), подарувавши саундтреку друге життя.
Висновок:
З бізнес-точки зору «Попай» — це приклад того, що стається, коли студія намагається поєднати непоєднуване: корпоративний бренд (Disney/Paramount) та анархічного режисера (Олтмен). Це не стало катастрофою, але й не стало новим «Суперменом». Проте фільм залишив нам Робіна Вільямса як кіноактора та одне з найреалістичніших казкових міст в історії кіно.
