Місяць ночі цієї таки незвичайний —
Наче я у долоні, що сяє
Тримаю попіл…
Попіл моїх надій,
Попіл моєї мрії,
Роздумів та чуттів…
І кохання мого заметіль
Попелом впала між зір
У долоню моїх надій.
…Місяць ночі цієї таки незвичайний —
Наче я вустами , що сяють
Тримаю попіл.
Попіл моїх страждань,
Пристрастей
Та чекання.
Відчай та крик мій
Попелом впали до вуст відкритих —
Осліплений полиском сліз
Тримаю попіл
Сяючими вустами.
…Місяць ночі цієї таки незвичайний —
Наче я на плечах, що сяють
Тримаю попіл.
Попіл моїх мовчань,
Попіл моїх печалей…
І самота, і доля тиснуть мені на плечі
Попелом втоми…
Осяяними руками
Тримаю попіл вагомий,
Що на плечах мені втомних —
В заобрії неозорі
Несу у зморні спомин
Попелом між зірками.
…Місяць ночі цієї такий незвичайний!
