
Звучить утомлена журба
Як скрип похиленої хвіртки,
Через яку ввійшла нізвідки
Ніким не прохана війна.
Лиха вона!
Тече полинова журба,
Як Мертвовод тече не спішно,
Несе нам пам’ять неутішну,
Яку лишає нам війна.
Гидка вона!
Співає проклята журба
Вустами тих, хто не вернеться,
В чиїх серцях іще озветься
Останнім подихом війна.
Гірка вона!
Кричить нездолана журба,
Кричить сильніше за сирени
І розриває навпіл вени,
Де замість крові лиш війна.
Страшна вона!