За проханням людини зроблю кілька статей, склавши такий собі довідник текстового рольовика на Друкарні. В цій, ми поговоримо про структуру посту, що це таке і як його правильно писати.
Важливо! Пунктуація та помилки в тексті не стосуються “правильності” написання посту, це індивідуальна відмінність кожного залежно від отриманих знань.
Пост, в своєму звичайному розумінні, в Інтернеті, означає повідомлення, відповідь або публікацію на форумі, блозі, групі, тощо.
В розумінні рольовика пост — це літературна дія для початку, розвитку або завершення текстової гри.
Фактично, вони є тотожними, однак до класичних постів в Інтернеті не можна застосувати слово “відпиши”, бо на них класично реагують, або репостять. На рольовий пост можна тільки відповісти і виключно в ігровому форматі, бо якщо “зарепостити” рольовий пост — це буде вирвана з контексту інформація, так як рольові пости не є суцільним, вони є частиною ланцюга подій де одна дія призводить до іншої.
Структура посту не така очевидна, як його поняття. Більше того є декілька видів постів і певні правила.
Почнемо з правил
Пост повинен мати вигляд літературного твору, де враховуються всі правила правопису, такі як:
третя особа — весь пост має писатися, як драматургічний твір, за виключенням діалогово-монологової складової та думок персонажа.
діалоговий-монолог — це унікальна складова рольових постів, так як ви, спілкуючись з іншим персонажем, маєте вести з ним діалог за усіма правилами граматики, однак, фактично, ви пишете монолог, так як відповідь надійте тільки у відповіді співгравця. Тобто ви маєте застосовувати одразу обидва синтаксичних правила при написанні слів, що каже ваш персонаж.
Думки — думки персонажа це те, що ви можете писати двома способами: як частину основного тексту, або як внутрішній діалог. Як частина тексту, думки персонажа зливаються з вашими думками і передаються від третьої особи, тобто так: “І все б нічого але в той момент Ніколас думав, що зможе все на світі…” Як внутрішній діалог, думки героя все ще знаходяться всередині описової складової посту, однак мають особову структуру, таку як: “Ніколас подумав: “Я міг би все на світі!”. Іноді хтось дозволяє собі писати наступним чином:
— “Я міг би все на світі” — Подумав Ніколас.
Однак це не є правильним, так як думка передана як зовнішня, як діалог, тобто структурою, що за правилами є словесною, яку чують всі оточуючі. А одже, це вже будуть думки в слух і на них ваш сорол має повне право відповідати, так як за синтаксисом його персонаж це почув.
Особливі символи — іноді правилами рольової зазначено, що пост має мати певні окреслення, такі як лапки, зірочки, скошені риски чи інші символи. Це пішло ще з форумних часів рольових, де таким чином відокремлювали рольові пости від звичайних. Теперішня система груп дозволяє цього не робити.
Також ви можете користатися зручними форматуючими функціями платформ (погугліть до своєї платформи), щоб виокремити думки курсивом, зробити акцент на слові завдяки жирному шрифту або підкресленню (не знайшла такої функції на Друкарні 💃). Деякі платформи мають функції з приховуванням тексту, що допоможе вам у написанні контенту 18+. Не для всіх він прийнятний, а тому таким чином ви залишите цей контент прихованим — ні, серйозно, якщо це є, користуйтесь цим, бо це також допомагає вам легше шукати де саме ви писали відповідний контент.
Ви не можете і не маєте писати за свого співгравця. Ні дії, ні діалоги, ні думки. Нічого. Виключення може бути тільки у двох випадках:
сорол попросив вас відписати за себе, щоб пришвидшити хід подій.
сорол покинув вас, не збираючись писати поста, що виводить його персонажа з теперішнього сюжету. В такому випадку, краще за все буде якщо ви повідомите про це адміністрацію та отримаєте дозвіл закінчити цей сюжет самотужки, щоб перейти до іншого.
Ви не маєте закінчувати дію. Рольва це послідовна гра де на дію має бути відповідь перш ніж вона до чогось призведе. Тож, ви не можете писати: “Воїн замахнувся сокирою і розрубив голову ворогу.” — це закінчена дія, у співгравця немає виходу як писати, що його персонаж помер. Ви повинні писати: “Воїн замахнувся сокирою, ЩОБ розрубати голову ворогу.” — це не є закінченою дією, а отже ваш співгравця ще має можливість врятувати свого персонажа, або контратакувати. Зазвичай після дії, йде процес обробки бойовою системою результату, тобто, наскільки удар був успішним — це довго пояснювати, тому якось розкажу, про ці системи. Отже, коли система обрала наскільки хід був успішним, вам відповідають, що: “Солдат ухилився від замаху сокири.” Тоді ви вже можете закінчити дію в своєму пості: “Сокира пролетіла повз голову та врізалася в деревину.”
Дія+результат –> відповідь 👎
Дія –> відповідь –> результат 👍
Як розумієте, співгравець в своєму пості-відповіді також робить дію, а тому пости я і називаю ланцюгами, які переплетені один між одним.
Не. Читайте. Думки. (Або ж: не будьте Мері/Марті Сьюшником). Це досить популярна проблема, коли гравець використовує інформацію яка не доступна для його персонажу, щоб “врятувати” ситуацію. Дивіться. Ось ваші персонажі 💃🕺, а ось ви з співгравцем💏, як бачите ви зовсім різні і знаходитесь в різних обставинах. Ви не можете користуватися інформацією, яку придбали не за ігрових обставин. Тож, якщо ваш персонаж не може знати в якому стані його друг, то ви маєте це якось дізнатися перш ніж приймати дії. Не бійтеся втратити зв'язок, не бігайте за чужим персонажем, співгравець також має працювати над тим, щоб ваші герої прийшли до взаємодії, щоб ви разом грали. Більше того, ваш персонаж взагалі може не відповідати характеру, який ви йому будуєте, коли користуєтеся недоступною йому інформацією і намагаєтеся схилити до нього іншого персонажа. А тому ви маєте абстрагуватися від думок та намірів співгравця і думати виключно над своїми діями. Додам, що думки та роздуми чужого персонажа знаходяться в пості не для співгравця, а для підкріплення намірів що до певних дій та розвитку персонажа. Бо буде вам конфуз, коли ви граєте за крадія, хоче обікрасти і о! чудо, співгравець уникає цього, хоча у вас максимальний рівень крадіжки. Абсурдно чи не так?
Моя вам порада: перш ніж почати грати обговоріть з співгравцем деталі зустрічі. Розкажіть один одному про своїх персонажів так багато, як розповідає ваша мамця своїм подружкам про вас. Який він хороший хлопчик, що по пикам роздає на право і на ліво, і який поганий, що до сраки пускає всіх кого можна. Врахуйте точки зіткнення героїв та користуйтеся цим, однак ні в якому разі не корегуйте персонажа, під сорола — якщо ваші герої не мають точок зіткнення, то комусь або доведеться відмовитися від персонажа та написати нового, підходящого, або краще за все, пошукати іншого сорола з більш підходящим персонажем.
До речі, відмовлятися, тобто писати нового персонажа прийнято тому в кого немає сюжету, або тому хто зацікавлений у сюжеті співгравця.
І таке вам додаткове правило:
Не починайте ролити, не маючи планів. Стикалася з цим особисто. Був період коли я мала одночасно 16 персонажів, реально ігровими з яких було лише 6. Це було пов’язано з тим, що я писала персонажів до сподобавшись мені рольових, однак що робити далі мною не було розплановано, а тому гра закінчувалася в той момент, коли анкета була прийнята. Тож, перш ніж витрачати свій час на анкету, посидьте та подумайте: ЧИМ БИ ВИ МОГЛИ ЗАЙНЯТИСЯ В ЦЬОМУ СВІТІ? Не бійтеся штурмувати адміністраторів, щоб розпитати чи можна реалізувати у грі той чи інший ваш задум, бо так можна і по дупі зловити…
Що до правил, здається все. Якщо я щось пропустила — доповніть мене в коментарях.
Види постів
Трішки очевидності:
початкові
вводні
ланцюгові
перехідні
завершальні
Початковий пост — це ваш перший пост. В ньому ви маєте починати з того на чому закінчилася ваша анкета, щоб розповісти що це за персонаж майбутньому співгравцю, або квестологу. Такий собі якір з якого починається ваш ланцюг пригод.
Вводний пост — вид посту, який в основному пишуть квестологи, або ведучий вашого сюжету. В ньому має пояснюватися ціль пригоди, ваша мета та чому саме ви в це вплуталися (частіше за все відповідь банальна: взяли квест на свою сраку))).
Ланцюговий пост — класичний вид в якому відбувається основна взаємодія гравців між собою, що веде сюжет вашої гри.
Перехідний пост — за наявності локацій, перш ніж перейти з однієї в іншу, в попередній ви маєте описати що наблизилися, або тільки збираєтеся наблизитися до наступної локації — це буде перша частина переходу, яку ви маєте закрити вже в іншому пості, в наступній локації де ви маєте описати звідки сюди прийшли. Поширена практика, коли один гравець виводить з локації, а інший приводить в іншу — це не порушує правил і навіть економить час, однак за правилами точки переходу мають зазначити всі (суть про інформаційну приписку поза постом, наприклад: Ліс → Село), як в останньому пості в локації, так і в першому пості в іншій локації — для того, щоб можна було відслідкувати ваше переміщення в разі чого.
Завершальний пост — вид посту, який зазвичай пише квестолог або ведучий сюжету коли ваш сюжет закінчується. Зазвичай в цьому місці підводяться підсумки, а персонажі розходяться — пости для втечі від неактивних співгравців. Також такими постами дуже зручно робити переходи в часі, ви ставите крапку в теперішніх обставинах і можете спокійно починати на новій ноті, зазначивши, що пройшов певний перелік часу та деякі зміни.
Структура
Легше буде намалювати…
Загалом стуктура посту однакова під кожний вид постів але є деякі розбіжності. Якщо у випадку з початковим та вводним ви пишете багато про себе, або про свого опонента, який прийшов до вас з певною метою і ви приходите до якихось дій, то у решті ви починаєте з відповіді на певні дії опонента, розмірковуєте над усім цим, додаєте опис ситуації, свої почуття, відчуття, зміни, тощо і або закінчуєте це своєю дією, або переносите дію в інше місце, або завершуєте дію.
Змоделюємо це на початковому пості, що я приведу в якості прикладу:
( Прошу не зважати на контекст посту — написала перше, що спало на думку. )
1 У той день вона прокидалася двічі. Перший — від дивного незрозумілого звуку, що розбудив і її сусідку по кімнаті, була тільки п’ята ранку, а прокидатися тільки о шостій, тому, щось пробубонівши, вона знов заснула. Вдруге її розбудила сусідка, точніше те як вона плакала розмовляючи з власним батьком. Легка сонливість не давала зрозуміти, що коїться, залишалося тільки дивитися на збентежену дівчину, що тинялася по кімнаті, збиралася на роботу та в сльозах повторювала батькові:
— Нас бомбят. Да, собіраюсь сейчас на работу, сказалі вийті тем, кто может дойті пешком.
2 Сівши в ліжку, дівчина дістала телефона та почала гортати сторінки новин. Десь не було ні слова, а десь горлали про війну. Лишалося тільки перевіряти та шукати першовитоки. Так і було. Їх і справді бомбили тим ранком, о п’ятій — вибухи були тим, що їх розбудило. “Вже як годину йде війна.” — подумала вона, згортаючи відео. У чаті їх групи було гласно: хтось розповідав де і що трапилося, де і що відбувається зараз; хтось питав про практику і чи треба туди йти; хтось на паніці жартував, що навіть війна не стане приводом для перенесення сесії. Вона ж сиділа, намагаючись встигнути все це прочитати, бо новини неслися наче скажений пес. Зрештою, телефон доводиться відкласти. Практики не буде, від місця наступу до їх міста години чотири машиною. Є надія, що ворогу дадуть відсіч, але навіть так потрібно було діяти так, як було заплановано.
3 Дівчина знала, що війна може розпочатися. На відміну від інших, кого турбували селебреті та новинки чартів, її увага була зосереджена на тому, що ворог вже як пів року стягував війська, а зрештою почав облаштовувати госпіталі, чого НЕ роблять на навчанні. В деяких областях на тому та позаминулому тижні проводилися навчання для місцевих, а тому проігнорувати ризики було неможливо. Ще в понеділок, вона продала дорогоцінності, які їй купила бабуся, а у вівторок купила туристичний рюкзак. Зараз був саме час його збирати. Для початку це була папка з документами та ноутбук, а коли справа дійшла до речей то розпочався справжній хаос. Треба було взяти щось поїсти, попити, перевдягтись. Все не вміщалося, щось летіло на ліжно, а щось запихувалося назад до шафи і так ще чотири рази, поки не склався остаточний варіант. Однак, чи варто було їхати? Чи можливо це? Стільки людей, а це затори і вокзал не працює — його вже не було. Варто було залишитися. А отже потрібно було купити поїсти. Тут складнощів не було, деякий досвід відклався завдяки вивченню історії та стратегічним іграм. Для початку, потрібні продукти, що не зіпсуються довгий час, свічки, сірники, питна вода та туалетний папір, хоча у студента кожний записник, то туалетний папір.
4 Перевдягнувшись, вона взяла стареньку тачечку, що вже довгі чотири роки служила їй, тягаючи важкі сумки, та пішла до магазину.
Ви можете помітити, як пост відповідає на поставлені питання в схемі. Звичайно це не 100% варіант, так як скоріше за все у вас вже буде певна мета, яку ви почнете розкривати в 3й частині перш ніж перейти до дії. В мене такої мети не було, я писала з думками, що цю дівчину теоретично могла зустріти одногрупниця дорогою і запропонувати піти за продуктами разом, де між ними могла б скластися розмова і незначна взаємодія, як-то допомогти донести сумки.
У пості відповіді до цього посту, який би теж був початковим, що до речі цікавий момент, структура була б подовженою, бо окрім початкової частини, потрібно було б скористатися ланцюговою частиною, щоб зв’язати події. Важливо, що в таких “подовженнях” зникає описна частина, так як вона вже була написана і таким чином може зникати будь яка частка посту, якщо вона вже існує в ньому. Коли ви повторюєте — це називають водою.
Важливо не плутати послідовність розділів посту та послідовність дій. Особливо проблематично, коли ви знаходитеся на стадії розповіді ланцюгового виду — в якийсь момент події можуть змішатися в вашій голові, особливо якщо їх більше ніж ОДНА, і ви можете наплутати послідовність дій вашого опонента. Від цього немає ліків, окрім як прокачувати уважність. І так, зміна положень дій опонента буде грубим порушенням написання посту, так як ви викривляєте те, що написав співгравець, а відповідно змінили очікувані вашим співгравцем результати. Деякі з таких змін можуть призвести як до поразки в бою, так і до перемоги але це буде не чесно, це свого роду чит-код. За нього адміністратори можуть добряче настукати по сраці.
Сподіваюся ця стаття стала пізнавальною для вас. Якщо я щось пропустила або не врахувала — напишіть про це в коментарях. Вибачаюся за помилки в тексті — важкий день на роботі. Наступним разом на цю тему ми можемо поговорити про анкети та її пункти і як їх заповнювати, звичайно, якщо вам це буде цікаво.
Дякую за увагу!
