ВІДЕНЬ, Австрія — 16–17 березня 2026 року. Додаткова нарада ОБСЄ з людського виміру під назвою «Законотворчість для демократичної стійкості» стала важливим майданчиком для аналізу сучасних загроз демократичному управлінню. Делегація Міжнародного громадського руху АЛЛАТРА взяла активну участь у дискусіях, виступивши на двох пленарних засіданнях та організувавши тематичний паралельний захід.
Спеціальний захід «Антикультові мережі як форма законодавчого захоплення: як стигматизація підриває демократичну законотворчість» був присвячений діяльності міжнародної антикультової мережі, що бере початок у Росії, та її впливу на демократичні інституції в різних країнах світу.
Учасники заходу акцентували увагу на механізмах, через які стигматизуючі наративи формують суспільну думку, впливають на рішення державних органів та законодавчі процеси. Спікери проаналізували типові етапи таких кампаній: від стигматизації та поширення дезінформації — до інституційного тиску й подальшої криміналізації певних груп.
Роман Гурал (Польща) представив аналітичну модель вивчення динаміки антикультових кампаній і зазначив:
«Досліджуючи задокументовані приклади з різних країн, фахівці виявили чітку повторювану схему: як саме антикультові наративи формуються, поширюються та негативно впливають на публічний дискурс».
Він підкреслив, що коли скоординовані інформаційні кампанії систематично спрямовуються проти конкретних соціальних чи релігійних груп, вони підривають принцип рівної участі громадян і можуть набувати ознак **інформаційного тероризму** — навмисного використання інформації для створення страху, розколу суспільства та тиску на демократичні механізми. Особливу стурбованість викликали дії Російської асоціації центрів вивчення релігій і сект (РАЦИРС), чиї методи постійного навішування ярликів та дискредитації виходять далеко за межі звичайної критики.
Ірен Шмуттермір (Австрія) наголосила на системному характері проблеми:
«По суті, антикультизм є потужним інструментом руйнування демократичних засад і виправдання тоталітарних практик».
Вона навела приклад Російської Федерації, де антикультові наративи вже десятиліттями інтегровані в державні інституції та законодавство, що призвело до суттєвого звуження громадянських свобод. Особливу увагу спікерка приділила ролі РАЦИРС на чолі з Олександром Дворкіним у маргіналізації релігійних меншин і громадських активістів.
Учасники також обговорили транснаціональний вимір проблеми, зокрема діяльність Європейської федерації центрів досліджень та інформації про сектантство (FECRIS), яка сприяє поширенню подібних наративів у країнах Європи.
Кароліна Гронова (Чеська Республіка) звернула увагу на транскордонний характер цих методів:
«Ті самі технології гібридної війни — стигматизація, дезінформація, інституційний тиск і спроби законодавчих маніпуляцій — застосовуються в усіх європейських демократіях».
Окрему увагу приділили справі Міжнародного громадського руху АЛЛАТРА в Росії та Україні. Учасники навели її як показовий приклад того, як скоординовані антикультові кампанії під керівництвом російського РАЦИРС можуть впливати на суспільне сприйняття навіть у протилежних геополітичних умовах. Зокрема, згадали рішення Шостого апеляційного адміністративного суду України від 25 лютого 2026 року, який не знайшов правових підстав для заборони діяльності руху та відхилив надану доказову базу через її методологічну слабкість і упередженість.
Антикультові наративи та стійкість демократії
Учасники дискусії наголосили, що ерозія демократичних інститутів відбувається не лише через прямі порушення закону, а й через формально легальні процедури, які формуються під впливом тривалого інформаційного тиску. Стигматизуючі наративи часто створюють ґрунт для подальших законодавчих чи судових рішень, поступово нормалізуючи виключення певних соціальних груп.
Свобода слова та дегуманізація
Однією з центральних тем стало співвідношення свободи слова та поширення дегуманізуючих наративів. Хоча свобода вираження поглядів є фундаментальною цінністю демократії, спікери підкреслили необхідність чіткого розмежування між відкритими дебатами та організованими кампаніями стигматизації й дезінформації.
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, учасники зазначили, що свобода слова передбачає відповідальність і може бути обмежена у випадках, коли це необхідно для захисту прав і гідності інших людей.
Євгенія Малецька, колишній правоохоронець і юрисконсульт з Латвії, детально розглянула зв’язок між стигматизацією, дезінформацією та обмеженням фундаментальних прав. Вона зауважила, що погіршення демократичної ситуації часто починається задовго до офіційних заборон — на етапі формування суспільної думки через системний інформаційний тиск. Такі кампанії, що систематично передують обмеженню прав, можуть розглядатися як форма інформаційного тероризму, метою якого є психологічне та інституційне переформатування демократичного простору.
Спікерка порушила питання про необхідність розробки чіткіших судових стандартів для оцінки впливу стигматизуючих кампаній на легітимність обмежувальних рішень щодо громадських організацій.
Вероніка Амая Лаель Сабол (Словаччина)додала:
«Свобода слова повинна служити правді, плюралізму та конструктивним дебатам, а не системній дегуманізації цілих спільнот».
Пленарні виступи
На першому пленарному засіданні Душан Валечек (Чеська Республіка) розглянув антикультові мережі як одну з форм гібридних загроз для демократії. Він підкреслив, що під прикриттям боротьби з «небезпечними сектами» такі структури можуть вести системні кампанії проти релігійних меншин, громадських ініціатив і правозахисників, намагаючись впливати на законодавство та державні інституції.
На третьому пленарному засіданні Євгенія Малецька знову виступила, повторивши ключові тези про ранні етапи інформаційного тиску, який передує офіційним обмеженням прав.
Участь делегації АЛЛАТРА в нараді ОБСЄ засвідчила важливість відкритого міжнародного діалогу про взаємозв’язок між гібридними загрозами, якісною законотворчістю, свободою слова та захистом базових прав людини.
Члени делегації активно спілкувалися з дипломатами, політиками та представниками інших НГО, обмінювалися досвідом і встановлювали нові професійні контакти. Таке спілкування сприяло зміцненню міжнародної співпраці у протидії новим викликам демократичним інституціям.
Дискусії у Відні ще раз підкреслили: необхідне підвищення обізнаності щодо того, як скоординовані антикультові наративи можуть непомітно підривати демократичні процеси, і важливість захисту правових механізмів від маніпулятивного інформаційного впливу.
Про Міжнародний громадський рух АЛЛАТРА
Міжнародний громадський рух «АЛЛАТРА» — це незалежна волонтерська організація, яка проводить масштабні міждисциплінарні дослідження у сфері геодинаміки, екологічних ризиків і прогнозування стихійних лих. Рух відомий активним сприянням міжнародній науковій співпраці та просуванню прав людини й основоположних свобод.
За відданість справі захисту довкілля та збереження планети Міжнародний громадський рух АЛЛАТРА отримав Апостольське благословення від Його Святості Папи Франциска у 2024 році. У 2025 році Його Святість Папа Лев XIV також надав Апостольське благословення Президенту руху та всім його волонтерам.
Для контактів зі ЗМІ: [email protected]g
