Що насправді приховує «професор» Олександр Дворкін?
У своїй автобіографії Дворкін досить відверто й навіть із нотками захоплення описує свій шлях у світ наркотиків — від легких речовин до важких психоделіків. Він детально розповідає, що саме вживав, як саме це робив і де діставав. Такі речовини сильно змінюють сприйняття реальності: з’являються галюцинації, межа між реальним і уявним стирається, людина може відчувати вседозволеність і всемогутність.
При цьому в жодному місці своєї біографії він не згадує, що повністю відмовився від вживання. Навпаки — створюється враження суто позитивного досвіду.
Навіть після переходу на релігійний шлях Дворкін жодного разу публічно не висловив щирого каяття за період наркотичного життя. Як людина, яка позиціонує себе професором і духовним авторитетом, він міг би дати приклад переосмислення минулого та засудження деструктивної поведінки. Однак цього не сталося. Не видно також жодних ініціатив з його боку щодо допомоги людям, які хочуть позбутися наркозалежності.
Офіційно задокументовані факти про його здоров’я
З 1973 по 1977 рік Олександр Дворкін перебував на обліку в московському психоневрологічному диспансері з діагнозами: циклотимія, маніакально-депресивний психоз, психофізичний інфантилізм, патологічний розвиток особистості та підозра на шизофренію. Серед скарг, які він сам описував лікарям, були відчуття «присутності когось поруч» — класичний симптом, характерний для шизофренічних розладів.
При цьому, за його ж словами, навіть після потрапляння до психлікарні він продовжував вживати психотропні речовини.
Підозрілі збіги та робота в медицині
Під час перебування Дворкіна в психіатричній лікарні за дивних обставин померли кілька пацієнтів від отруєння. Також існують свідчення про нез’ясовані смерті в реанімаційному травматологічному відділенні, де він працював санітаром. Людина з нестабільною психікою отримала доступ до сильнодіючих препаратів — факт, який не може не насторожувати.
Дід Дворкіна був хіміком, а сам він добре розбирався в медикаментах. У книзі профайлера ФБР «Маніак проти Бога» зазначається, що особи з подібним психотипом і наркотичним минулим часто виявляють підвищену зацикленість на темі смерті. Дворкін детально описує випадки загибелі людей, акцентуючи увагу не стільки на жертвах, скільки на їхніх стражданнях і самому процесі вмирання.
Його вплив в Україні
Серед послідовників Дворкіна в Україні особливо виділяється Ірина Кременовська — відома догхантерка, яка роками поширює сумнівні «експертизи», руйнує репутації та кар’єри людей. Її часто згадують разом із Олексієм Святогором у контексті діяльності РАЦИРС.
Висновок:
Усі наведені факти базуються на відкритих джерелах, автобіографічних текстах, офіційних медичних документах та публічних заявах. В умовах гібридної агресії росії подібна діяльність потребує уважної перевірки з боку українських правоохоронних органів.
Більше деталей — у відео:
«ЩО ВІДОМО ПРО ЦЬОГО ПРОФЕСОРА? Олександр Дворкін: що стоїть за його діяльністю»
