На високій горі де гуляють вітри,
Стоїть капище сонячне світле.
Я туди піднімусь і дари принесу,
Хочу Рід і Богів пригостити.
Привітаюсь з Богами і шану віддам,
Хочу з вами сьогодні побути.
А у відповідь вітер обніме мене,
Це Стрибог протягнув мені руки.
Підійду до вогню,що горить тут весь час,
Сяду біля живого багаття,
Він родинним теплом обігріє мене,
Хай горять всі проблеми й нещастя .
Я не буду просити блага для себе,
Хочу просто поради спитати.
Як можливо в цей час об'єднати народ?
Щоб країну з біди врятувати.
Які треба такі підібрати слова?
Щоб з очей пелена поспадала.
Щоб згадали братерство між славних Родів,
А не лаялись хто більше правий.
Не прошу для себе безтурботне життя
Все пройду що на долю припало,
Краще ви захистіть дітлахів від біди,
Щоб продовжили Рід вони далі.
Слава Рідним Богам! Знаю чуєте ви.
Ви підказку дасте що робити.
Як забути нарешті про рабське ярмо,
Та по совісті в рівності жити .
Верещако Сергій.
