Друкарня від WE.UA

ПРИМАРА СЛАВИ

ПРИМАРА СЛАВИ

Гонить люд гучну примару слави,

Шепче сцена: «Будеш ти царем»,

Та в очах і перед вівтарем

Гасне тихо цей вогонь лукавий.

Золото дзвенить у кожній залі,

Блиск і шум затьмарюють тандем,

Та без світла марний цей об'єм,

Бо душа стоїть в глухій печалі.

Враз приходить тиша не гучна,

Щось проносить тихо попри нас

І в руці зринає ключ простий.

Щастя та вогонь немов брати:

Хто горить, той має свій політ,

Бо любов веде його в зеніт.

Мирослав Манюк

01.03.2026

#сонет

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк@MiroslavManiuk

Вільний Поет

80Довгочити
304Перегляди
3Підписники
На Друкарні з 27 березня

Більше від автора

  • ЖИВИЙ

    ЖИВИЙ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • НЕЗЛАМНА МРІЯ

    НЕЗЛАМНА МРІЯ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • ДИВНИЙ СОН КОТА

    ДИВНИЙ СОН КОТА

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Це також може зацікавити:

  • “ Трійня “

    Інколи так буває, що навіть рідні люди повинні кудись піти. Це може бути другий план, а може й остаточний відхід. Так, бувають спроби повернути все назад у наш маленький куточок, але не виходить. Що тоді? Ці рядки про це: які труднощі, випробування треба пройти до єднання.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Поезія
  • v.b | тет-а-тет | цикл “ретроград“

    Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • “ Трійня “

    Інколи так буває, що навіть рідні люди повинні кудись піти. Це може бути другий план, а може й остаточний відхід. Так, бувають спроби повернути все назад у наш маленький куточок, але не виходить. Що тоді? Ці рядки про це: які труднощі, випробування треба пройти до єднання.

    Теми цього довгочиту:

    Українська Поезія
  • v.b | тет-а-тет | цикл “ретроград“

    Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія