Вірити чи не вірити в теорію поколінь — ваша особиста справа, але переважна більшість маркетологів її використовує при просуванні товарів та послуг. А щодо навчання? Чи дійсно покоління бумерів, іксів, міленіалів та зумерів потребують різні підходи у навчанні?
Почнемо з того, що таке теорія поколінь? Були такі дослідження від Н.Хоу та У.Штрауса, які встановили, що кожні 20-25 років формується нове покоління з абсолютно інакшими цінностями і світоглядом. Що впливає на це? Соціальна, економічна та політична обстановка, які формують умови, в яких ми живемо та навички, які потрібні нам для виживання.
Щодо рамок поколінь, то існують певні відмінності для західного світу та України. І це доволі очевидно, бо коли в США активно розвивався капіталізм, то в Україні (ок, тоді ще УРСР) була “побудова світлого майбутнього у вигляді комунізму та соціалізму”. Але приблизно можна поділити:
1. “бебі-бумери” – 1946-1970 роки народження
2. “покоління Х” – 1971-1987 роки народження
3. “міленіали”, або “покоління Y” – 1988-1999 роки народження
4. “покоління Z” – 2000-2015 роки народження.
Цей поділ по роках трохи відрізняється від західного, а також від деяких джерел українських маркетологів та соціологів, бо ці рамки я зробила на основі свого досвіду викладання. Але, звісно, цей поділ умовний, бо навіть я згідно усіх розрахунків — міленіалка, проте в мене мікс двох поколінь (є в мене щось від іксів).
До речі, під час викладання знайшла пару схожих рис у бумерів та зумерів. Несподівано? А от і ні, історія — вона ж циклічна!
У цьому довгочиті я не буду детально зупинятися на стандартних характеристиках кожного покоління, а одразу перейду до того, що кожне покоління цінує у навчанні та як має виглядати ідеальний урок.
1. Бумери
Девіз у навчанні — “Довіряй викладачу та багато працюй”
У навчанні бумери цінують авторитет вчителя, тому будуть дослухатися до порад та погоджуватися на запропонований шлях навчання, бо “ви вже вчитель — вам краще знати”. Дуже неохоче пробують нові методи та підходи у навчанні та свято вірять у ті, що були у них в школі та університеті, тому люблять, коли викладачі говорять багато на уроках, все пояснюють, а всю практику вони вже роблять вдома у вигляді домашнього завдання. Їм дуже важко робити якісь вправи на уроці, бо вони хочуть зробити їх бездоганно, а для цього треба посидіти та подумати, а вони не хочуть витрачати цей час на уроці та виглядати “тупими”. На уроці бумерам достатньо виконати лише один вид завдань — їм окей цілий урок читати текст та виконувати вправи по тексту, або цілий урок розбирати лише Present Simple. Бумери обожнюють підручники, чіткі програми, розуміння, куди вони йдуть і де відмічати галочками свої успіхи. Бумерам дуже важливі грамоти, сертифікати, іспити. Бо просто почути від вчителя “В тебе все прекрасно виходіть” їм не достатньо. Потрібне якесь “матеріальне” підтвердження своїх знань. Сертифікат їм важливіший за знання.
Сліпа віра в цінність сертифікатів та дипломів грає злий жарт з бумерами. Буває студент добре знає мову і може нею користуватися, але сам іспит за певних причин складає погано і отримує сертифікат з низьким результатом, та вважає, що він не на що не здатний. Або, коли знання посередні, але на іспиті вийшло щось вгадати, щось списати, і потім такі студенти ходять і хизуються сертифікатами, як підтвердженням своєї “експертності”.
Головні переваги бумерів: посидючість, вони дійсно хочуть докопатися до суті і готові витрачати години на виконнаня повторювальних прав та завдань, що приводить дійсно до знань “навіки”. Бо вони не звикли, що інформацію можна швидко знайти, тому для них не проблема вчити та запам’ятовувати щось. Вміння слідувати інструкціям та виконувати зрозумілі завдання, з мінімальним залученням креативних підходів. Люблять працювати в групах, щоб можна було подумати над завданням, поки відповідає інший, а також щоб обговирити свій досвід та послухати інших, бо їм це дійсно цікаво то розширює їхній кругозір.
Головні недоліки бумерів: сліпа довіра “авторитету вчителя”, бо можуть натрапити на некомпетентного спеціаліста, і згають час та не здобудуть знання, але будуть думати, що то не викладач винуватий. Не бажання спробувати нові підходи, адже все ж такі деякі застарілі методики нееффективні і можна було б покращити та урізноманітнити уроки. Навчання заради навчання, а не здобуття практичних навичок (ну я ж відходив усі знаття — значить пройшов курс і маю цей рівень тепер!)
Улюблені вправи на уроках: читання та переклад текстів, конспектування теорії, легкі вправи, де можна дати швидку правильну відповідь. Готові до великих та об’ємних домашніх завдань.
2. Покоління Х
Девіз у навчанні — “Вивчай багато джерел самостійно, звертайся до вчителя заради практики та контролю”
Це покоління також вірить у формальну освіту та цінність дипломів, але вже менше вірить в авторитет вчителя та користь формальних лекцій. Ікси вважають, що теорію можна вивчити самостійно, тому без проблем можуть пройти якийсь курс з опцією самостійного навчання. Раніше це були книжки та самовчителі, а тепер курси від онлайн-платформ та ролики на ютубі — це їхня стихія та джерело інформації. На уроці вони вже хочуть одразу виконувати вправи, адже теорію вони опанували самостійно. Це покоління також готове працювати багато та не вірить в легкі та швидкі результати, але на відміну від бумерів, готові вже менше часу вкладатися в знання, а здобувати більше практичного досвіду. Це те покоління, яке любить практичне навчання у вигляді field trips — похід в ресторан і замовлення їжі англійською, похід на ринок і практика діалогу з реальним продавцем, проведення презентації англійською для колег тощо. Також ікси люблять вільний графік та можливість змінювати розклад щотижня, бо робота та родина для них пріорітет, тому англійська займає останні місця в їхному to do list. Поставити урок в робочій час — ви що? ні-ні-ні — в мене важлива робота та клієнти. Але ікси готові займатися у будь-яких умовах: старенький офіс зі звичайним ремонтом, з лаунджу аеропорта, в гучному кафе — бо перевагу надають змісту та суті уроку, а не оточенню та комфорту.
Проходження курсів з самостійним навчанням має як переваги, так і недоліки: це покоління обізнане в багатьох сферах, але часом їхні знання неструктуровані та невідпрацьовані належним чином, тому вони володіють зайвою інформацією, а щось дійсно важливе для них так і не знайшли або не опанували.
Головні переваги іксів: вміння самостійно знаходити та опановувати інформацію, чітке розуміння, що вони хочуть від уроків та запит на індивідуальний підхід у навчанні, щоб закрити свої потреби.
Головні недоліки: перенасиченість знань з різномантних джерел, не бажання працювати в групі/парі, бо інші можуть “тягнути вниз”, я не хочу чути чужі помилки або говорити на нецікаві на неважливі теми.
Улюблені вправи на уроках: мінімум теоріі/читання/слухання, більше виконання вправ, практичні завдання (монологи/діалоги/презентації), живе спілкування в реальних умовах
3. Міленіали
Девіз у навчанні — “Вивчай лише цікаві теми та не підводь нікого: себе, вчителя, групу”
Покоління, яке першим заговорило про work and life balance та опинились у пастці. З одного боку, міленіали дуже відповідальні, готові багато працювати та дотримуватись дедлайнів, але з іншого боку, вони дуже сильно страждають, коли немає вільного часу на улюблені заняття. І це дуже помітно, як їм важко пропустити заняття, навіть якщо вони сильно втомлені чи хочуть зустрітися з друзями, але треба ж поважати домовленості з вчителем та розімують, що у вивченні будь-чого потрібна дисципліна. Також це покоління, яке здебільшого має непогані знання зі школи, бо це саме вони активно брали уроки у репетиторів. Тому у дорослому віці вони вже хочуть більш практичного навчання, щось брати від field trips, а щось від звичайних role plays на уроках. Вони вже менше ведуть конспекти та занотовують інформацію, бо знають, що таке технології і як швидко знайти відповіді. На уроках можуть ставити мало питань з теорії, бо знають, що можуть потім все загуглити. Міленіали вже майже не візнають авторитет вчителя, як джерело знань, бо мають доступ до онлайн інформації від носіїв мови та ставлять під сумнів будь-яку інформацію — як від вчителя так і з підручника. Саме серед міленіалів частіше можна почути: “А ви впевнені, що носії мови так говорять?” або “ а я не чув, що носії мови вживають цей вираз - це точно не застаріле?” Покоління, яке втомилось від підручників (нецікаві шкільні, підготовка до ЗНО) та очікують вау-еффекта від матеріалів, тому частіше просять займатися по додатковим матеріалам та відео, щоб було не так, як в школі. Серед них поширена любовь до уроків у стилі Догме — і цей підхід справді працює! Чомусь саме для міленіалів досвід шкільної освіти був найтравматичнішим. Тому на уроках вчителям дуже важливо приділяти увагу психологічним аспектам навчання та відновити ту любов до вивчення та дослідження світу. Міленіали люблять активне залучення технологій для роботи на уроках та домашніх завдань: інтерактивні вправи на платформах, застосунки.
Бажання не займатися по підручнику має свої негативні наслідки. Адже втрачається структурованість знань та розуміння, куди ми рухаємося. А інколи міленіали просто обманюють самі себе та ускладнюють життя і собі (зберігати всі ці роздруківки), і вчителю (готовувати багато додаткових матеріалів та з нуля створювати вправи) , адже студенти не завжди розуміють, що роздруківки чи презентації начебто індивідуального уроку мають ту ж саму логіку побудови вправ, як і в підручнику. Я проводила експеримент і оформлювала урок у вигляді роздруківки, але просто перенесла вправи з підручника ( так, просто передрукувала всю інформацію) і студенти були в захваті - бо це ж не по підручнику :) Вибачте мене, мої студенти, але мені хотілось перевірити мою гіпотезу.
Головні переваги міленіалів: дисципліна та бажання досягти мети “попри все” — я в захвати від завзятості та наполегливості міленіалів, готовність застосовувати знання та відкритість до різноманітних підходів (аби тільки не як в школі), вміння шукати та знаходити цікаву інформацію та ресурси під свій запит, прекрасно працюють як в групах та проектній роботі, так і самостійно — знають, як взяти максимум з будь-якої форми навчання.
Головні недоліки міленіалів: небажання йти за готовими матеріалами, втрата оріентирів, плану та цілей, вивчення чогось через силу та примус, бо треба, а потім кортання себе за те, що не зробили щось, як вони насправді хотіли, часта зміна цілей у навчанні та підходів.
Улюблені вправи на уроках: довгі обговорення прочитаного чи побаченого, інтерактивні вправи в стилі Kahoot (люблять змагання та конкуренцію), відсутність чіткого плану уроку та готовність до імпровізації або пропрацювання emergent vocabulary/grammar.
4. Зумери
Девіз у навчанні: “No rules — жодних правил та авторитетів. Слухай себе та свої бажання”
Покоління, яке виросло в технологіях, з технологіями та унікальними навичками швидко розбиратися у всьому. Зумери — це втілення естетики. Вони вже не хочуть та не будуть навчатися по чорно-білим роздруківкам та підручникам зі застарілим дизайном. Їхни зошити та нотатники — то як витвір мистецтва: стікери, схеми, ментальні мапи, креативні чеклісти. Бажано, щоб всі матеріали були онлайн: на платформах, з доступом до власного кабінету, де відображається прогрес та досягнення. Зумери обожнюють гейміфікацію, щоб за кожне їхнє досягнення була якась “ачівка”, бедж, статус, віртуальна валюта, за яку можна щось собі “купити” — додаткові унікальні матеріали, мерч від мовних курсів чи “звільнення” від домашки. Вчитель як джерело знань вже більше не авторитет для зумерів, але зумери можуть надихатися особистістю вчителя, що може їх мотивувати вчитися далі та захоплюватися їхнім ментором. Зумери — це покоління, яке не любить запам’ятовувати та занотовувати інформацію (хоча якщо вони це роблять, то в неймовірному візуальному стилі), мають “кліпове мислення” (привіт мемчікам та тіктокам) та сприйняття світу, але тим не менш, мають непогані знання зі школи (знов, репетитори, доступ до автентичних матеріалів з дитинства) — я майже не зустрічала зумерів з рівнем менше за B1. На уроках зумери люблять або просто подивитись серіальчік та обговорити його, подивитсь tedtalk або відео з ютуб (але щоб воно було свіже — за відео з 2018 році можна отримати закочування очей та засудження за відсталість вчителя), зробити role play але без чітких інструкцій та конкретних слів, а бути максимально вільними та креативними. Зумери майже не визнають стандартів та спокійно реагують на помилки (свої та чужі), бо “яка різниця — мене і так зрозуміють, і носії теж роблять помилки”. На уроці все повинно бути інтерактивне, на реальних прикладах та історіях сучасних компаній/героїв/фільмах та актуальних новин. Зумерам також необхідна постійна та швидка зміна завдань на уроці: кожні 5-10 хвилин щось нове (в ідеалі пропрацьовувати всі навички одразу на уроці — читання, слухання, говоріння, “друкування” — так, класичний writing вже не то :) Все — вправи, класна кімната, атмосфера — мають бути комфортними та естетичними.
Неформальний підхід у навчанні несе певні ризики для зумерів, бо з одного боку прокачує їхні сильні сторони (крута вимова та знання сленгу), а з іншого боку навіть на високих рівнях можуть не викорстовувати якісь базові правилі та не знати елементарних речей та інколи переоцінювати свої знання та вміння і не сприймають критику, навіть конструктивну
Головні переваги зумерів: швидке розуміння матеріалу, швидкий пошук та застосування матеріалу, готовність до креативних та нестандартних рішень, приділяють час автентичним матеріалам
Головні недоліки зумерів: прогалини у знанннях через неформальне та неструктуроване навчання, небажання дослуховатись до порад та несприйняття стандартів та інструкцій (тому їм важче складати формальні іспити)
Улюблені вправи на уроках: монологи та діалоги без чітких інструкцій, перегляд та обговорення відео, теми текстів/відео, максимально засновані на їхніх хобі та інтересах, інтерактивні завдання, але без змагань та конкуренції (можливо навіть стоворення власних ігор та завдань), проектна роботи без чітких дедлайнів та умов.
Так що там спільного у бумерів та зумерів? Любов до “ачівок” — грамоти та сертифікати це стара форма беджів та ачівок. Постійне підбадьорування та похвала за вміння та досягнення. Бажання та вміння працювати у групах — створювати щось спільне та робити коллаборації.(вони навіть готові тести писати разом, адже разом легше і більше шансів зробити роботу правильніше (у бумерів) та якісніше і кретативніше (у зумерів). Викладачі для обох поколінь дуже важлива особистість, тільки для бумерів — це авторитет та джерело знань, а для зумерів — це мотивавтор та захоплююча особистість.
Але звісно, що кожна людина унікальна та можуть бути вийнятки в кожному поколінні. А хтось навіть має риси двох поколінь, бо на наш характер впливає багато факторів і навіть в однакових умовах кожна людина формує свої риси характеру та ставлення до життя.
