Впевнена, ви не раз чули ці побутові міфи, у які досі вірить багато людей. Тож розберімося, чи справді “Е-добавки” — отрута, а кола розчиняє цвяхи? Та чому лимонну кислоту виготовляють не з лимонів?
1. Міф: Якщо на упаковці є Е-добавка, продукт небезпечний.
Правда: Багато Е-добавок — це натуральні речовини. Наприклад, Е300 — це вітамін С (аскорбінова кислота), Е160а — бета-каротин (з моркви), Е500 — звичайна харчова сода, Е170 — по суті крейда, яку також додають у продукти. Існують і шкідливі добавки, але більшість із них безпечні в дозволених концентраціях. Однак є винятки: немовлята, люди з хворобами нирок, вагітні, алергіки. Але пам'ятайте, Е‑номер означає, що добавку оцінили на безпечність і дозволили в регламентованих кількостях.
2. Міф: Якщо овочі з нітратами, можна отруїтися.
Правда: Нітрати є навіть у «екологічно чистих» овочах, бо це природні речовини для росту рослин. Шкідливими вони стають у дуже великих дозах або при неправильному зберіганні, коли перетворюються на нітрити. Крім цього, овочі — основне джерело нітратів у раціоні, і користь від вживання овочів переважає потенційні ризики.
3. Міф: Генетично модифіковані продукти шкідливі, бо в них додають хімію.
Правда: ГМО — це не про додавання хімії. Це зміна генетичного матеріалу для підвищення врожайності або стійкості до хвороб. А отже, такі продукти не містять більше хімії, ніж звичайні. Ба більше, деякі «ГМОшні» рослини навіть корисніші, наприклад, є сорт рису із більшою кількістю вітаміну А (золотий рис), або рослини, які потребують менше пестицидів. Так звідки ж стільки паніки навколо ГМО? Справа не в самих продуктах, а в екологічних наслідках. Через використання генномодифікованих продуктів зменшується біорізноманіття, підвищуються ризики перезапилення диких рослин тощо. Однак, щоб запобігти негативним наслідкам, такі організації як ВООЗ, EFSA та FDA займаються контролем ГМО та хімічних добавок в продуктах.
4. Міф: Консерванти отруюють організм.
Правда: Консерванти стримують бактерії, плісняву та утворення токсинів. Без них продукти псувалися б набагато швидше і могли б стати небезпечними. Тож у житті, де всі продукти купуються в магазині, а не вирощуються власноруч, без консервантів точно не обійтись. До речі, цукор, сіль, оцет чи лимонна кислота — теж консерванти, які ви додаєте у консервацію:) Але, як писав Парацельс: «Доза робить отруту».
5. Міф: Якщо склад продукту довгий і з «хімією» — це погано.
Наприклад, «кислота аскорбінова» (вітамін С) або «гідрокарбонат натрію» (сода) звучать як щось страшне, але насправді не є такими. А щодо косметики, то в дорогих продуктах зазвичай значно більший і кращий склад, ніж у дешевих, де всього кілька пунктів. Тож читаємо склад і орієнтуємося на потреби шкіри, а не на довжину списку.
6. Міф: Будь-яка кислота — небезпечна і все роз’їдає.
Правда: Кислоти бувають дуже слабкими. Наприклад, лимонна або молочна кислота є в їжі, і вони цілком безпечні у звичайних концентраціях. Бувають кислоти, які грубо кажучи існують лише на папері, тобто при звичайних умовах абсолютно нестійкі й миттєво розкладаються (зокрема, карбонатна, гіпохлоритна кислота тощо). Такі кислоти можна отримати у відносно стійкому вигляді лише у лабораторних умовах.
7. Міф: Лимонну кислоту роблять з лимонів.
Правда: Вона дійсно є в лимонах (5-7%), однак у промисловості її виготовляють ферментацією цвілевих грибів. Це значно дешевше, ніж добувати її з фруктів.
8. Міф: Сода та оцет чистять організм, якщо їх регулярно пити.
Правда: Ні сода, ні оцет не очищують організм. Вживання їх у великих дозах може пошкодити шлунок та слизову, а також призвести до проблем з кістками, зубами, печінкою та утворенню каменів у нирках. Так само ваше здоров'я не покращить регулярне вживання у їжу йодового розчину чи перекису водню, як часто рекомендують деякі псевдолікарі.
9. Міф: Кола розчиняє цвяхи.
Кола містить ортофосфатну кислоту, але там вона настільки слабка і розбавлена, що аби розчинити цвях, треба замочувати його тижнями. І не забувайте про те, що наш шлунок набагато «кисліший», ніж кола, але ж ви не боїтеся власного шлункового соку:)
10. Міф: В мікрохвильовці їжа стає радіоактивною.
Щоправда, це більше фізика, ніж хімія, але все-таки дуже популярний міф. Насправді мікрохвильовка просто нагріває воду у продуктах шляхом коливання молекул, а не робить їх якимись радіоактивними.
11. Міф: Чорний хліб корисніший за білий, бо там менше хімії.
Правда: Різниця лише у виді борошна, а так в обидва варіанти можна додати однакові дріжджі та інгредієнти.
12. Міф: Натуральне мило безпечніше за звичайне.
Правда: У будь-якому випадку мило — результат хімічної реакції лугу з жирами. Тому воно завжди є хімічним продуктом, незалежно від того, домашнє воно чи фабричне. А отже, подразнювати шкіру можуть як натуральні, так і синтетичні засоби; важливий pH і тип поверхнево-активних речовин. Загалом цей міф виник через те, що окремі добавки, особливо у дешевому дуже пахучому і яскравому милі, часто викликають алергію чи просто надмірну сухість шкіри.
13. Міф: Хімія в косметиці небезпечніша, ніж натуральні олії.
Натуральні олії теж викликають алергію, а іноді навіть сильнішу, ніж синтетичні компоненти, адже містять у своєму складі терпени та інші алергенні речовини. Тож не будьте упередженими до штучних сполук, часто вони значно ефективніше, ніж натуральні. І пам'ятайте, натуральне — ще не значить безпечне. Краще тестувати будь-яку косметику на невеликій ділянці шкіри.
Висновок
У кінці хочеться сказати, що страх виникає від незнання, але тепер ви знаєте більше. Але насправді все навколо нас — хімія, навіть вода і повітря. Тож не варто боятися слів на етикетці — нумо розбиратися у їхньому значенні разом. Сподіваюсь, ця стаття була для вас корисною, також чекаю ваші пропозиції для наступних довгочитів у коментарях.
