
Першою моєю грою Vanillaware була 13 sentinels: Aegis Rim. Це виявилось пряме попадання в мої смаки. Вайбова сайфай адвенчура з заплутаним (подекуди занадто) сюжетом, чудовим візуалом, цікавим для мене сетингом і тактичними боями на мехах - що може бути краще?

Анонс же Unicorn Overlord лишив у мене змішані відчуття. Найбільше сумнівів було на рахунок не найулюбленішого мною фентезі… що теж зіграло свою роль, але загальні мої враження від гри сильно не змінило.
І в результаті гра і справді вийшла не такою, як 13 sentinels, яка мені так полюбилась, а навпаки, повною її протилежністю як в плані бойової системи, так і подачі сюжету.

Загалом, гра - стратегія в сетингу темного фентезі з… автобоєм. Але якщо гравець не бере участі в боях, у чому тут узагалі тактика? А в тому, що для кожного персонажа в юніті, який може складатись максимум із 5 персонажів, гравець може повністю налаштовувати всі навички й умови за яких вони будуть використані, що створює широкі можливості для кастомізації, які… вам швидше за все не знадобляться. Гра на тактичній складності дуже легка і проходиться 1-2 юнітами (у випадку, коли треба захистити ще й свій табір), тому раджу, якщо хтось таки вирішить грати, ставити НАЙВИЩУ складність, яка обмежує тобі використання предметів і унікальних навичок персонажів.

Хоча, не дивлячись на свою простоту, грати в гру виявилось доволі весело. Враховуючи, що сентінелси саме за бойову систему найбільше отримали критики, хоча вона мені теж подобалась, радий чути від людей, що UO їм подобається геймплейно теж. Завдання по світу хотілося робити, а персонажів, яких по відчуттям тут більше 50, хотілося відкривати.

Сюжетно ж, на відміну від попередньої гри розробників, на жаль, нічого особливого, але і не прямо щоб погано. Якщо не помиляюсь, в інтервʼю розробники заявляли, що в них уже не вистачало бюджету й часу на розробку, при тому що гра розроблялась близько 10 років. На що пішло так багато часу?

У грі, як і в кожній іншій від Vanillaware, одні з найгарніших артів і фонів, які я зустрічав. І це те, що завжди змушує мене до них повертатись. І я обовʼязково повернуся, коли до мене нарешті доїде Oboro Muramasa.
Не зважаючи на деякі легкі недоліки, що 13 sentinels, що Unicorn Overlord раджу до ознайомлення, все ж ванілавер не тільки мають унікальний стиль, а ще й щоразу намагаються експериментувати над геймплеєм і загальним стилем гри, через що їх ігри як мінімум варто спробувати.