Цікавість саме до цієї теми до мене прийшла через двох моїх незрячих персонажів. Але потім мені стало сумно, що так багато людей вірять у різні міфи. Тому я вирішила не просто зробити доповідь в школу, а ще й продублювати її тут, щоби більше людей змогли дізнатися це!
Основне про сліпоту
Що таке сліпота?
Сліпота́(англ. Blindness) — повна або майже повна втрата зору. В Україні проживає близько 65 тисяч сліпих осіб. Загалом у світі нараховується близько 314 мільйонів осіб, що мають порушення зору, викликані різними причинами. 45 мільйонів з них є сліпими. Серед них дітей у віці до 15 років за різними оцінками близько 1,4 мільйона. Більше 85 % осіб, які страждають на різноманітні порушення зору, мешкають в країнах з низьким і середнім рівнем доходу
Причини сліпоти
катаракта (47.9 %)
глаукома (12.3 %)
зниження зору, пов'язане зі старінням (8.7 %)
помутніння рогівки (5.1 %)
діабетична ретинопатія (4.8 %)
сліпота у дітей (яку спричинює, зокрема, дефіцит вітаміну А, катарактою та ретинопатією у недоношених (РН) (3.9 %)
трахкома(3.6%)
онхоцеркоз(0.8%)
Серед інших сліпоту можуть спричинити й травматичні ушкодження ока, інфекції (наприклад, бленорея, сифіліс тощо). У світі все частіше зустрічається сліпота, що розвивається з віком, а також спричинена неконтрольованим цукровим діабетомом
Форми сліпоти
Повна сліпота визначається як абсолютна відсутність реакції на світло. Тим не менш, у багатьох країнах введено поняття практичної сліпоти.
Практична сліпота — або часткова здатність до зору — стан, коли людина розрізняє світло і темряву, іноді володіє деякою здатністю до сприйняття візуальної інформації, однак ця здатність настільки незначна, що не має практичного значення.
Сліпота обох очей
Сліпота одного ока, знижений зір другого ока
Знижений зір обох очей
Неуточнена втрата зору обох очей
Сліпота одного ока
Знижений зір одного ока
Неуточнена втрата зору одного ока
Неуточнена втрата зору
Проблеми незрячих та слабозрячих у сучасному світі
Не озвучені світлофори.
Високі бордюри, через які людина може перечепитися.
Високопідлогові автобуси, в які проблематично забратися іноді навіть зрячій людині.
Відсутність книг шрифтом Брайля.
Відсутність спеціально облаштованих доріжок.
Відкриті люки, ями, провалля.
Це дуже небезпечно для всіх людей, тому потрібно негайно повідомляти у відповідні служби
Неетичне поводження приватних фірм та підприємств, які ставлять на тротуарах вивіски та рекламні конструкції
Неетичне поводження жителів міст та міфи, які завдають шкоду.
Недоступність контенту
Машини на тротуарах. Вони заважають вільно проходити. Їх складно оминути, якщо залишається вузький прохід чи, наприклад, довкола калюжі.
Напівсфери, клумби. Їх можна не помітити за допомогою тростини і добряче перечепитися.
Міфи про незрячих
МІФ: Усі «справжні» сліпі люди повністю сліпі, і лише ці «справжні» люди можуть користуватися палицями.
ПРАВДА: більшість сліпих людей мають деякий залишковий зір на одне або обидва ока. Насправді менше 15% сліпих людей не бачать і не сприймають світло. КОЖНОМУ з цих людей дозволено використовувати тростини, особливо для переходу вулиці. Тростини допомагають у безпеці та дозволяють іншим (водіям) ідентифікувати сліпих людей. Навіть якщо ці люди мають певний зір, тростина дає їм зрозуміти: «О, ця людина погано бачить або взагалі погано бачить, тому я не чекаю, що вона піде з дороги або побачить, що я наближаюся». Переходячи вулицю, людина з тростиною простягне свою тростину на вулицю, щоб водії бачили. Вони використовуватимуть свій слух або зір, щоб визначити, чи наближається автомобіль. Зазвичай машина зупиняється, дозволяючи незрячій людині пройти.
МІФ: Сліпі люди не користуються телефонами/комп’ютерами
ПРАВДА: усі телефони та комп’ютери мають спеціальні можливості. Це включає VoiceOver або великий текст. Деякі люди просто тримають телефон біля обличчя. Можливість користуватися телефоном не означає, що хтось «симулює». Це показує, як припущення, засновані на незнанні, призводять до інших, більш шкідливих припущень.
МІФ: Сліпі люди мають кращий слух
ПРАВДА: Сліпі люди не мають кращого слуху. Вони просто більше покладаються на свій слух.
МІФ: Сліпі люди не вміють читати
ПРАВДА: Незрячі люди ВМІЮТЬ читати. Шукайте шрифт Брайля, доступність у телефонах і комп’ютерах, аудіокниги тощо. Аналогічно: сліпі люди читають лише шрифтом Брайля.
МІФ: Очі сліпих не рухаються.
ПРАВДА: Сліпота – це спектр від слабкого зору до повної сліпоти. Як правило, сліпі люди дивляться в напрямку іншої людини, якщо це незручно або непрактично робити. Вони можуть більш спокійно ставитися до цього в оточенні друзів, хоча це залежить від людини. Сліпі люди також намагаються дивитися на когось обличчям під час розмови, щоб краще чути один одного, але те, як це робиться, залежить від налаштувань. А очі незрячих рухаються іноді навіть частіше, ніж у зрячих, залежно від стану людини, а також від сприйняття світла чи будь-якого іншого зору, що залишився.
МІФ: Всі незрячі закривають очі окулярами.
ПРАВДА: Не всі незрячі закривають очі. Все залежить від декількох факторів.
Світлочутливість, або світлобоязнь, виникає, коли люди мають чутливість до світла, зазвичай сонячного. Сліпі люди також можуть відчути це. Сонцезахисні окуляри використовуються для захисту очей від сонця на вулиці та від великих вікон у приміщенні. Деякі джерела стверджують, що штучне освітлення зазвичай не є проблемою, а інші стверджують, що деякі люди можуть захотіти носити сонцезахисні окуляри в приміщенні.
Незрячі люблять моду так само, як інші. Їм може бути приємно час від часу носити сонцезахисні окуляри. Однак вони не носять їх постійно.
Сліпі люди також можуть захотіти захистити свої очі від пилу чи травм, незалежно від того, бачать вони чи ні. Це можна зробити за допомогою сонцезахисних або звичайних окулярів.
МІФ: Всі незрячі мають білі кришталики ока
ПРАВДА: Білий кришталик ока – результат катаракти.
МІФ: Незрячі торкаються обличчя людей, щоби познайомитися.
ПРАВДА: Ні, бо це як мінімум неетично. Але в яких випадках вони можуть торкатися облич? Спойлер: всі зводяться до того, що це близька людина.
Діти до своїх батьків.
Незрячі батьки до своїх дітей, щоби краще вивчити їх.
До близької або коханої людини.
Відповіді на популярні запитання
Як незрячі користуються грошима?
Найзручніше, звісно, розраховуватись безготівково, але незрячі використовують й паперові гроші. Хтось розкладає гроші у різних відділах гаманця і так орієнтується, яка сума та де лежить. Також можна скористатись спеціальним додатком, який при наведенні камери телефону на купюру озвучить її номінал. На нашій екскурсії містом «Відчуй Київ» ви можете на практиці дізнатись, як це вдається.
Чи бачать незрячі сни?
Люди, які втратили зір після народження, бачать сни з кольорами та картинкою, оскільки пам'ятають візуальні образи. Багато наших гідів бачать уві сні рідних, такими, як їх запам'ятали. Незрячі з народження люди також бачать сни, проте без зображень. Найчастіше вони можуть відчувати запах, смак, дотик та звуки. Інколи вони відчувають страх, пов'язаний із складнощами, які можуть траплятись у повсякденному житті. Іншими словами, сни незрячих з народження людей головним чином базуються на емоціях та відчуттях, в той час, як сни людей, які втратили зір після народження, базуються і на візуальній складовій.
Яка ситуація з собаками-поводирями в Україні та світі?
Незрячих людей інколи супроводжують спеціально навчені для цього тварини. Частіше всього це собакиповодирі, але бувають і цікаві винятки, як от поні (якщо у людини алергія на песиків). Перші школи для навчання собак-поводирів створили ще після Першої світової війни в Німеччині. В Україні, на жаль, ще досі немає таких шкіл.
Як незрячі дивляться фільми?
Ви теж інколи готуєте їсти, прибираєте чи займаєтесь якимись іншими справами та одночасно слухаєте фільм чи серіал? Частину сцен дійсно можна уявити, не бачачи; якщо незрозуміло — можна перепитати, що ж саме там зараз відбувається на екрані. Але зрозуміти все — неможливо. Тому для незрячих створюють аудіодескрипцію — лаконічний опис дій, простору або предметів, який звучить між діалогами акторів. Але є одне "але": фільмів з такою аудіодескрипцією порівняно мало. Саме тому більшість наших гідів дивляться і звичайні фільми: можна переглянути будь-яку новинку та не чекати, коли ж випустять доступну версію. Фільми та мультфільми можна дивитись наосліп! Існує спеціальний аудіопис картинки (аудіодискрипція), у якому стисло описані одяг персонажів, їхня міміка і безмолвні дії.
Чи незрячі бачать лише темряву?
Ні, майже ніхто не бачить повну темряві. Частіше це сірий туман, до того ж у частини є світло чуттєвість - здатність розрізняти світло та темряву. Незрячою вважається не лише та людина, яка нічого не бачить, а й та, що бачить дуже розмито або ж з обмеженим кутом зору.
Ким можуть працювати незрячі?
Будь-ким, як і усі інші. Є незрячі-масажисти, юристи, журналісти, політики та повари. А з розвитком технологій усі сфери стали ще більш доступними.
Чи готують незрячі люди?
В процесі готування їжі дуже допомагає нюх, адже страва має трохи інший аромат, коли вже готова. Також для незрячих людей існують спеціальні кухонні гаджети (озвучені ваги, мультиварки, вимірювачі рідини та інші).
Як незрячі обирають одяг?
Незрячі звертають більше уваги на фасон, тканину, та комфортність одягу. Деякі незрячі купують одяг самостійно, хтось — разом із друзями або сім'єю. Також завжди можна запитати пораду у консультанта, який зорієнтує по кольору одягу та підкаже, що більше личить.
Як допомогти незрячим на вулиці
У багатьох з нас є незрячі знайомі чи близкі. Хочеться їм підтримувати, але не кожен знає, як слід поводитися і бути корисним. Передусім ваша поведінка має ґрунтуватися на повазі.
Запропонуйте свою допомогу. Якщо вам здається, що людині не завадить ваша допомога, то замість припущень краще запитати прямо. Чемно запропонуйте: “Дозвольте мені допомогти вам?”. Якщо відповідь позитивна, то запитайте, що слід робити. Але якщо відповідь негативна, то наполягати неввічливо. Багато незрячих навчилися чудово обходитися без будь-якої допомоги. Якщо вашу допомогу готові прийняти, робіть лише те, що просять. Найчастіше зрячі люди беруть на себе занадто багато добрих спонукань, а незрячу людину така поведінка може образити.
Запропонуйте руку для орієнтації. Якщо вас попросили допомогти перейти з одного місця до іншого, то покладіть руку сліпої людини на свою трохи вище ліктя. Так їй буде зручно триматися за вас під час ходьби. Починаючи рух, будьте на пів кроку попереду і не рухайтеся надто швидко.
Допомагайте пройтися сходами. Спочатку повідомте про те, що саме слід робити – підніматися чи спускатися, також опишіть приблизний ухил та довжину сходів. Потім покладіть руку сліпого на перила. Якщо ви ведете людину, то зробіть перший крок і дочекайтеся, щоб вона встигала за вами.
Допомагайте проходити у дверні отвори. Наближаючись до дверей, незрячий повинен бути з боку петель і йому слід сказати, в який бік відчиняються двері. Спочатку відчиніть двері і пройдіть у неї самі. Потім помістіть руку іншої людини на ручку дверцят і дозвольте їй закрити двері за вами обома.
Гучно вітайтеся. Коли ви заходите до приміщення, де є сліпа людина, голосне вітання сповістить її про вашу присутність. Якщо мовчати до тих пір, поки ви не наблизитесь до цієї людини, вона може подумати, ніби ви виникли незрозуміло звідки, а це може поставити в незручне становище будь-кого. Назвіть себе, щоб людина зрозуміла, з ким має справу. Якщо вона пропонує вам руку для рукостискання, не відмовляйте.
Повідомляйте про свій вихід з кімнати. Це не завжди інтуїтивно зрозуміло, але перед тим, як йти, слід щось сказати. Не варто покладатися на те, що людина почує ваші кроки, що віддаляються. Іти без попередження просто неввічливо, адже людина може продовжувати звертатися до вас.
Ставте запитання прямо. Багато хто не має досвіду спілкування з незрячими людьми і не знає, як слід поводитися. Наприклад, у ресторані офіціанти найчастіше звертаються до людини, яка сидить поруч зі сліпим, коли пропонують незрячому ще води або принести меню. Незрячі люди не бачать, але все чують, тому завжди звертайтеся безпосередньо до них.
Використовуйте слова “дивитися” та “бачити”. У вас може виникнути бажання змінити свої мовні звички і спробувати не використовувати слова на кшталт “дивитися” і “бачити”. Краще послуговуйтеся ними, інакше може виникнути незручна ситуація. Незрячій людині буде неприємно не від використання цих слів, а від того, що з нею ви говорите інакше, ніж з усіма іншими. Не соромтеся говорити фрази на кшталт “Дуже радий вас бачити”. Але не використовуйте слова “дивитися” і “бачити”, описуючи дії цієї людини. Наприклад, якщо людина ризикує натрапити на щось, то краще сказати “Стійте!”, а не “Дивіться під ноги!”.
Не слід гладити собаку-поводиря. Це спеціально навчена тварина, яка покликана оберігати життя та безпеку незрячих людей. Сліпі покладаються на собак-поводирів у питаннях орієнтування, тому не слід їх кликати чи гладити. Якщо пса відволікти, може виникнути небезпечна ситуація. Гладити його можна тільки в тому випадку, якщо незряча людина сама запропонувала вам це.
Докладно описуйте предмети. Під час руху описуйте все, що вам трапляється. Підійшовши до бордюру, кажіть “піднімаємось на бордюр” або “спускаємося з бордюру”, щоб людина не впала. Обов’язково описуйте докладно та точно, називаючи все своїми іменами. Якщо сліпий запитує у вас напрям, то йому не допоможе ваше “це он там”. Натомість опишіть шлях докладно, вказавши напрямок та приблизну відстань.
Доступність контенту для незрячих. Альтернативний текст.
Альтернативний текст (альтернативний текст), також відомий як «тег alt», «атрибут alt» або «альтернативний опис», — це фрагмент тексту або слово, вставлене як атрибут у документ HTML (мова гіпертекстової розмітки) для опису зовнішнього вигляду або функціональність зображення. Це допомагає інструментам зчитування з екрана описувати зображення для читачів із вадами зору і дозволяє пошуковим системам краще сканувати ваш веб-сайт.
Можливо, ви бачили в instagram або twitter кнопку “Alt”. Натиснувши на неї, вам пропонують ввести опис зображення в окреме поле. Саме за допомогою цієї функції, засоби зчитування екрана можуть описувати зображення для людини, яка цим користується. У випадку, якщо такої функції немає, а кількість символів дозволяє вас, то в описі зображення можна описати його в дужках. У HTML ви можете надати короткий текстовий опис для зображень, додавши alt="ваш опис зображення" в елемент зображення.
Поради, як описати зображення
Кажуть, що зображення варте тисячі слів, тож як ви знаєте, що писати, коли стикаєтеся з порожнім атрибутом alt або порожнім полем «створити опис зображення»? Звичайно, опис зображення є таким же суб’єктивним процесом, як і вибір самого зображення, але ось кілька порад, які можуть допомогти.
Коротко, як правило, краще. Пам’ятайте, що склади – це час.
Покладіть найважливішу інформацію на перше місце. Наприклад: «Логотип Acme: сонце сходить над пустельним ландшафтом» краще, ніж «Сонце сходить над пустельним ландшафтом: логотип Acme».
Немає необхідності починати з «зображення...» або «зображення...». Ви можете відразу перейти до опису свого зображення.
Опишіть функцію зображення. Якщо зображення є посиланням, «Пошук у каталозі бібліотеки» набагато корисніший, ніж «Фото колекції книг та інших матеріалів для читання, розкиданих на столі».
Важливий контекст. Та сама фотографія може бути позначена як «чоловік у діловому костюмі, що йде з білою тростиною» у статті, яка присвячена можливостям працевлаштування чи методам орієнтації та мобільності, але позначена як «Кірк Адамс, президент і генеральний директор AFB» у статті де ця фотографія використовується, щоб представити його як експерта чи оратора.
Беззмістовна графіка не обов’язково має значущий текст. Якщо графіка використовується як прокладка або для підштовхування іншої графіки на місце, не позначайте її «Зелена прокладка». Натомість поставте пробіл між лапками альтернативного тексту, щоб користувачі не порушили хід думок такою нерелевантною інформацією. Проте використовуйте цей "нетекст" помірно. Якщо ви не можете придумати, що сказати про зображення, це не означає, що воно безглузде.
Зберігайте альтернативний текст. Якщо вашу карту зображень змінено так, що останнім пунктом тепер є «Зв’язатися з нами», не забудьте також перемістити текст заміщення. Інакше це зображення все ще матиме стару мітку, а користувачів буде втрачено.
Альтернативний текст відображає ваш професіоналізм так само, як і ваш вибір зображень. Пишіть слова правильно, інакше вони будуть вимовлятися неправильно.
Доступність відео
Для відео, які ви публікуєте на YouTube, описи можуть бути дуже корисними! На жаль, наразі YouTube не підтримує додавання доріжки звукового опису. В ідеалі YouTube мав би доріжку опису, яку можна було б увімкнути та вимкнути, наприклад із субтитрами. До того часу, якщо ви хочете додати опис, ви повинні додати його самостійно під час публікації відео на YouTube або будь-якому іншому веб-сайті.
Перш ніж перейти до того, як, давайте поговоримо про інше.
Які відео потребують опису?
Відео з рецептами, особливо з текстом. Необхідно описати інгредієнти, етапи, заходи, методи, будь-які прикраси чи особливі декорації (наприклад, під час покупки інгредієнтів). Незрячі люди не просто хочуть, щоб ви їм прочитали рецепт. Вони хочуть знати, що відбувається на відео і як це робиться.
Навчальні посібники – вони часто містять голос за кадром і супровідні зображення для демонстрації. Творець може вибрати просто включити більше візуального опису разом з іншою інформацією в голос за кадром або додати додатковий текст пізніше (див. розділ «Як?» нижче). Для цих відео обов’язково уникайте або розширюйте будь-які візуально залежні частини, такі як «клацніть тут», «згорніть тут» або «коли ви закінчите, це має виглядати так». Проте відео, які містять лише текст і демонстрацію, потребуватимуть більш традиційного звукового опису, як і будь-яке інше відео.
Безшумні естетичні відео – іноді містять музику або зосереджені на природному шумі, ці відео, як правило, є відеоблогами із заспокійливими заняттями або повсякденними справами. Вони часто показують пейзажі, красиві речі або екскурсії. Оскільки ці відео беззвучні, іноді містять лише текст, вони недоступні. Однак їх легко описати, можливо, у заспокійливій або виховній формі.
Музичні відео – оскільки ці відео за своєю природою є візуальними, вони можуть бути недоступні. Вони також можуть мати непостійне, погане або мінливе освітлення з естетичних цілей або змінювати декорації. Це означає, що звукові описи будуть корисними.
Текстові відео. Очевидно, що вони недоступні або їх важко читати залежно від розміру шрифту, стилю чи фону. Для цього може бути достатньо додати текст в опис. Позначте це так, щоб сліпі люди знали, що вони отримують той самий матеріал. Якщо текст містить зображення чи короткі кліпи, ви також можете просто включити власну розповідь у самому відео або переглянути «Як?» розділ нижче для іншої альтернативи.
Game Play-Throughs - Ігри іноді можуть бути повністю недоступними, але дуже важко, залежно від рівня користувача на сайті. Багато відеоігор недоступні або важкі для гри, зі швидкою графікою, можливо, дрібним текстом або іншими труднощами. Через це сліпі люди можуть насолоджуватися відеоіграми та мобільними іграми на YouTube.
Скетчі чи інші виступи. Уявіть це як шоу Netflix із доріжками аудіоопису. Сліпі люди можуть втратити візуальний гумор, елементи сюжету чи інші цікаві візуальні аспекти, як-от костюми.
Оригінальні фільми, анімація, уривки з серіалів. Знову ж таки, думайте про це як про будь-яке телешоу, яке потребує опису, щоб охопити візуальні аспекти того, що відбувається. Декорація, герої, те, що вони роблять, будь-який текст, вираз обличчя тощо.
Відео з домашніми тваринами - тому що домашні тварини милі і їх потрібно описувати! Особливо тому, що за цими відео іноді важко стежити, наприклад, як домашня тварина виконує трюк.
Висновок
Іноді ми навіть можемо не здогадуватися, що людина може бути незрячою, бо сліпота - це спектр.
Зараз потрібно робити контент для незрячих більш доступним, а також допомагати їм на вулиці, якщо вони потребують цього.
Хочу сказати велике дякую автору блогу в tumblr Blind Beta Reader бо багато інформації я брала у цієї людини.
Також я використовувала ці сайти:
Writing Effective Image Descriptions or "Alt Text"
Н.О.Р
