Знову табір. Цього року він такий незвичайний… Нові відчуття, нові друзі, нові знання. Але і знищене дещо.
Цю місцину я знаю вже декілька років. Ще в дитинстві приїжджала сюди з мамою. Тоді біля лісу, де ми відпочивали, було велике поле соняшників. Я з мамою там фотографувалися. Все ще пам'ятаю той день. А через десять років я знову туди поїхала.
Поля з соняшниками не було. Засохла, випалена земля там була. Це знищили люди. Краса, яка лише залишиться спогадом.
Н.О.Р
Ні, це не про апокаліпсис. Н.О.Р згадала про свій акаунт просто
Про людей з вадами слуху та як їм допомогти
Книжка, яку я прочитала першою після початку повномасштабного вторгнення. Мабуть, це і був один з факторів, через який я детально запам’ятала сюжет. Ще досі пам’ятаю кожний день першого місяця вторгнення.
Найняли до нашої фірми двох кодерів рівня джуніор. Це початковий рівень розробника програмного забезпечення...
Мені ще ніколи не доводилось бачити як доросла жінка за півтори секунди перетинає вулицю буквально перескакуючи через автівки.
Найняли до нашої фірми двох кодерів рівня джуніор. Це початковий рівень розробника програмного забезпечення...
Мені ще ніколи не доводилось бачити як доросла жінка за півтори секунди перетинає вулицю буквально перескакуючи через автівки.
