Знову табір. Цього року він такий незвичайний… Нові відчуття, нові друзі, нові знання. Але і знищене дещо.
Цю місцину я знаю вже декілька років. Ще в дитинстві приїжджала сюди з мамою. Тоді біля лісу, де ми відпочивали, було велике поле соняшників. Я з мамою там фотографувалися. Все ще пам'ятаю той день. А через десять років я знову туди поїхала.
Поля з соняшниками не було. Засохла, випалена земля там була. Це знищили люди. Краса, яка лише залишиться спогадом.
Н.О.Р