Перед вами третя частина статті. Повністю https://actfiles-supporters.org/professor-sektovedeniya-ili-serijnyj-ubijcza/
«Калалаци» та світ московської «Системи»
У цій статті розглядаються життя й діяльність Юрія Попова (1954–1999) — художника та пацифіста, відомого в середовищі радянських хіпі за прізвиськом «Заложник». Він видавав підпільний журнал «Свобода» від імені пацифістської хіпі-організації «Вільна ініціатива». У тексті статті зазначено: «У романі Аркадія Ровнера “Калалаци”, написаному на основі усних розповідей учасника московської “Системи” О. Л. Дворкіна…»
Сам Дворкін також неодноразово згадує хіпі на прізвисько Заложник у своїх книгах (див.: Дворкін О. Л. «Моя Америка». Нижній Новгород, 2013. с. 93): «Серед помітних одинаків, мабуть, найколоритнішим був Юра Заложник. Він носив усе чорне, що вигідно відтіняло його довге, майже до пояса, світле волосся. У своїй кімнаті Юра пофарбував усе в чорний колір: підлогу, стіни, стелю і навіть простирадла. На відміну від нас, Диверсант не був пацифістом: на стіні навпроти ліжка в нього висів саморобний плакат із написом “Нехай працює кулемет”, і він любив розмірковувати про воєнну історію Третього рейху. При цьому він дотримувався суворого вегетаріанства й навіть годував свою чорну кішку рослинною їжею, зрідка пригощаючи її молоком…»
«Диверсант згадується в багатьох розповідях про хіпі 1970-х років як помітний своєю зовнішністю завсідник хіпівських тусівок, любитель кайфу, читач специфічної літератури, перейнятий пошуками ідеології хіпі, відчайдушний акціоніст. У романі Аркадія Ровнера «Калалаци», написаному за мотивами усних розповідей про московську Систему її учасника О. Л. Дворкіна, його виведено під ім’ям «Юри Заложника»: «У Юри Заложника — світле волосся до пахв. Високий, кістлявий, він ходив у зеленому френчі керенського крою з розстебнутим верхнім ґудзиком, а на шиї — хрестик…
Заложник вважався теоретиком — йому приписували текст: «Ви відібрали в нас усе — у школах засрали нам мізки, у божевільнях закололи нашу пам’ять. Але в нас іще залишилися наше життя і право обирати собі спосіб страти. Ми господарі своєї крові й можемо робити з нею все, що захочемо…»
Далі буде…
Усі твердження, наведені у статті, базуються на відкритих джерелах, публікаціях, офіційних документах.
