З виходом оповідання Altar of Maws (травень 2023) літературна серія Петера Фегерварі, відома як Темне Плетиво, налічує аж 18 історій. Звісно, кожен твір за Warhammer 40k пов'язаний спільним всесвітом, однак взаємозв'язки Темного Плетива йдуть набагато глибше... Вони – мереживо персонажів, локацій, тем та ідей, яке з кожною новою історією відкриває читачеві ще один свій бік. Одна з найбільших радощів читання робіт Фегерварі полягає якраз у пошуку цих тонких зв'язків, проте найголовнішим питанням часто стає "а звідки почати?".
Тому, ласкаво прошу до Путівника Темним Плетивом.
Ким би ви не були, новачком у Плетиві чи досвідченим мандрівником, путівник допоможе вам знайти для себе стартову точку, або ж ще раз перевірити маршрут цим дивовижним циклом. На жаль, масштаб Плетива не дозволить мені розповісти про кожен зв'язок окремо, тож я зосереджуся на двох найбільших його варіантах – світи Темного Плетива та основні фракції, які населяють, відвідують або атакують їх. Втім, усі деталі я залишаю на дослідження вашими власними силами, тому можете не боятися розкриття важливих таємниць і сміливо гортати вниз, де вже чекають правильні шляхи.
Звісно, жоден путівник не може називатися повноцінним без кількох мап, а отже, крім тексту ви зможете знайти тут пару картин, які якомога краще ілюструють зв'язки між світами та фракціями. Можливо, точно дотримуватися них не вдасться, оскільки дороги Плетива виходять за межі часу та простору, однак допомогти вони все ж мають.
Примітка: сторінками путівника розкидано багато цитат – деякі взято з попередніх інтерв'ю Петера для ToW, а інші – з різних його історій (і позначено відповідно).
Ми злетимо на роздертих крилах!
Що таке Темне Плетиво?
Темне Плетиво – хижий, постійно зростаючий клубок сюжетних ниток, що простягається крізь час, простір та події, інколи буквально, а інколи навіть метафорично. Кілька персонажів, які бачили структуру Плетива кличуть його Афелій – присягаюся, у цьому імені теж є якась таємниця.
Станом на сьогодні, Плетиво нараховує чотири романи, одну повість та 13 оповідань, дії яких розгортаються на декількох, так чи інакше уражених доторком Виру, світах. Якщо ж вас цікавить часовий проміжок, гм, то в більшості творів це відносно "сучасний" Молот Війни, хоч і до Походу Нескореності – втім, кілька відбуваються набагато раніше. Особливо це помітно на прикладі капітули Ангелів Сяйних/Покаянних, що протягом свого довгого життя встигли кілька разів повністю переродитися.
Стилістично, усі історії Плетива похмурі та важкі, незалежно від загального фону – здебільшого усім вам відомої військової фантастики. Річ у тім, що написана їхня більшість була задовго до створення імпринту Horror, тож несе у собі деяку частку притаманного типовому Warhammer екшну, який, однак, ніколи не оспівується чи героїзується.
Жах Плетива більш... Космічний. Авжеж, він не цурається кривавих сцен та перевіреної жорстокості, однак суть його криється саме в психології, тривожності та напрузі, які готуються кинутися на вас з пітьми щойно ви втратите пильність.
“Також Плетиво можна вважати проявом Хаосу, що щупальцями своїх історій проник у наш всесвіт, ламаючи четверту стіну. Зрештою, віра формує світ, а історії можуть формувати віру...”
Уявіть-но всесвіт-у-всесвіті Світи Саббати – Темне Плетиво частково схоже на них, щоправда вирізняється більшою абстрактністю.
Ніщо не випадково!
Світи Темного Плетива
Темне Плетиво розкинулося багатьма планетами, і попри те, що кілька з них з'являлися серед його творів лише раз, більшість несуть у собі важливе значення чи часто згадуються персонажами різних історій. “Кожен світ – це окремий персонаж, здебільшого неприємний, та, втім, такий, що приваблює читача.”
Знизу ви можете побачити перший фанатський ілюстрований путівник ключовими світами Плетива та творами, що ними пов'язані.
Як ви могли помітити, Requiem Infernal посідає центральне місце на полотні, а нитки до нього тягнуться буквально крізь усі світи. “Requiem це найважливіший з усіх творів Плетива – своєрідне філософське ядро, де протагоністи усвідомлюють Велику Картину та активно їй протистоять.”
Отже, давайте розглянемо кожну планету окремо...
Сарастус (Покинутий; Шпиль Ночі)
Забутий світ-вулик, вічно оповитий саваном ночі, Сарастус – перший світ Темного Плетива, що мандрівники зустрічають на своєму шляху. Колись він був квітучим раєм, що вирував життям, однак усі його дивини розчавила своєю промисловістю людська цивілізація. З часом, під жорстокою п'ятою імперського прогресу, планетарні континенти перетворилися на замулені острови, заковані в кайдани токсичного смогу. Лише сім вуликів-шпилів пробивалися крізь отруйну завісу, існуючи тільки завдяки глибокому видобутку копалин та переробці. Імперіум охрестив планету "не вартою порятунку" та полишив її гнити.
А поки сарастійці з кожним днем дедалі глибше спускалися у прірву розпаду, серед них стали виникати дивні культи, що проповідували п'янке спасіння. Якийсь час, анархію стримували законники та велетенські прожектори на куполах міст, але було вже надто пізно. Покликане нечестивим ритуалом, чорне сонце зійшло над Сарастусом, принісши Істинну Ніч, що в мить позбавило планету законів та світла.
Єдиною описаною частиною світу лишається вулик Карцері – колись найвеличніше з усіх міст планети, від якого зосталася тільки тінь.
“На Сарастусі лежало прокляття – старе та немічне, живе лише отрутою абсолютного мороку. Втім, цього було достатньо, щоб занапастити душу світу.”
З «The Walker in Fire»
На Сарастусі відбуваються дії кількох творів Плетива, а саме оповідань Nightfall, The Walker In Fire та Nightbleed, і також частково Requiem Infernal. Серед його вкритих пітьмою лабіринтів ви зустрінете найрізноманітніших персонажів та фракцій – жахливих зрадників-Астартес, слуг Адептус Механікус та навіть членів Варти Смерті, набраних з капітул Ангелів Сяйних, Саламандр та Кархародонів.
Федра (Фі’драа; Трясовина)
Другий світ на нашому шляху, та перший описаний у деталях. Зрештою, саме звідси свою химерну подорож почали багато мандрівників. Федра, або Фі'драа, як кличуть її у Імперії Т'ау – світ смердючих океанів, заплутаних островів та майже непрохідних грибкових джунглів, у серці якого лежить підступний лабіринт річок, відомий під ім'ям Плетиво Долорози. Та стережіться, мандрівниче, час там не завжди працює звичним вам чином, і увійшовши туди, ви можете більше не повернутися.
Надто лінива, щоб бути світом смерті, але надто злісна, щоб бути чимось іще, Федра – терпляча та обережна убивця. На відміну від чесних у своїй небезпеці смертельних світів, що вбивають здобич пазурами хижаків або силою природи, Федра полює завдяки хворобам та відчаю – божевіллю та сумнівам, що пускають пагони як у головах солдат незліченних полків Астра Мілітарум, так й серед сумнозвісних своєю дисципліною Т'ау, приречених на війну серед її джунглів.
“Ти прибув на водний світ, а зустрів сіро-зелене пекло, подібного якому ніде більше не знайти. Океани Федри задихаються масивами островів, а ті, в свою чергу, охоплені невпинною раковою пухлиною рослинності – трясовиною смердючих водоростей, задушливих ліан та височенних грибкових соборів. Ще гірше те, що самі острови живі. Лише зазирни під воду, і побачиш, як вони дихають та пульсують.”
З «Fire Caste»
Окрім Fire Caste, Федра з'являється у оповіданнях A Sanctuary of Wyrms, Altar of Maws та Vanguard, які також слугують прологами та епілогом для роману. А у її сплутаних зелених тенетах ви познайомитеся з кількома полками Астра Мілітарум, покинутими силами Імперії Т'ау та навіть побачите форпост Механікус. І це я ще не згадав кілька інших фракцій, зустріч з якими нехай лишається для вас сюрпризом.
Витарн (Світ Свічок; Спокута 219)
Колись вкритий океанами Витарн, також відомий під назвою Світ Свічок, був імперським храмовим світом, тіло якого страждало від постійних смертоносних штормів, а душа – від глибоко похованої у ній темряви. Над його бурхливими водами височіло неповторне Кільце Коронатус, архіпелаг, що складався із вбудованого в скелястий острів центрального собору, який оточували сім менших островів-шпилів, названих іменами Чеснот Просвітніх.
Через свою віддаленість та самотність, Витарн став місцем спокою для багатих ексцентриків, філософів та різноманітних культів. Деякі з цих чужинців були святими, деякі єретиками, але ніхто з них не затримувався на планеті надовго. Втім, мало хто з них її взагалі покидав. Вже й не злічити, скільки прийдешніх таємниче зникли без жодних слідів викрадення чи насильства. Мало хто звертав на ці зникнення уваги, але, між собою, місцеві остров'яни пошепки розповідали історії про те, що "людей із зірок" забрало море.
Зрештою, у шпилях Кільця оселилися сестри Останньої Свічки – езотеричної імперської секти, утвореної з кількох різних орденів Сорорітас. Аби зберегти власну приватність та безпеку, вони швидко перекрили Витарн та позбавилися усіх незгодних.
“Жоден з тих, хто блукав сімома вкритими храмами вершинами Кільця Коронатус, або ж споглядав увінчану собором гору, що панувала над ними, не міг засумніватися у благочесті їхніх творців.”
З «Requiem Infernal»
Втім, після жахливої катастрофи Витарн перетворився на роздерту вулканами, випалену та задимлену пустку, відому як Спокута (технічно, Спокута 219, оскільки Імперіумом розкидано багато світів з такою ж назвою). Там, де колись шуміла синь води, тепер кипить лава, посеред якої все ще гордовито стоїть древнє Кільце Коронатус – єдиний континент на планеті.
“Розбите кільце гострих гір, за якими чекає лише палаюча смерть.”
З «Cult of the Spiral Dawn»
Різні проміжки історії Витарна/Спокути ви зможете відвідати у творах Requiem Infernal, Aria Arcana, Cast a Hungry Shadow та Cult of the Spiral Dawn. Там, у різних куточках Кільця Коронатус ви станете свідками діянь надламаних вірою Адепта Сорорітас з ордену Останньої Свічки, побитих полків Безодневих штурмовиків Екзордіо і Чорних Прапорів Вассаґо, та навіть бойових братів з капітули Ангелів Сяйних. Однак найсерйозніша небезпека, як завжди, чатуватиме в тінях, що зловісний культ Спірального Світанку вважає своїм другим домом...
Мальпертюї
У наступної точки нашої подорожі багато імен: Осяяний Мальпертюї, Розмальований Світ, Reve le Sangre, Планета Мрійників... Надійно прихований Променистою Завісою на крайньому сході Імперіуму, Мальпертюї – це рідний світ благородних воїнів-митців Ангелів Сяйних, та, пізніше, їхнього похмурого переродження у вигляді аскетичних Ангелів Покаянних. Втім, поки що мандрівникам відкрилися лише дві частини планети, а саме: неприступна фортеця-монастир Ангелів Канволіс та містичний, неприродньо-холодний ліс коло неї, що зветься Марою.
“Планета була справжньою квітучою перлиною, вільною від монолітних мануфакторій чи континентальних ферм, які своєю присутністю плюндрували більшу частину володінь Імперіума.”
З «The Reverie»
За наказом його таємничих охоронців, Мальпертюї милостивою, втім твердою рукою керувала рада смертних делегатів, які з дитинства жили та навчалися серед Сяйних. Величезні ділянки землі залишалися незайманими, а кількість населення суворо регулювалася, однак життєрадісних людей планети це, здається, зовсім не турбувало. Чи то в столиці, чи то в найвіддаленішому селі планети головною чеснотою вважалася творчість, а ті, хто мали таланти або ж навіть прості захоплення, завжди отримували підтримку в своїх ініціативах.
“Канволіс, що об'єднував собою скелі по обидва береги ріки Трістесс, був подібний велетенському зикурату, складеному з шести шестикутних ярусів, кожен понад сімдесят метрів заввишки. Мармурові стіни фортеці прикрашали арки та сходи, які об'єднували її поверхи мов шматочки головоломки. У куті кожного з цих ярусів височіла вежа, вершина якої ідеально збігалася з основою тієї, що знаходилася вище, створюючи ілюзорне зображення шести непорушних колон.”
З «The Reverie»
Ознайомитися з Розмальованим Світом ближче та відвідати сам Канволіс ви зможете в романі The Reverie та оповіданнях The Crown of Thorns і The Sins of My Brothers.
Облазт (Біле Око)
Якщо дивитися на неї з орбіти, то вона здасться такою ж блідою та тьмяною, як і око мерця, адже її неприродний лід ніколи не відбиває зоряного сяйва. Однак, у глибокій тундрі це правило не діє, бо крига там випромінює анемічне, хиже світло, що назавжди відбивається у душі. Місцеві заспокоюють себе природними поясненнями такого явища, але невимовлена істина буквально висить у повітрі – "примарне сяйво" лине знизу.
Через наднизькі температури, населенню планети доводиться жити у вкритих куполами якірних вуликах, що тримаються над товщею льоду та поєднані один з одним старовинними потягами-магнітопланами. Ці вулики – самі собі князівства, різні за історією, але однакові за жорстокістю правлячої шляхти.
Як не дивно, розташування на кордонах Дамоклової Затоки зробило Облазт благодатним ґрунтом для агентів Імперії Т'ау та її пропаганди. Поки невідомо, що саме постане з попелу кривавої революції Облазті, але її примарне сяйво ще ніколи не світило так яскраво.
“Облазт була світом темряви, але її крижані пустки мерехтіли тьмяним, розсіяним світлом, схожим на останній слабкий спалах несправної люмен-лампочки.”
З «Fire and Ice»
Облазт є центральним місцем подій повісті Fire and Ice та оповідання The Thirteenth Psalm, але також зустрічається і в Requiem Infernal. Серед її морозів плетуть інтриги Імперія Т'ау й Інквізиція, бореться за життя реквізований Ордо полк Івуджийських Акул та переслідують свої загадкові цілі Ангели Покаянні. А над усіма ними стоїть таємнича фігура, відома лише як Калавера...
Провидіння
Батьківщина полку Арканських Конфедератів, Провидіння (як планета, так і система) – не надто розвинений світ, технології якого зупинилися на епосі пари, а єдиним відомим державним утворенням є Арканська Конфедерація, що складається з кількох різних націй. Одного разу Провидіння ледь не відділилося від Імперіума, але, в результаті кровопролитної громадянської війни, ренегатів вдалося знищити. Однак не тільки політичні конфлікти загрожували зіштовхнути світ у прірву кінця, і морок прийшов на Провидіння у своїй найгіршій іпостасі.
“Знаєш, останнім часом мої думки постійно повертаються до Провидіння, дому, покинутого так давно. До крижаних рифтів Півночі та розпеченого пекла Пустель, до біломармурових колонад Капітолійського бастіону та гостродахих маєтків Старої Єфсиманії. До першовідкривачів та патриціїв, механіків та дикунів, до усіх кланів, картелів та племен, які завжди гризли один одному горлянки, але назавжди залишалися арканцями.”
З «Fire Caste»
Станом на зараз, мандрівникам Плетивом вдалося побувати на Провидінні лише побіжно, крізь спогади різних героїв, спочатку в Fire Caste, а потім у Requiem Infernal.
Щуряча Колиска
Передостання точка нашої мандрівки планетами це, як не дивно, станція (чи небесний вулик), що обертається навколо газового гіганта Сайталісс у системі Юса, де, між іншим, знаходиться і згадана вище Федра. Офіційно станція називається Сайталісс-Альтус, але це ім'я вже давно забуте. Для своїх нових господарів вона – благородне «Ядро, що розгортається», а для мільйонів нещасних бідняків, які населяють її – просто Щуряча Колиска.
“Зблизька темний силует перетворився на незграбне сплетіння об'єднаних між собою металевих модулів різноманітних розмірів та форм. З його центру здіймався монолітний стрижень, височіючи над рештою структур. Від нього до планети внизу тягнулися велетенські видобувні труби.”
З «The Greater Evil»
Досі єдиним оповіданням, де ви можете відвідати Щурячу Колиску є The Greater Evil, а супутниками в цій подорожі вам стануть дипломатична місія Імперії Т'ау та колишній боєць Безодневих штурмовиків Екзордіо.
Оберай
Можливо, найменш досліджений з усіх Світів Плетива – Оберай – чи, як його кличуть Т'ау, Оба'рай – був звичайною імперською планетою, аж поки на нього не поклали оком слуги Вищого Блага. За цим послідувала недовга, проте кривава війна, в якій Т'ау жорстоко винищили всіх його жителів та спалили все, що могло б бодай якось нагадувати про Імперіум.
“Маленька крапка на околицях Другої Сфери, Оба'рай – планета неймовірної краси, посушливі лани якої нагадували рідний Т'ау. Заради неї варто було ризикнути.”
З «Out Caste»
Оберай можна зустріти лише в короткому оповіданні «Out Caste», однак набраний на ньому полк Оберайських Визволителів кілька разів згадується у Fire Caste та Requiem Infernal.
Озирніться!
Фракції Темного Плетива
Звісно ж, не тільки людям дано пройти шляхами Плетива, а тому його світи бачили присутність найрізноманітніших рас та фракцій з усієї галактики. Крім підданих Імператора, найчастіше серед творів Плетива зустрічаються молоді й амбітні т'ау, підступні генокради та потайливі сили Хаосу. У розумінні того, як ці фракції між собою пов'язані, криється один з найголовніших ключів до розв'язання загадкових сюжетів Темного Плетива.
Ба більше, хвилі створеного пером Фегерварі химерного океану здатні переносити між різними історіями навіть персонажів, які можуть раптом з'явитися там, де ви їх зовсім не очікуєте, а потім знову зникнути “загадковим, нерозгаданим чином”. Не всі стежини Плетива видно звичним оком, але що б не вело мандрівника – вибір, випадок чи доля – впливають вони завжди по-різному. Як би там не було, більшість зв'язків вам доведеться віднайти самим, а путівник лиш розповість про загальні фракції та направить вас у разі потреби.
Нагадаю, що це в жодному разі не офіційна візуалізація та далеко не повний аналіз, адже до кінця зрозуміти цю серію можна лише прочитавши її.
Астра Мілітарум
Багаточисленні полки Імперської Гвардії вражають своїм різноманіттям, однак на звивистих стежках Плетива ви не побачите імен славетних кадійців, катачанців чи мордійців. Натомість, вам зустрінуться менш відомі, навіть унікальні полки, створені Петером з нуля та від того ще більш цікаві.
– Арканські Конфедерати
“Вони пізно прийшли до світла Імператора, і сталося це зовсім не мирно.”
З «Fire Caste»
Конфедерати походять із не надто розвиненого світу Провидіння, але нестача технологій легко компенсується бойовим досвідом, адже першою кампанією для більшості з них стала громадянська війна на рідній планеті. Втім, дикунами Конфедератів також не назвеш. 19-й полк, який зустрінеться вам у Fire Caste, має на озброєнні серйозно модифікованих Вартових, що здатні на десантування з невеликої висоти завдяки стрибковим ранцям, та навіть архаїчні силові обладунки, власники яких об'єднані шляхетним братством Парокровних Зуавів.
– Верзантські Конкістадори
“Ах, коли їх ще не зламали підступи Федри, вони називалися Верзантськими Конкістадорами. Зараз вони – не більше, ніж полишені гнити рештки.”
З «Fire Caste»
На момент подій Fire Caste від колись благородного полку Конкістадорів зосталися лише кілька сотень морально розбитих людей, чий лідер, святий Аґіла де Каравахаль давно загинув, а надія на перемогу згасла разом з ним.
– Безодневі штурмовики Екзордіо
“Життя безодневого штурмовика залежить від цілісності його повітряного балона так само, як і від зброї.”
З «The Greater Evil»
У штурмовиків немає рідного світу, всі вони набрані з різних полків та планет, однак це не заважає їм бути неперевершеними ветеранами операцій у відкритому космосі. Для більшої ефективності всі вони генетично покращені та мають нарощені м'язи, що дозволяє їм краще вправлятися з модифікованою зброєю та специфічними важкими екзо-обладунками, створеними спеціально для повного вакууму.
– Чорні Прапори Вассаґо
“Залишки розбитих армій, воїни без надії та мети, інколи навіть ренегати, що прагнуть знайти другий шанс. Усі вони відроджуються під Чорним Прапором Вассаґо.”
З «Cult of the Spiral Dawn»
Чорні Прапори є, без перебільшення, грубими, холодними, проте дуже вправними солдатами, яких зазвичай набирають з п'яти Затонулих Світів – Верзанта, Летії, Сзілара, Кантико та Хтолла. Втім, як уже було зазначено, вони легко можуть прийняти до себе будь-якого одинокого солдата, якщо вважатимуть його достатньо придатним для нових війн.
– Івуджийські Акули
“Дика жорстокість до небезпечного глибоко вкорінилася у крові Івуджийських Акул. Зрештою, такими їх і вирощують.”
З «Fire and Ice»
Щоб вступити до Акул, кожен майбутній воїн приймає участь у смертельних та варварських, проте дозволених Муніторумом, братовбивчих змаганнях на рідній Івуджи Секундус. Вони палко віддані Імперському Кредо, але все одно в першу чергу лишаються івуджийцями, і лише в другу – імперськими гвардійцями.
Звичайно, серед полків, що блукають небаченими шляхами Плетива, зустрічаються не тільки войовничі солдати, а й фанатичні культисти, чиї слова та ідеї змінили світ сильніше, ніж будь-яка лазгвинтівка. До прикладу, аскетичні Летійські Покутники та їхнє власне кредо, зустріч з якими нехай лишається для вас несподіванкою...
Адепта Сорорітас
“Останню Свічку запалило полум'я Вічної, але сяє вона власним світлом.”
З «Requiem Infernal»
Світ-храм Витарн служив домом для Останньої Свічки, езотеричної та неортодоксальної секти Сорорітас, заснованої сестрами з Ордену Вічної Свічки. У ній разом уживалися одразу три ордени, Мілітант, Госпітальєр та Діалогус, які в секті іменувалися Залізною Свічкою, Бронзовою Свічкою та Срібною Свічкою. Щоправда, найбільшою повагою користувалася саме Срібна, адже її сестри безперестанку шукали знання та намагалися розтлумачити й повністю зрозуміти записи засновника секти – Роздертого Пророка.
“Муки Вічні – містична реліквія, що зображала Його в центрі скутого шипами зоряного орерію... Жорстокий образ, однак жінка відчувала в ньому рідкісну щирість.”
З «Cult of the Spiral Dawn»
Коли Витарн перетворився на випалене пекло Спокути 219, місце Останньої Свічки поміж монастирів Кільця Коронатус посіло Сестринство Шипа Вічного, – набагато твердіша та суворіша секта, монахині якої чітко усвідомлювали небезпеку від темряви, що чаїлася під поверхнею світу. Більше про них ви зможете дізнатися у романі Cult of the Spiral Dawn.
Адептус Астартес
“Ніхто не падає так низько чи смертельно, як той, хто злетів найвище. Адже гордість не передує падінню. Гордість – і є падіння.”
З «The Crown of Thorns»
Крім Варти Смерті, лише одній капітулі космічного десанту чи то випадково, чи то за жартом фатуму, довелося ступити на звивисті стежини Плетива. Ім'я їм – Ангели Сяйні, що після свого болісного перетворення відомі як Ангели Покаянні.
Ці шляхетні, неортодоксальні нащадки Кривавих Ангелів завжди відрізнялися своїм потягом до знань та любов'ю до мистецтв, які змусили їх покинути старий рідний світ та відправитися на пошуки нового. Зрештою, після десятиліть блукань галактикою, десантники знайшли собі притулок на віддаленій та маловідомій планеті, якій, після розбудови, вони дарували назву Мальпертюї. Втім, на цьому все лише почалося.
Попереду капітулу чекав справжній "духовний ренесанс" та викликана бажанням протистояти Кривавій Спразі й Чорній Люті реформація, внаслідок якої до влади прийшов Бібліаріум, а титул першого магістра посів головний бібліарій Ксерен Кастанеда. Він також написав Арку Сяйну, новий філософський кодекс капітули, що був не стільки суворою збіркою правил, скільки поетичним, сповненим метафор вченням, яке мало б направляти Ангелів у віднайденні вищої істини.
Використовуючи твір Кастанеди як основу та своєрідний компас для подальших змін, Ангели повністю переробили організацію рот, змінили геральдичні кольори (з яскраво-помаранчевих на темно-сині) та бойовий клич. Однак, що найголовніше – їх повністю покинули генетичні прокляття примарха. Оновлені, вони повністю віддали себе мистецтву та здобуттю знання. І лише невелике коло містиків, наближених до першого магістра, розуміло, якою ціною їм насправді далися переміни.
“Ми злетимо на палаючих крилах!”
З «The Reverie»
Але і цьому шляхові не судилося тривати вічно. Потрапивши під оманливий вплив палких промов таємничого Невмирущого Мученика, відкинули вони всю свою шляхетність та прийняли терновий вінець покаяння. Під проводом Мученика, послідували Сяйні в прірву...
“Імператор звинувачує!”
З «The Thirteenth Psalm»
Ангели зустрінуться вам майже в усіх творах Плетива, втім, ознайомитися ближче з їхньою благородною ітерацією Сяйних ви зможете у романі The Reverie, а відчути усю глибину падіння Покаянних – в оповіданнях The Crown of Thorns, The Sins of My Brothers та The Thirteenth Psalm.
Інквізиція
“Тут, на межі Дамоклової Затоки, нас втягнули в холодну війну, заплутану гру омани, маніпуляцій та примусу, що ведеться супроти істинного майстра.”
З «Fire and Ice»
Як і варто було очікувати, агенти
Інквізиції також переслідують свої мети на світах Плетива, однак повну картину їхніх шляхів та цілей осягнути практично неможливо. Присутність оперативників Престолу, їхніх слуг та (здебільшого жахливі) наслідки їхніх операцій відчуваються у кожній історії, але головну роль вони грають лише в повісті Fire and Ice, сторінки якої познайомлять вас з Дамокловим Конклавом та його покровителем-інформатором, загадковою істотою, відомою тільки як Калавера.
Адептус Механікус
“Сама наша присутність несе смерть нечистим... Наче незримим покривом, огорнуті ми очисним полум'ям Омніссії.”
З «Vanguard»
Серед непостійної туманності та химерності Плетива, малочисельні послідовники Омніссії твердо стоять бастіоном порядку, логіки та машинної чистоти... Принаймні, вони так вважають. Але, насправді ж, воно змінило і їх. Причаровані покликом Плетива, Механікус переступили через заповіді свого Машинного Бога та, прагнучи розгадати невідоме, зайшли аж надто далеко.
Більше дізнатися про небезпечно близькі до єресі труди маґосів ви зможете в оповіданнях Vanguard та The Walker in Fire, а з тим, до чого вони призвели, в A Sanctuary of Wyrms.
Хаос
“Повір у щось достатньо палко, і ти зробиш це своєю істиною. Проповідуй її достатньо пристрасно, аби навернути інших, і вона стане їхньою істиною. Коли кількість підкорених умів лине через край, звичайна істина перетвориться на Істину. Саме тоді вона прокинеться та почне змінювати світ за своєю подобою.”
З «Requiem Infernal»
Хаос – невід'ємна частина галактики, а, як наслідок, і Темного Плетива. Можна довго сперечатися, чи є Плетиво Хаосом, однак він наскрізь пронизує усі історії, неминуче торкаючись кожного персонажа. Інколи його доторки настільки непомітні та обережні, що їх можна сплутати зі щирим божевіллям. Чи є троє примар справжніми привидами, або ж просто маренням хворого вбивці? Чи дійсно духи покійних муз слухають сповідь відступника? Навряд чи вам вдасться знайти правильні відповіді. Хоча... На дзеркальному шляху кожна відповідь може бути правильною.
Хаос тут рідко втілюється у зрозумілих та знайомих нам формах – такими є хіба що зрадливі легіонери у Nightfall чи Випалене Кредо з Cast a Hungry Shadow.
“У цій мінливій реальності мрії небезпечні, а найяскравіші мрійники відкидають найтемнішу тінь.”
З «On the Mirrored Path»
Головна загроза, що породжена Хаосом, і, одночасно з цим, сама породжує його, це не десантники чи культисти, а звичайні люди. Духовне спотворення завжди зростає зсередини, живиться пристрастями чи травмами людини – амбіціями, страхом, ненавистю, виною, навіть коханням. Втім, під кінець, усе що слугувало плідним ґрунтом для пагонів Виру, саме стає його частиною. Про це й розповідає Плетиво. Не про могутніх Богів або легіони космодесантників, а про від народження прокляті душі, чиї зусилля зупинити небезпеку, якими би праведними чи єретичними вони не були, завжди призводять до гіршого кінця.
Імперія Т'ау
“У мене мало часу, але навіть коли все котиться у прірву, я маю дотримуватися правильних протоколів. Ось що означає бути тау поміж дикунів.”
З «A Sanctuary of Wyrms»
На перший погляд молода Імперія Т'ау може здатися лишень недосвідченим мандрівником, що випадково потрапив на дзеркальний шлях, і тепер розгублено намагається знайти дорогу додому. Однак, насправді ж, вони набагато хитріші, ніж можна подумати. Павутиння їхніх планів, змов та секретних договорів спочатку щільно обплутало Федру, а потім почало ширитися на Облазт, Щурячу Колиску та ще багато світів. Втім, обережна розсудливість послідовників Вищого Блага, зрештою, не завжди здатна встояти перед оманами Плетива, призводячи засліплених жагою знань ксеносів до невиправного падіння – якого саме, ви можете дізнатися з оповідання «Greater Evil».
“Їхній світ гине, але вони цього не помічають... Ця сліпота – лор’серра твого роду. Тіньова істина вашої природи.”
З «Fire and Ice»
Але не тільки тау, віддані Імперії, зустрінуться вам під час подорожі... Посеред скутих кригою якірних вуликів Облазті, мов непомітна примара, що слідує лише одному йому відомому шляху, мандрує опальний командир, одночасно зраджений і зрадник, шукаючи відповіді на питання, яке мучить його найсильніше.
Культи Генокрадів
“Мисливці завжди пересувалися вночі, покидаючи свої лігва лише в абсолютній темряві.”
З «Cult of the Spiral Dawn»
Невсипущі слуги Священної Спіралі чаяться у найтемніших кутках Плетива, завжди готові підкорити своїй волі необережного чи слабкого духом мандрівника. Їхні, інколи навіть не усвідомлюючі того, маріонетки, є всюди – від анклавів Імперії Т'ау до імперських планет під захистом Сорорітас. На власні очі побачити, наскільки небезпечними можуть бути їхні ляльки, ви зможете в оповіданні The Greater Evil, однак у всій красі Культи постануть перед вами лише на сторінках роману Cult of the Spiral Dawn та супутнього йому невеликого твору Cast a Hungry Shadow.
Як зсередини, так і ззовні!
Послідовність читання
Для тих, хто бажає зануритися у Плетиво, але не знає звідки почати, я залишу "запропоновану" послідовність читання. Яка, втім, зовсім не є єдиною правильною. Або правильною взагалі! Звідки б ви не почали, ви дійдете до різних відповідей, а перечитання деяких творів взагалі може повністю перевернути ваш погляд на серію та її таємниці – “кожна історія запропонує вам свій погляд на мінливу географію Плетива.”
На цьому моменті краще дам слово Петерові:
“Наприклад, замість неї ви можете читати дотримуючись сюжетних ліній конкретних планет чи фракцій. Ба більше, час всередині Плетива тече не зовсім лінійно, а тому персонажі можуть "стрибати" між різними його проміжками – однак попри це історії 10, 11, 12, 13 та 14 (арка Федри) краще читати саме у хронологічній послідовності. Числа в дужках – порядок їхнього написання, який особисто я не рекомендуватиму.”
1. Nightbleed (14) – оповідання
Фракції: Цивільні; Локація: Сарастус
2. The Reverie (15) – роман
Фракції: Ангели Сяйні; Локація: Мальпертюї
3. Requiem Infernal (12) – роман
Фракції: Адепта Сорорітас та Астра Мілітарум; Локація: Витарн, Сарастус, Облазт, Федра
4. Aria Arcana (17) – оповідання
Фракції: Ангели Покаянні; Локація: Вітарн
5. Nightfall (1) – оповідання
Фракції: Повелителі Ночі; Локація: Сарастус
6. The Walker in Fire (8) – оповідання
Фракції: Варта Смерті та Адептус Механікус; Локація: Сарастус
7. The Crown of Thorns (7) – оповідання
Фракції: Ангели Покаянні; Локація: Мальпертюї
8. The Sins of My Brothers (16) – оповідання
Фракції: Ангели Покаянні; Локація: Мальпертюї
9. The Greater Evil (11) – оповідання
Фракції: Імперія Тау; Локація: Щуряча Колиска
10. Out Caste (4) – оповідання
Фракції: Імперія Тау; Локація: Оберай
11. A Sanctuary of Wyrms (3) – оповідання
Фракції: Імперія Тау; Локація: Федра
12. Altar of Maws (18) – оповідання
Фракції: Імперія Тау; Локація: Федра
13. Fire Caste (2) – роман
Фракції: Астра Мілітарум та Імперія Тау; Локація: Федра
14. Vanguard (6) – оповідання
Фракції: Адептус Механікус та Тау; Локація: Федра
15. Fire and Ice (5) – повість
Фракції: Інквізиція та Імперія Тау; Локація: Облазт
16. The Thirteenth Psalm (13) – оповідання
Фракції: Ангели Покаянні; Локація: Облазт
17. Cast A Hungry Shadow (10) – оповідання
Фракції: Культи Генокрадів та Культи Хаосу; Локація: Витарн
Читати разом з «Cult of the Spiral Dawn», до чи після
18. Cult of the Spiral Dawn (9) – роман
Фракції: Астра Мілітарум та Культи Генокрадів; Локація: Витарн
Як вгорі, так і внизу.
Гадаю, мандрівниче, настав нам час розлучитися. Ми й так пройшли разом занадто довго – ще один крок, і моя присутність стане обмежувати вашу свободу, не кажучи вже про терпець. Однак, перш ніж я лишу вас обирати власну стежку та її історію, дозвольте дати вам останню пораду. Остерігайтеся вдивлятися у Плетиво надто глибоко, адже воно, безсумнівно, подивиться у відповідь. І вкусить.
