Авторка: Дара Массікот для Meduza
Оригінальний матеріал був опублікований 20 листопада 2023 року
Восени головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у розмові з The Economist заявив, що ситуація на фронті зайшла в глухий кут для обох сторін, і порівняв її з позиційними боями Першої світової війни. У відповідь президент Володимир Зеленський сказав, що не вважає становище «патовим». Водночас в інтерв'ю Time він визнавав, що Україна залежить від поставок західної зброї настільки, що без них неминуче програє. Про те, чому контрнаступ ЗСУ не призвів до серйозних успіхів і як країни Заходу надалі допомагатимуть Україні, «Медуза» поговорила з Дарою Массікот - старшою науковою співробітницею програми з росії та Євразії Фонду Карнегі за міжнародний мир, а також колишньою провідною аналітичкою Пентагону щодо росії.
Мєдуза: З різницею в кілька днів у західній пресі - журналах Time і The Economist - вийшли великі статті про війну в Україні. У них кілька тез, але одна з основних - контрнаступ ЗСУ себе вичерпав. Ви згодні з такою оцінкою? Які основні чинники призвели до того, що Україні не вдалося значно просунутися на фронті?
Дара Массікот: Я згодна з оцінкою генерала Валерія Залужного, що контрнаступ поки що не призводить до серйозного прориву. Ще навесні мене турбувала розвинена система оборони, підготовлена російською армією. У росії був майже рік для створення багатошарових ліній укріплень, інтенсивного мінування місцевості, а також для створення чисельної переваги за рахунок мобілізації.
Проти наступаючих українських підрозділів російська армія могла використовувати і використовувала авіацію, системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), безпілотні літальні апарати (розвідувальні БПЛА і БПЛА для скидання боєприпасів) і баражуючі боєприпаси, такі як «Ланцет». ЗСУ б'ються там у жахливих бойових умовах, які мало хто може собі уявити.
Мєдуза: Генерал Залужний порівняв нинішню ситуацію з боями Першої світової, коли сторони виявилися нездатними вести маневрені бойові дії і занурилися в багаторічну окопну війну на виснаження. Як ця позиція підтверджується на практиці?
Дара Массікот: Російська армія має кількісну перевагу в живій силі, яку вона може мобілізувати в майбутньому, у вищій щоденній витраті артилерійських боєприпасів, у виробництві снарядів і ракет. Найбільше росія хоче, щоб війна тривала на її умовах, щоб російська армія змогла виснажити Україну і Захід у війні на виснаження і у взаємних артилерійських обстрілах. Правильне питання - як зійти з цього шляху? Як командувач ЗСУ, Залужний шукає нові оперативні чи технічні рішення для досягнення успіху, бо цього вимагають реалії поля бою.
Мєдуза: Як ви оцінюєте Залужного як воєначальника?
Дара Массікот: Як сторонній спостерігач, я вважаю його реалістом, скромним і готовим переглянути свої плани, який піклується про свої війська і дає точну оцінку ситуації на полі бою своєму керівництву. Його російський колега [глава російського Генштабу Валєрій Гєрасімов] не демонструє цих якостей.
Мєдуза: На чому ви ґрунтуєтеся - адже загальновизнаних даних про загиблих немає?
Дара Массікот: Ані росія, ані Україна не обговорюють кількість своїх втрат, це правда. Але лідери задають тон своїм військам. Я ґрунтую свою думку про його лідерство на спостережуваних мною діях і словах. Наприклад, на його рішеннях швидко коригувати тактику, коли це необхідно, або відверто говорити про труднощі та способи їх подолання. Я бачу, що він говорить про свої війська як про цінний ресурс і відверто висловлює свою скорботу щодо втрат.
Мєдуза: Які проблеми є в обох армій?
Дара Массікот: Як українські, так і російські війська стикаються з труднощами при зосередженні великих сил, достатніх для досягнення успіхів на прозорому полі бою. Великі угруповання військ швидко виявляються безпілотниками і уражаються артилерійським вогнем. Інша проблема - розмінування. Вона стара, але потребує нового технічного рішення.
Мєдуза: Якщо говорити про технологічний прорив, чи могла більш рання поява в України винищувачів F-16 або американських ракет ATACMS значно вплинути на хід контрнаступу?
Дара Массікот: Я не можу сказати, яким би міг бути гіпотетичний результат. Озираючись на початковий етап контрнаступу, можна сказати таке: російські авіація, міни й артилерія були ефективні проти частин ЗСУ, що наступали.
Ракети ATACMS, поставлені Україні [на початку] жовтня, були ефективно використані проти російських гелікоптерів на землі. Саме ці гелікоптери з Бердянського аеродрому брали участь у відбитті наступу ЗСУ в Запорізькій області ударами далекобійними протитанковими ракетами. ЗСУ було складно знищити деякі гелікоптери в повітрі, якщо вони запускали ракети поза зоною дії українських засобів військової ППО.
Взагалі, за час, що минув від початку війни, російські Повітряні сили росії змінили тактику і тепер уникають підлітати занадто близько до українських засобів ППО. Логічно припустити, що при зіткненні з літаками F-16 вони могли б застосувати аналогічну консервативну тактику. Загалом обидві армії адаптуються до тактики і нового озброєння одна одної швидше, ніж на початку війни.
Західна зброя добре працює в руках операторів ЗСУ, але [для того, щоб вона могла змінити перебіг війни] вона необхідна в більшій кількості. Крім того, ані F-16, ані ATACMS не можуть розмінувати мінні поля або збити безпілотники, які коригують артилерійський вогонь по підрозділах ЗСУ.
Мєдуза: На ваш погляд, чи є у західного істеблішменту розчарування з приводу підсумків наступу? Якщо є, то до чого це воно може призвести - до того, що Україну будуть підштовхувати до переговорів?
Дара Массікот: З мого досвіду, донести до людей, що росія здатна вчитися і вдосконалюватися, що вона по-своєму стійка до численних економічних і військових невдач і готується до тривалої війни з минулої осені, не завжди легко. Якщо розчарування і є, я б рекомендувала швидко спрямувати його в продуктивне русло: переосмислити, як Захід може підтримати військову стратегію ЗСУ і як сформувати майбутні збройні сили України, оскільки зараз для цього є час і можливості.
Мєдуза: У вас є пропозиції, як і що можна переосмислити?
Дара Массікот: Дуже важливо, щоб Україна отримала підтримку в захисті свого неба - думаю, на Заході про це знають. Росія хотіла б втягнути Україну і Захід у затяжну окопну війну, в якій російська армія веде артилерійські обстріли і завдає ударів ракетами дальнього радіусу дії, вважаючи, що має в цьому перевагу і згодом зможе перемогти саме в такий спосіб.
Якщо говорити про те, як можна загострити підтримку з боку Заходу, то постійною вразливістю росії є відносно невелика кількість ракетних пускових установок, за допомогою яких завдають високоточних ударів, - кораблі, бомбардувальники та наземні комплекси на кшталт «Іскандер». Знищення лучника, а не його стріл, призведе до зниження ударного потенціалу росії. Наразі Україна не може дістатися до багатьох із цих засобів, за винятком Чорноморського флоту. Ефективним є знищення боєприпасів на складах до їх відправки на фронт. Це Україна вже робить.
Мєдуза: Чи готові зараз європейські країни та США підтримувати Україну так, як раніше?
Дара Массікот: Завжди було розуміння, що війна буде довгою. За останні двадцять місяців європейські країни і США розширили свою підтримку і якісно, і кількісно. Проблема полягає в тому, що війна в Україні потребує значної кількості ресурсів і напружує західну оборонно-промислову базу, яка у 2022 році не була готова до таких запитів.
Ситуація змінюється. [У США] темпи виробництва вже значно вищі цього року і зростуть ще у 2024 році. З іншого боку, росія, навіть маючи більш обмежені кошти, націоналізувала частину своєї економіки, збільшила витрати на оборону і випереджає Захід у деяких галузях. Крім того, російська армія отримала великі поставки артилерійських боєприпасів з КНДР.
Мєдуза: Тобто підтримка з боку західних країн збережеться?
Дара Массікот: Відповідь залежатиме від їхньої політичної волі та витримки.
Мєдуза: Чи може війна в Ізраїлі кардинально вплинути на підтримку України від союзників?
Дара Массікот: Президент Зеленський публічно висловив стурбованість тим, що війна на Близькому Сході може відвернути увагу від підтримки України. У політичному плані зараз існують дві кризи, які потребують уваги і підтримки Вашингтона, але оскільки на робочому рівні за них відповідальні різні співробітники та експерти, обидві кризи керовані. У військовому відношенні вони практично не перетинаються, за винятком деяких видів артилерійських боєприпасів. На жаль, на цих запасах уже лежить навантаження.
Мєдуза: Незважаючи на те, що команди різні, гроші на підтримку і Ізраїлю, і України виділяються з федерального бюджету США. Наприкінці жовтня законопроєкт про виділення коштів у розмірі понад 105 мільярдів на підтримку зовнішньополітичних ініціатив застряг у Конгресі, ставши приводом для конфлікту між трампістами і демократами. Якщо політичного рішення про підтримку не буде, то допомога Україні від США закінчиться?
Дара Массікот: Ще залишаються кошти, виділені на підтримку України в минулому. Нещодавно Білий Дім заявив, що надаватиме менші пакети оборонної допомоги Україні за лінією Presidential Drawdown Authority (президентські доручення з видачі зброї із запасів збройних сил, - прим. «Мєдузи»), щоб підтримки, яка залишилася, вистачило на якомога більший термін. Рішення про виділення 61,4 мільярда доларів на військову і фінансову підтримку Україні (це розмір запитуваної допомоги Україні в пакеті на 105 мільярдів доларів, - прим. «Мєдузи») все ще поки що не ухвалено.
Мєдуза: Ви говорите, що ще залишаються кошти, виділені на підтримку України в минулому, але, як я розумію, вже до жовтня від них залишалося тільки близько п'яти мільярдів доларів. На скільки цього вистачить?
Дара Массікот: На скільки вистачить цих коштів, залежатиме від того, як швидко їх витрачатимуть. Це, зрозуміло, залежить від розміру і характеристик кожного пакета допомоги. Білий дім нещодавно заявив, що надає Україні менші пакети допомоги, щоб розтягнути допомогу до отримання додаткового фінансування з Конгресу, але в мене немає даних, щоб точно сказати, як довго це триватиме.
Мєдуза: Як так вийшло, що всієї військово-промислової потужності НАТО не вистачає, щоб переломити війну на користь України?
Дара Массікот: Зрозуміло, що весь військово-економічний потенціал НАТО не був задіяний у цій війні. Представники російських силових відомств, ймовірно, знають про це, але з їхнього боку було б помилкою вважати, що вони можуть перемогти військовий або військово-економічний потенціал НАТО.
Мєдуза: У російській Z-спільноті відсутність серйозних здобутків України під час контрнаступу та останні статті Time і The Economist розцінили як підтвердження того, що росія перемагає у війні. Що ви думаєте з цього приводу?
Дара Массікот: Для них ризиковано говорити надто багато песимістичних речей, оскільки за ними стежить Кремль, до того ж у російському законодавстві існують покарання за зневажливі висловлювання на адресу збройних сил. Прямо зараз вони впевнені, що в армії рф є перевага - у вигляді здатності її ліній оборони утримувати позиції. Вони вірять у те, що підтримка України з боку Заходу слабшає, і в те, що росія в довгостроковій перспективі зможе придбати або виробити більше зброї.
Я вважаю, що передчасно говорити, що перевага у війні переходить до росії. Є деякі питання, пов'язані з політичною волею на Заході та виробничими трендами. Вони потребують вирішення, але їх можна вирішити.
Мєдуза: Можна попросити вас коротко описати, який вигляд має зараз ситуація на фронті? Якою буде стратегія обох армій взимку?
Дара Массікот: Російська армія почала обмежені наступальні операції в кількох районах. Зокрема, у наступі на Авдіївку брали участь кілька бригад і полків. Ймовірно, вони збираються за зиму домогтися успіхів у Донецькій і Луганській областях. Це показує, з одного боку, готовність росії витрачати великі ресурси заради невеликих територіальних успіхів, з іншого - неможливість для обох армій сконцентрувати сили так, щоб противник їх не виявив.
Крім цього, останні два місяці російська армія не випускала по Україні далекобійні ракети у звичайному темпі. Це дає підстави вважати, що вони накопичують їх для нанесення великих ударів взимку - ці удари створять навантаження на українську ППО.
ЗСУ продовжують чинити тиск на російські сили на півдні під Запоріжжям і поки що стримують їх під Авдіївкою. Якщо контрнаступ сповільниться ще більше, Україна і росія можуть перейти до нанесення більш дальніх ударів по важливих об'єктах, логістичних і командних пунктах. Загалом, обидві армії можуть перейти до таких ударів взимку, незалежно від того, чи буде у них прогрес на землі.
Мєдуза: Яким ви бачите завершення цього конфлікту?
Дара Массікот: Наразі занадто багато невідомих, щоб сказати, коли, де і як закінчиться ця війна. Результати бойових дій залежатимуть від кількох чинників: рівня і типу західної підтримки, від того, які рішення ухвалять в Україні і в росії щодо мобілізації додаткових сил і засобів, а також від того, коли ці рішення ухвалять.
Росія, як стверджується, нарощує виробництво ракет, артилерійських систем і безпілотників, і хоча ці заяви треба повністю вивчити, очевидно, що російський уряд готується до тривалої війни, наскільки це можливо робити, не підриваючи внутрішньої стабільності.
