Презентуємо Вам нову статтю з циклу матеріалів про БМП/БТР які є на озброєнні СОУ.
БМП Marder породистий німець, який надається Силам Оборони з ФРН. А тому ми вирішили що треба коротенько (або не дуже) Вам про цю машину розказати.
Історія
Проєкт Marder було розпочато у вересні 1959 року під час початкового етапу виробництва HS 30. Метою проєкту була розробка бойової машини піхоти, яка була б сумісна з основним бойовим танком Leopard 1 та мала б наступні характеристики:
екіпаж 12 чоловік (десант 10 чоловік, якщо командир машини десантується як лідер групи)
високий рівень захисту екіпажу
висока мобільність, запас ходу, як у Leopard 1
20-мм автоматична гармата
нескладне перемикання між зведеним та десантним режимами ведення бою
РХБ захист
У січні 1960 року компанії Rheinstahl Group (Rheinstahl-Witten, Rheinstahl-Hanomag, Ingenieurbüro Warnecke) та Henschel AG (Thyssen Industrie AG Henschel Kassel) разом з MOWAG отримали замовлення на розробку семи прототипів. В результаті було представлено кілька концепцій на базі HS 30. Прототипами першого покоління були машини RU 111, RU 112 і RU 122 від Rheinstahl, 1HK 2/1 і 1HK 2/2 від Henschel і HM 1 і HM 2 від MOWAG. Всі прототипи мали бойову вагу 16 тонн.
У 1963 році список вимог до другого покоління був скоригований. Це призвело до створення прототипів з бойовою масою 20 тонн. Група Rheinstahl побудувала бойові машини піхоти RU 214, RU 261 і RU 262 з переднім розташуванням двигуна, поліпшеним заднім люком, одномісною баштою з 20-мм кулеметом і протитанковою керованою ракетою. Загальна чисельність екіпажу була зменшена з 12 до 10 чоловік (3+7). У 1964 році з'явилось третє покоління БМП з новим переліком вимог, адаптованих до нових вимог Бундесверу. БМП стала довшою і ширшою. Машина також отримала кулеметну турель позаду і амбразури з боків для використання зброї під захистом броні. Також була розроблена двомісна башта яку можна було інтегрувати без кардинальних змін в БМП. У 1967 році були розроблені останні десять прототипів, які пройшли інтенсивні випробування у військах. У 1968 році компанія MOWAG вийшла з проекту, а пускову установку для керованої ракети було знято з озброєння. Після двох років успішних випробувань у 1969 році було підписано серійний контракт на постачання 2136 бронетранспортерів які були виготовлені впродовж 1971-1975 років.
За час служби БМП кілька разів модернізували.
У період з 1977 по 1979 роки всі Marder були оснащені протитанковим комплексом MILAN, також була встановлена подвійна система подачі боєприпасів для автогармати що дозволило швидко перемикатися між уламково-фугасними і бронебійними боєприпасами. Іншою важливою зміною стало встановлення кращої пасивної нічної оптики першого покоління, яка була менш чутливою до прожекторів і спалахів снарядів. 674 Marder 1 були модернізовані до версії A1(+). Це означало, що вони були додатково обладнані тепловізором.
Наступний етап модернізації відбувся з 1984 по 1989 рік, був встановлений тепловізор (WBG) для навідника і командира, зняття заднього кріплення, встановлення нового сімейства радіостанцій SEM 80/90, модернізацію для роботи з інфрачервоним адаптером MILAN (MIRA) і систему омивання дзеркал по периметру для механіка-водія. Також була демонтована окрема кулеметна турель. Переобладнані машини отримали позначення Marder 1A2.
Наступна модернізація, яка цікавить нас найбільше, тому що саме такі машини ми отримуємо, проходила в період з 1989 по 1998 рік і мала в собі покращення броньового захисту та зміну конструкції заднього бойового відділення. Передня і задня частини корпусу були посилені додатковими бронепанелями, встановленими на болтах, а люк за спиною водія був ліквідований, а на даху корпусу в районі десантного відсіку залишилось лише три люки замість п’яти. Башта також була доброньована. Вся додаткова броня була пристосована для амортизації та урівноважена гумовими елементами. Разом з основною бронею вони створюють рознесену конструкцію, причому нижній лобовий листок корпусу до половини висоти має тришарове бронювання. В результаті БМП захист від снарядів радянських 30-мм автоматичних гармат типу 2А42, а дах - уражаючих елементів касетних боєприпасів. Повітряний прошарок між додатковими бронепанелями та дахом МТВ, а також броне кожухи над верхніми кормовими жалюзі вентиляторів сприяють зниженню температури та маскуванню від тепловізійних приладів спостереження противника. Додатково посилені і кормові двері-апарель. Спарений кулемет перенесено на лівий бік башти- його броньований кожух укріплений на колишньому місці прожектора. В результаті спростилася система подачі боєприпасів та покращилися умови роботи командира машини. Також, для посилення захисту, та з причини повної непотрібності відмовились від амбразур для особистої зброї у десантному відсіку. Модернізовано тепловізійний приціл, прилади спостереження командира та навідника, ПНВ механіка-водія. Замість ПТРК "Мілан" може використовуватися "Мілан-2" із посиленою БЧ калібру 116 мм або "Мілан-2Т" із тандемною БЧ. При цьому вага машини зросла з 29,2 т до 33,5т.
Встановлення більш потужного двигуна потужністю 530 кВт (720 к.с.) не проводилося з міркувань економії. В цілому конверсія охопила 2097 бронетранспортерів, а позначення було змінено на Marder 1A3. Деякі Marder 1A3 були переобладнані в командирські машини для командирів панцергренадерських батальйонів шляхом встановлення криптографічної системи SEM 93 і отримали позначення Marder 1A4. Зовнішніх відмінностей від Marder 1A3 немає.
2002 року, розпочалася модернізація Marder 1A5, яка планувалася з 1996 року і містить встановлення протимінного захисту від протитанкових і фугасних мін. Ці заходи призвели до подальшої втрати мобільності і одночасного збільшення ваги до 37,5 тонн, а також до повного капітального ремонту і перероблювання бойового відділення, плану упаковки обладнання і перегляду системи охолодження двигуна. Було замовлено модернізацію 74 машин. Спеціально для закордонних місій (Афганістан) було створено Marder 1A5A1, перші з яких були поставлені в грудні 2010 року. Вони отримали кондиціонер, глушилку CG12 і мультиспектральне камуфляжне обладнання, та глушилку для СВУ. Через зняття з озброєння протитанкової керованої ракети Milan F2 та повільне впровадження Puma, Marder 1A5 та 1A5A1 були оснащені системою протитанкового озброєння MELLS (Multi-Role Lightweight Guided Missile System - багатоцільова легка керована ракетна система). В рамках продовження терміну служби Marder до 2023 року на 78 машинах рівня озброєння A5 планувалось замінити трансмісію, встановлено новий двигун зі збільшеною потужністю 750 к.с. (552 кВт) та інтегрувати більш сучасний тепловізор.
Marder 1А3
Озброєння
Комплекс озброєння у складі гармати Rh202, ПТРК «Мілан» і оптичних прицілів
БМП озброєна 20-мм автоматичною гарматою RH 202 і спареним 7,62-мм кулеметом MG. 3. Гармата Rh 202 заряджається набоями 20 × 139 мм, розроблених для автоматичної гармати Hispano-Suiza HS.820.
Саме слабкий, по сучасним міркам, комплекс озброєння є головним недоліком машини. Автоматична гармата не стабілізована, що не дозволяє вести прицільний вогонь на ходу. При цьому, хоча бронебійні снаряди і порівнювані за бронепробиттям(32 мм броні при куті 0 градусів/1000 метрів бронебійним API-T та 44 броні при куті 0 градусів/1000 метрів підкаліберним APDS), хоч і дещо поступаються, радянським бронебійним снарядам до 30 мм автоматичної гармати, але уламково-фугасні 20 мм значно поступаються за потужністю радянським 30 мм снарядам, просто в силу геометричних розмірів. Так 20 мм уламково-фугасно-запалювальний снаряд важить 120 г, проти 389 г у 30 мм гармати 2А42.
При цьому, хоча номінально БМП може використовувати ПТКР Мілан та Мілан 2, але на практиці в нас цього ніхто не фіксував. Наявний тепловізійний приціл, та прилади спостереження командира та навідника.
Рухомість
У моторно-трансмісійному відділенні встановлено чотиритактний шестициліндровий V-подібний багатопаливний дизель МВ833 Еа-500 фірми «Даймлер-Бенц» із турбонаддувом. Потужність 600 к.с. при 2 200 об/хв, ступінь стиснення - 19,5. У бойовому і десантному відділеннях встановлено три паливні баки загальною місткістю 652 л. Цього вистачає на 520 км руху шосе. Система змащення - з сухим картером.
Гідромеханічна трансмісія HSWL-194 «Ренк», встановлена перед двигуном, включає гідродинамічний трансформатор і гідростатичний редуктор, змонтовані в єдиному блоці. Коробка передач - планетарна, з гідротрансформатором на вході і механізмом реверсу. КПП забезпечує 4 передачі вперед і назад, перемикання здійснюється електрогідравлічним приводом. Гальма дводискові з гідропневматичним приводом від педалі або механічним від важелів. Безступеневий механізм повороту дає змогу досить плавно змінювати радіус повороту машини. Гідротрансформатор, планетарні механізми повороту і сервоприводи значно полегшують роботу механіка-водія. Органи управління заблоковані так, щоб унеможливити неправильну послідовність дій, а на панелі управління є світлове табло, що відображає правильність виконуваних операцій і стан повітроочисника, що дає змогу запобігти аварійній зупинці двигуна.[2] Механік-водій забезпечений ПНВ.
Бронювання
Точної інформації про габарити бронювання немає, проте є деякі оцінки. Кришка моторного відсіку Marder має товщину 11 мм, що разом із нахилом 78°, вважається, що решта верхньої передньої частини корпусу трохи товща - 15 мм. Товщина нижньої передньої частини корпусу становить 32 мм під кутом 24°. Бортова броня має товщину 15 мм, але скошена у верхній частині та прикрита за бортами в нижній частині. Товщина броні низькопрофільної башти в лобовій частині становить 25 мм, з нахилом 40°[4]
Точна товщина додаткової броні невідома, але її лобова частина оцінена в приблизно 7-10 мм. Додаткова броня розташована на відстані кількох сантиметрів від основної броні, сталеві стійки включають спеціальну гумову прокладку. Це дозволяє броні бути набагато ефективнішою, ніж просто один шар сталі однакової товщини. На відміну від багатьох інших бойових машин, таких як Bradley і Warrior, модернізація броні Marder також посилила захист даху. Точний рівень захисту БМП з додатковою бронею невідомий, але вона була протестована проти 30-мм боєприпасів з дистанції 400 метрів без будь-якого пробиття основної броні в передній проєкції. Борти стійкі до 14,5-мм бронебійних боєприпасів з малих дистанцій.[4]
Джерела:
[1] - матеріали з сайту https://www.panzer-modell.de/
[2] - матеріали з сайту https://btvt.info/
[3] - 20 x 139mm Ammunition NWM (1984)
