Я думаю, що всі вже сказали про цей фільм все що, хто зміг, але я би хотіла тут поговорити про жіночі персонажі.
У нас є таких 3 головні персонажки - Раїса Троянкер, куховарки Галя та тьотя Варя.
Знаю, що була Наталія Ужвій, але я зовсім не пам’ятаю її у фільмі.
! Увага ! Спойлери ! Увага !
1) Раїса Троянкер
Фатальна жінка можна її описати.
Вже багато, хто писав, що всі персонажі “Розстріляного Відродження” написані поверхнево, окрім Хвильового. Хоча маю зазначити, що персонажки Раїси теж доволі розкривається, а саме в сцені, коли Акімов намагався її зґвалтування.
Я не знаю, чи сценаристка дійсно вкладала в цю сцену сенс, окрім раптової імпотенції Акімова, але я побачила, що незважаючи на свою “німфоманію” вона не бажає спати з першим ліпшим, який їй зробив комплімент. Також у глядача не виникає думки, що це вона винна, що Акімов хотів з нею зробити (жертва ґвалтування ніколи не винна).
І вважаючи як її окреслили “німфоманкою” така сцена могла бути в її житті.
Ось, що про її німфоманство каже українська літературознавиця і дослідниця літератури «Розстріляного відродження» Ярину Цимбал :
«Але це не вигадка, не легенда. У листі до Івана Дніпровського, цей лист зберігається в Харківському літературному музеї, вона пише про те, що лікується від німфоманії у лікаря по Фрейду. І це була правда. Тобто в неї була така сильна, справді, сексуальна енергія, коли вона з усіма чоловіками хотіла сексу, з більшістю з них вона його мала. І наскільки це позначилося на її поезії? Ну ніяк не позначилося, щиро кажучи. В неї є вірш, справді, де про перший секс вірш, але більше про тілесність віршів, як таких, немає.
В них цілком зрозумілі мотиви, наприклад, коли в неї народилася донька Оленка, то є вірші про материнство, про дитину, про зв’язок із дитиною. І набагато сильніше, наприклад, у її поезії тема єврейства, стосунків із батьком, із уманською родиною. Цьому відведено цілий розділ у збірці „Горизонт“, наприклад», — впевнена Ярина Цимбал.
Сцена з батогом можливо була референсом на її втечу з дому разом з приборкувачем тигрів до цирку, а виглядало наче хотіли просто добавити сцену з голим заднім видом акторки.
І як відомо самої Раїси Троянкер не проживала в будинку “Слово”.
Таке враження, що творчі фільму вирішили додати жіночий персонаж тієї ери, яку називали її німфоманкою, максимально її сексуалізували, добавили потенційний роман з Сосюрою, щоб якось привести чоловічу авдиторію, можливо.
Висновок : Хоча саме завдяки фільму я дізналася про існування такої письменниці, але з точки зору сценарію, це зовсім не потрібний персонаж, який окрім того, щоб показати, що Сосюра зраджував дружині (що насправді єдина його характеристика у фільмі) чи що Акімов морально і фізично імпотент (що ми і так знаємо). Але акторка зі своєю роботою справилася і дуже гарно зіграла цю персонажку.
Побільше про Раїсу Троянкер можна дізнатися тут.
2) куховарки Галя та тьотя Варя
Наскільки мені відомо ці дві персонажки видумані і створюють збірний образ прислуги в будинку “Слово”.
Як людині, яка не зовсім зрозуміла акцентування на герої Акімова і поверхневості справжніх письменників, краще би бачила як саме прислуга робили доноси.
Як казав в свої рецензії @Radonchik
Доносили багато видатних письменників. Доносив Микола Бажан, Юрій Смолич, Володимир Сосюра взагалі симулював психічнохворого, Леся Курбаса здав майже весь його театр, навіть сам Акімов у фільмі каже, що той ще Смолич чи Микитенко добре працюють на партію, пишучи «правильну» літературу. Тобто – якщо показати при правильному ракурсі те, що вони не мали іншого вибору – і це додасть більше трагізму у картині та покаже Розстріляне Відродження більш «людьми», що крім своєї геніальності та любові до України вони ще були живими людьми – такими як ми із вами, дорогі читачі, що все ж, бояться за свої життя. Та можна просто почитати щоденник Павла Тичини, де він писав, що боявся допитів, а також того, що не перенесе…
Можливо навіть через закоханість односторонню до одного з цих письменників, що можливо добавити так як персонажі вигадані.
І конфлікт ми маємо, і розвиток персонажів, і головна тема зберігається, і сам персонаж Акімова не потрібен, щоб зменшив би бюджет фільму (про це пізніше).
Найбільше мені не сподобалася сцена зґвалтування Галі, бо у випадку з Раїсею, та сцена розкриває її характер, то тут це просто torture porn. Ця сцена не несе жодної сюжетної цінності чи історичної, бо це два вигадані персонажі.
Якщо це для того, щоб показати, що Акімов це низькоморальна особистість, то ми і так це знаємо з інших сцен, та і можна було залишити сцену з Раїсею, яка в рази краще.
Тим паче, зараз в США та Великобританії існують координатори інтимних сцен, які займаються безпекою акторів під час зйомок інтимних сцен, а також йдуть дискусії чи потрібно показувати відверті сцени насилля на екрані, якщо вони не несуть ніякої цінності для сюжету?
Я знаю, що офіційна прем’єра була на Варшавському кінофестивалі в 2021 році, але перед показом треба було подумати чи доцільно показувати така відверта сцена зараз, коли в нас збільшилася кількість людей, які зазнали сексуального насилля?
Також видалення цієї сцени могло зменшити бюджет фільму.
Потім це очікувана, але раптова поява дитини від Акімова у Галини.
Питання номер один - ніхто не замітив, включаючи Акімова, що вона була вагітна, навіть враховуючи, якщо вона була на кухні.
Питання номер два - аборт навіть не розглядався як опція. Аборти до 1936 року були дозволені, безкоштовні, а саме головне дуже популярні. Я не кажу, що вона мала його зробити, але те, що вона бідна та незаміжня, а потім ще і безробітна, навіть не думала про аборт?
Мені ця ситуація нагадала історію 15-річної дівчинки, яка завагітніла після сексуального насилля російського окупанта і батьки були за те, що вона зберегла дитину, а в Польщі куди вони поїхали за медичною допомогою їм відмовили в аборті.
І що цим сюжетним ходом хотів сказати, що це подарунок Божий, від якого не можна було відмовлятися?
Хоча якщо цей фільм є просвітницьким я би подивилася яка система гінекологічна була на той час, якщо вже це добавили в сюжет.
Висновок : Ці персонажки зовсім не потрібні, набагато би було сильніше, якщо Акімова отруїв хтось з письменників.
Про творців фільму
Чого я заговорила за бюджет? Бо була на спец показі, де творці казали, що знімали фільм 12 років, бо їм постійно не вистачало грошей. (шкода що їм ніхто не сказав, що можна було змінити сюжет та прибрати вигаданих персонажів)
Була мова про те, що це справжній фільм, який мають побачити всі, бо всі думають, що український кінематограф це одні комедії, але вони не якісні, а треба йти масово саме на цей фільм. (це про те, що “Будинок : Слово” не має таких касових зборів як “Я, Побєда і Берлін”.)
Також, продюсери зазначили, що хочуть цей фільм показувати в школах, бо діти зі школи мають знати історію. Згода, але треба прибирати сцени сексуального насилля. Чи це можна показувати, але не дай боже хтось скаже, що Оскар Вайлд був геєм, наприклад.
Також є цей уривок з інтерв’ю з сценаристкою фільму Любов Якимчук, яка разом з режисером Тарасом Томенко писали сценарій:
Чи пройде фільм тест на гендерну неупередженість?
Є тест Бекдел на гендерну упередженсть в художньому творі. Щоби його пройти, не заплямувавши репутації, потрібно, щоб історія містила хоча би дві персонажки, які спілкуються між собою про щось інше, окрім чоловіків.
Нам уже закинули, що фільм не проходить тесту Бекдел. При цьому наводяться аргументи, що Троянкер говорить лише про чоловіків, а Ужвій говорить лише з дитиною, коли її годує….Галя і тьотя Варя працюють на кухні будинку "Слово" та говорять між собою про літературу, письменників, голод, відпускають політичні репліки. Галя знає німецьку і читає вірші. Тьотя Варя водить машину, та є безумовно сильною персонажкою, і приводить історію до її розв’язання.
Тест Бекдел у сучасному світі не є показником про гендерну упередженість. Наприклад, є фільм “Гравітація” з Сандрою Буллок та Джорджом Клуні, який не проходить тест Бекделя, але можна назвати феміністичним. Але вони там по суті єдині персонажі.
Я думаю, більше доцільна критика, як ці персонажі використовується.
Чи було потрібно включати Ужвій просто для галочки і так перенасичений склад персонажів, щоб показати, як вона готує дитину? Ні.
Чи можна було її зробити більш розкритим персонажем, замінюючи Сосюра, якого єдина характеристика, це зраджувати дружину? Так
Гендерна рівність - це коли однакова кількість персонажів різної статі чи якщо Троянкер вдігравала таку саму важливу роль в сюжеті, як Хвильовий.
Але в самому фільмі, як і в Будинку Слово, була набагато більше чоловіків, ніж жінок, то про гендерну рівність не може бути і мови.
І вибачте мене, але казати, що жінка знає одну іноземну мову, а інша вміє вводити машину і це причини називати їх сильними персонажками, це рівень дитячого садочка.
PS. Хоча може здатися, що я гейтерка цього фільму, але це не так. Я вважаю, що стилістично це один із найкращих фільмів сьогодення, але у нас є велика проблема з жіночими персонажами і як їх зображують в кіно, і над цим треба працювати.
Але, щоб цей розвиток існував - треба підтримувати українське кіно купівлею квитків і ходінням на акції, яке влаштовує Довженко центр.
