Війна Росії проти України приносить Кім Чен Ину гроші на будівельний бум і розкіш.
Коли голова КНР Сі Цзіньпін відвідав Пхеньян у 2019 році, північнокорейському лідеру Кім Чен Ину майже нічого було йому показати, окрім кількох «парадних» вулиць. Економіка перебувала в занепаді, а пандемія Covid-19, що насувалася, мала лише погіршити ситуацію.
Проте цього року Сі повернувся до зовсім іншої Північної Кореї. Уздовж траси від аеропорту виросли нові квартали з яскравими житловими висотками, а на полицях крамниць дедалі частіше з'являються товари, які колись було майже неможливо знайти у відкритому продажу. Сьогодні в Пхеньяні можна придбати люксові годинники, косметику Chanel, товари з неофіційних магазинів Ikea та смартфони вартістю близько 500 доларів. Деякі з цих гаджетів навіть дозволяють користувачам замовляти таксі та оплачувати покупки за допомогою QR-кодів.
Економічне пожвавлення чи «гонитва за блиском»?
Аналітики зазначають, що столиця стала помітно заможнішою та більш орієнтованою на споживача. Збільшення кількості багатоповерхівок, автомобілів, яскраво освітлених вулиць та розважальних закладів свідчить про відчутне пожвавлення економіки. За оцінками Центрального банку Південної Кореї, реальний ВВП Північної Кореї зріс на 3,5% у 2025 році, що знаменує собою третій рік поспіль, коли економічне зростання перевищує позначку в 3%.
Такі очевидні покращення вражають, адже Північна Корея залишається однією з найбільш ізольованих економік світу і практично не публікує достовірної макроекономічної статистики. Водночас і сам політичний режим виглядає значно міцнішим. Кім Чен Ин розширив програми розробки ядерної та конвенційної зброї, а також підтримує тісні зв'язки з Сі Цзіньпіном та президентом Росії Володимиром Путіним.
Утім, левова частка нещодавнього економічного зростання, найімовірніше, пов'язана з військовою співпрацею Північної Кореї з Росією, а не з фундаментальною трансформацією самої економіки.
За даними Інституту стратегії національної безпеки Південної Кореї, у період із серпня 2023 року по грудень 2025 року КНДР отримала від Росії грошима та товарами від 7,7 до 14,4 млрд доларів в обмін на відправку військ та експорт озброєнь. Для країни, чий номінальний валовий національний дохід у 2025 році оцінювався лише у 34 млрд доларів, це колосальне фінансове вливання.
Пітер Ворд з Інституту Седжон назвав цей феномен російським «економічним допінгом» — раптовий приплив грошей спричинив бум показної розкоші та масштабного будівництва. Йдеться про створення візуально вражаючих проєктів та наповнення ринку споживчими товарами, які привертають увагу, але навряд чи здатні забезпечити довгострокову стабільність.
Джерела доходів: від вольфраму до хакерських атак
Цей економічний бум помітний і за межами столиці. У провінційних містечках зводять нове житло, а зовнішня торгівля поступово оговтується після пандемічного спаду. Статистика свідчить про значне пожвавлення:
• Минулого року імпорт Північної Кореї сягнув 2,66 млрд доларів (зростання на 14%);
• Експорт зріс на 30% — до 470 млн доларів.
Торгівля з Китаєм також набирає обертів. У період із січня по травень північнокорейський експорт до Піднебесної підскочив на 68% у річному обчисленні, сягнувши 287 млн доларів. Головним продуктом експорту до Китаю за цей період став вольфрам — надважливий матеріал для промисловості та оборонного сектору, який з невеликим відривом випередив експорт перук.
Ще одним потужним джерелом доходів стала кіберзлочинність. Північна Корея перетворилася на одного з найбільших у світі викрадачів криптовалюти, використовуючи масштабні хакерські операції для залучення грошей в країну. За оцінками аналітичної компанії TRM Labs, лише в першій половині 2026 року хакери, пов'язані з режимом Кім Чен Ина, викрали 643 млн доларів, з яких 577 млн доларів припали на дві масштабні атаки у квітні.
Жорсткий контроль замість вільних ринків
Крім того, Кім Чен Ин активно просуває свою програму регіонального розвитку «20x10», започатковану у 2024 році. Цей амбітний план передбачає щорічне будівництво нових об'єктів у 20 округах протягом наступного десятиліття, серед яких:
• Заводи з переробки харчових продуктів;
• Текстильні фабрики;
• Підприємства з виробництва товарів для дому;
• Об'єкти громадської інфраструктури.
Проте аналітики попереджають: саме по собі будівництво не здатне трансформувати економіку. Нові підприємства потребують безперебійного постачання сировини, стабільної електроенергії, кваліфікованих кадрів та налагодженої логістики. Без глибинних структурних змін в економічній системі КНДР більшість із цих проєктів ризикують так і не стати продуктивними.
В основі цього економічного буму криється ще одна разюча суперечність. Замість того, щоб дати більше свободи приватному підприємництву, Кім Чен Ин посилив державний контроль. Починаючи з часів пандемії, уряд посилив тиск на неформальні ринки, відомі як “чангмадан” (jangmadang), які стали життєво необхідними для виживання нації під час страшного голоду 1990-х років. Влада розширила масштаби перевірок, жорстко обмежила приватну торгівлю та змушує населення дедалі більше покладатися на державну систему розподілу.
Відтак, нинішнє економічне відродження Північної Кореї скидається не стільки на глибинну трансформацію, скільки на тимчасове вікно можливостей. Цей шанс з'явився завдяки війні Росії в Україні, пожвавленню торгівлі з Китаєм та тіньовим прибуткам від кібератак. У країни з'явилися вільні кошти, і Пхеньян активно вкладає їх у зведення житлових комплексів, торгових центрів та реалізацію амбітних інфраструктурних проєктів.
Головне питання полягає в тому, як саме Кім Чен Ин розпорядиться цими несподіваними надходженнями. Свого часу Південна Корея спрямувала іноземну валюту, зароблену завдяки підтримці військової кампанії США у В'єтнамі, на фінансування стрімкого індустріального розвитку. Проте аналітики мають серйозні сумніви, що Північна Корея зможе настільки ж продуктивно використати свої теперішні «російські» доходи.
Поки що країна переживає рідкісну мить видимого процвітання. Однак ця «гонитва за зовнішнім блиском» може виявитися радше банальним триньканням грошей, аніж початком сталої економічної трансформації.
Джерело — FT
