24.03.2024 р.
***
Де ти, милий мій, єдиний?
Де ти є, а де нема?
Абрикоси ще не цві'ли
І в душі іще Зима...
І війна ця страхітлива,
І сирени ще гудуть!
І чекаєш наче дива
Перемоги, і молю
В Бога захисту для неньки,
Для дітей і вояків!
Миру дуже нам всім треба
І вкінець перемогти!
Війна на груди стала чоботом, І ніби бачу небо, а повітря не хватає. Я з тих, хто завжди жадно ковта його ротом, А тут і робиш вдих, а легені обпікає.
Зимовий вечір тримає таємницю. Він казковий і спокійний, але водночас загадковий, наповнених питаннями й роздумами над письмовим столом
Вірші, які створюють неповторний настрій. У ліриці Орисі Каспрової можна відчути аромат степових квітів та почути шепіт вітру, можна побачити кольори українського прапору, зрадіти ритму танцю “Аркан”, милуватися природою в лісах Карпат та на схилах Дніпра.
Війна на груди стала чоботом, І ніби бачу небо, а повітря не хватає. Я з тих, хто завжди жадно ковта його ротом, А тут і робиш вдих, а легені обпікає.
Зимовий вечір тримає таємницю. Він казковий і спокійний, але водночас загадковий, наповнених питаннями й роздумами над письмовим столом
Вірші, які створюють неповторний настрій. У ліриці Орисі Каспрової можна відчути аромат степових квітів та почути шепіт вітру, можна побачити кольори українського прапору, зрадіти ритму танцю “Аркан”, милуватися природою в лісах Карпат та на схилах Дніпра.
