18.09.2012 р.
***
Ось мрія – до мене говориш,
Смієшся, солодко мовчиш,
Чаруєш, сумовито йдеш,
Вертаєшся, до себе горнеш...
***
Виснажуєш несамовито
З опалу тіло і думки –
Це ти косою ген в роздоллі
Житечко зрізуєш з землі!
***
І коли дихаєш, як з бігу,
Коли достоту ти зпітнів –
Води даю одраз напитись,
Рушник умитись, відпочить...
Історія про того, хто занадто рано побачив світло — й не зміг його втримати. Тепер він обертається в орбіті тиші, з замерзлим серцем і спогадом про кольори, які були не для нього. І хоч промерз до кісток, усе ще памʼятає, як виглядає ранок.
коли тебе торкається невідворотне горе - втекти у сон єдине оптимальне рішення.
Історія про того, хто занадто рано побачив світло — й не зміг його втримати. Тепер він обертається в орбіті тиші, з замерзлим серцем і спогадом про кольори, які були не для нього. І хоч промерз до кісток, усе ще памʼятає, як виглядає ранок.
коли тебе торкається невідворотне горе - втекти у сон єдине оптимальне рішення.
