Вони

І забувши як насправді жити

Вони вбиваючи все світло в собі,

Кохали

І забувши, як любити вони, вбивши пристрасть в усіх

Жили

І лютуючи від міської бездумності

Вмирали

Вони топились, вішались і курили найдорожчі цигарки

Які тільки могли дозволити їх ніколи не куплені гаманці

Вони продавали органи і будинки, щоб купити ліки від почуттів

Бо забули що мертві

І якщо ви гадали, що це була пара

То ви те саме бездумне місто

Бо їх було достатньо щоб захопити Рим

Та пару вулиць Парижу

Та їм це було не потрібно,

Бо поки не заборонена лінь

Вони будуть жити усюди…

Я не думали що повернуся сюди, але ну чому б ні
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Все ок...
Все ок...@vse_ok

197Прочитань
10Автори
11Читачі
На Друкарні з 17 квітня

Більше від автора

  • Універ(моя сторі)

    Якщо коли небудь ви могли подумати, що викладачі університету дуже порядні люди, то ви не зовсім праві.

    Теми цього довгочиту:

    Проза
  • Очі

    Я боязко вдивлялась у блакить,

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається