Списати сторінки кривавим текстом?
Бо ж краще хоббі підбирати до душі.
Нема в мені запалу поетеси.
І божевілля не знайдете, певно ж ні!
Ні-ні, у грудях мені б'ється серце інше,
Вистукує помірно раз у раз,
Те серце називайте “прозаїчне”,
Воно вина усіх моїх дивацтв.
Й нехай вас не веде в оману рими форма.
Ми бачимося з нею раз у рік.
Лише з одним живу я й помираю,
Лиш слову прози я віддана навік.
Дисклеймер: ця стаття і привела мене в Друкарню, писала я її для конкурсу про який забули всі, включно із організаторами, що мені здалось несправедливим, і навіть трохи обурливим. Це одна з не багатьох моїх закінчених робіт, того буду вдячна за конструктивну критику.
У вірші йдеться про глибокі емоції, пов'язані з материнською любов'ю та підтримкою. Описуються ніжні обійми матері, які дарують відчуття безпеки і тепла. Проте, прокидаючись без неї, герой відчуває страх і самотність. Поцілунок матері стає символом надії та зцілення.
У вірші йдеться про глибокі емоції, пов'язані з материнською любов'ю та підтримкою. Описуються ніжні обійми матері, які дарують відчуття безпеки і тепла. Проте, прокидаючись без неї, герой відчуває страх і самотність. Поцілунок матері стає символом надії та зцілення.
