Універ(продовження)

Коктейлі були, і цигарки, і багато іншого, а ще був двір, ну той. Один з тих де відпочиває Саня, коли ще не Олександр. Але якщо він у чиємусь дворі, то ніч була гарна ... Така я той хлоп, що витріщається на нього .

І хлопець справді гарний, він молодий, високий, майже кореєць але ніс ,з найчудовішою глибинкою у світі, як у статуй грецьких богів... так от, він його видає.

–Вибачте, пане, вам зле?

–Ти так до будь-якого п'яниці підходиш?

–Я не підходжу то таких людей, а от до вас підійшов.

–Це підкат, чи ти просто сліпий?

Хлопець, наче до цього Саня саркастично його не послав, простягає йогу руку і ... посміхається... Господи, це він, він твій посланник. Він янгол, які з'являються на землі або на самому початку, або у самому кінці... А тепер ясно, це кінець.

–Дякую, – нарешті Саня розуміє, що витріщається занадто довго, навіть для божевільного. І , Боже, які ж в цього янгола руки, цікаво чи залишають вони у пристрасті синці... Ну йоп, Саня, ДОСИТЬ, якщо вже і хочеться сексу то шукай когось свого віку, а не зеленого довірливого хлопчика.

–Радий допомогти, бувайте, – янгол щось впхав Сані між пальців, та майже полетів на своїх довженних ногах геть.

–Бувай...–напевно, дорогою додому його голова, буде забита цим чудом... або ні. Як він одразу не помітив, той магазин, що так подобається тому коротконогому дияволу.

***

–Якщо ти не підеш, хоча б на довбані збори для алкашні, я тебе вб'ю. – щось коротке та зле намагалося сварити Саню, – хееей, ти мене чуєш взагалі? Ром, він знов завис!

–Кіро, не кричи будь ласка, – довга, тонка фігура з таким об'ємним та кучерявим волосся, що можна було б там жити, піднесла до столу чай з свіжими тістечками.

–Вибач, кицюню, – тепер ця маленька людина тягнеться до свого коханого, щоб залишити цілунок під високим коміром, що вже ховає багато слідів.

–Саш, звісно я не хочу тебе сварити чи змушувати щось робити, ти маєш свою голову на плечах, – Рома почав, спокійно протягнувши чай у руки брата, – Але Кіра має рацію, в тебе залежність. Я розумію, що ти не так часто випиваєш, куриш чи шось інше, але те в яких кількостях. Це не здорово, і ти це знаєш.

–Ромчику, те що я прокинувся вчора у сусідньому дворі, до речі, з гаманцем, телефоном та ключами від дому, ще не значить що я алкаш та наркоман, – він говорив майже ображено, він був майже ображений, але глибоко в душі він розумів, що молодший та його гном має рацію.

–Я не називав тебе алкашем чи наркоманом, а те що тебе не обікрали, це наслідок минулих крадіжок. Але пограбування – не найгірше, що може з тобою статися, – він виглядав так, наче намагався відновити когось від суіциду, – я хвилююся за тебе...

–Мені вже час, і перед тим, як ти, мала, щось скажеш, я подумаю над вашими словами. До зустрічі, малята! – він хотів вибити ті кляті двері, але закрив їх так тихо, що пара навіть перевірила, чи пішов Саня взагалі.