Перебирає пальцями простирадло. Вдарить кулаком по подушці. Метнеться з однієї сторони кімнати до іншої, качається на ліжку – ледь на стіни не лізе. Рве на голові волосся, дряпає нігтями стегна – не розуміє, що з ним відбувається. І плаче. Тихо, але якось по-справжньому.