Треба в світі чогось… треба.
Швидше вже досягти неба,
Треба сонця жар відчути,
Співрозмовника почути.
Треба посадити дуба,
Відстригти вітрові чуба.
Треба випити всю воду,
Зʼїсти брилу цілу льоду.
Треба щось вже захотіти,
З тарганом захихотіти.
Треба мак намалювати
І спитать, як його звати.
Треба виховать дитину,
Рахувати кожну днину,
Треба… ні, цього не треба,
Жить навчитись - це потреба!
Котики хороші, вони мене люблять, …
У мене було 2 хвилини, щоб прочитати цей довгий клятий твір перед тим, як мене запитають про зміст. Всього 2 хвилини, щоб охопити всі сенси, мотиви, ідеї, думки… Всього 2 хвилини, щоб осягнути весь вимір літератури!
Перебирає пальцями простирадло. Вдарить кулаком по подушці. Метнеться з однієї сторони кімнати до іншої, качається на ліжку – ледь на стіни не лізе. Рве на голові волосся, дряпає нігтями стегна – не розуміє, що з ним відбувається. І плаче. Тихо, але якось по-справжньому.
Хто тобі м'яко стелить, в час самоти, коли підступаєх до вікон сліпих непроглядна ніч?
дивлюсь я очима на світвелий - малийчужі ці два оцін і ч о г о не бачатьніцінь мого у сім світі нема.Йой, Ні! Помилився!Тіні та думи! мої ж?cej samyj, ale latynkoju:
Хто тобі м'яко стелить, в час самоти, коли підступаєх до вікон сліпих непроглядна ніч?
дивлюсь я очима на світвелий - малийчужі ці два оцін і ч о г о не бачатьніцінь мого у сім світі нема.Йой, Ні! Помилився!Тіні та думи! мої ж?cej samyj, ale latynkoju:
