20.12.2012 р.
"Фентезі"
***
Ти не чуєш мене, безперечно!
І у цьому є стала краса,
Самобутньо та так недоречно
Вкотре вірю в космічні дива!
***
Зореліт до балкону пристане,
Мелодійно спускатиме люк,
У багровім тумані розтане...
І почую раптово я стук...
***
До вікна притулюся лякливо,
Затамується подих на мить -
І в думках заблукавши мінливо,
Враз звільнюся від марних утіх!
