Рим, літо 2025 року. Кам’яні вулиці Вічного міста знову відчули українську ходу — щоправда, цього разу не в туристичних сандалях, а в офіційних костюмах. До столиці Італії з’їхались тисячі політиків, інвесторів, міжнародних партнерів, щоб обговорити відновлення України. Над головами — банери Ukraine Recovery Conference. У гучномовцях — виступи президента, заклики до бізнесу, культурні виставки, дипломатичні обійми.
Але за красивим фасадом — хмари. На горизонті лунали стримані, а подекуди — жорсткі сигнали з Києва. Один із таких голосів — Ярослав Железняк, перший заступник голови податкового комітету, лідер парламентської фракції «Голос», відомий своїм Telegram-каналом «Залізний нардеп». Його позиція звучала не у вигляді урочистих промов, а у вигляді саркастичних, але надзвичайно точних фраз, що здіймали хвилю реакцій у політичному середовищі.
🔹 Критика з першого дня: «В Рим — замість роботи»
«Пропуск цього дедлайну... очевидно, так як половина Кабміну поїхала в туристичну подорож у Рим», — написав Железняк напередодні конференції.
Йшлося про провал з голосуванням за голову Бюро економічної безпеки. Запізнення з цим рішенням, за логікою депутата, стало яскравим прикладом: уряд займається зовнішніми шоу, не завершивши фундаментальні внутрішні реформи. Поїздка до Риму виглядала не як вияв державної серйозності, а як прикриття недопрацювань.
🔹 Бюро економічної безпеки: реформа, що загрузла
«БЕБ — це наша історія, яка мала б закрити СБУшні "наїзди" на бізнес. Але замість запуску інституції ми отримали затягування, торги й відверте зволікання», — наголошував Железняк раніше.
Його обурення стосувалося не лише того, що голову БЕБ так і не призначили до URC, а й загалом ставлення до реформ у фінансово-економічному секторі. Конференція в Римі мала б стати майданчиком для демонстрації прогресу, але делегація приїхала без головного доказу — виконання власних зобов'язань.
🔹 Рим — сцена, але не суть?
Під час URC 2025 було організовано безліч презентацій, виставок і зустрічей. Сама атмосфера заходу була натхненною — світ виявляв готовність допомагати. Та чи відповідала ця зовнішня краса внутрішній наповненості? За спостереженнями Железняка — ні.
«Судячи з відгуків про організацію конференції в Римі — у наших урядовців фігово виходить імітувати навіть імітацію. Добре, що хоч макіяж протримався», — написав він із гіркою іронією.
Ці слова — не лише про технічні недоліки чи організаційні збої. Це сигнал про глибшу кризу довіри до змістовності урядової діяльності, коли глянцева картинка не компенсує відсутність реальних кроків.
🔹 Культурна дипломатія: шанси, які варто не змарнувати
Не можна не визнати — під час URC було представлено сильну культурну програму: інсталяція «Незламна Україна» від ПУМБ, відкриття виставки в Музеї цивілізацій, присутність президента Зеленського разом із італійським лідером.
Це — шанс, якого не було раніше. І Железняк у своїх дописах не заперечував важливості міжнародної підтримки. Але водночас натякав: щоби це не стало просто ширмою.
«Світ — не сліпий. Якщо ми не покажемо зміни всередині, то й найкраща виставка не допоможе» — йдеться в одному з його коментарів.
🔹 Іронія історії — чи початок нового курсу?
URC 2025 у Римі стала певним «дзеркалом» для української влади: з одного боку — намагання говорити зі світом, з іншого — неспроможність домовитися навіть удома.
Железняк став тією публічною лупою, яка показала плями на тлі загального пафосу. Його позиція — це заклик до чесності: не прикрашати проблеми міжнародними подорожами, а вирішувати їх — відкрито, послідовно й професійно.
🎯 Висновок
Рим — не театр. І світ не глядач.
Міжнародна підтримка важлива — але вона не замінить домашніх завдань. А поки урядові делегації готують прес-релізи з фотографіями на фоні Колізею, реформи в Києві чекають на прийняття. І голоси на кшталт Железняка — попри іронічність — можуть бути тим самим дзвоном, що не дасть країні заснути під софітами дипломатії.
🔔 Хочеш, щоб політика стала чеснішою? — Пильнуй не тільки те, що на сцені, а й те, що за кулісами.