Що таке текстова рольова гра? Історія текстової рольової гри.
Текстова рольова гра це процес взаємодії гравців у ході якої вони беруть на себе ролі певних персонажів, вигаданих або існуючих, у текстовому форматі. Зокрема створено не тільки для отримання приємних емоцій, хоч на це і націлена рольова гра, а і для розвитку літературних та особистісних навичок: уяви, тактичного мислення та інше.
Текстові рольові ігри, або "рольові", як їх ще називають, мають багату історію, яка значно відрізняється від історії комп'ютерних текстових ігор. Їхнє виникнення можна віднести до часу популярності форумів та чатів в Інтернеті, приблизно з середини 1990-х років.
Спочатку такі ігри проводились на текстових чатах та форумах, де гравці описували дії своїх персонажів у відповідь на дії інших гравців. Це була своєрідна літературна співтворчість, яка дозволяла гравцям створювати складні світи та історії, користуючись тільки текстом.
Одним із важливих аспектів текстових рольових ігор є їх інтерактивність і колаборативність. Гравці спільно працюють над розвитком сюжету, що дозволяє кожному з них проявити свою уяву і літературні здібності. Завдяки цьому текстові рольові ігри стали популярними серед тих, хто любить писати і читати, а також серед шанувальників фантастики та фентезі.
З розвитком технологій і появою нових платформ для спілкування, таких як соціальні мережі та месенджери, текстові рольові ігри також еволюціонували. Тепер вони можуть проходити в реальному часі, що робить гру ще більш динамічною і захопливою.
Незважаючи на розвиток відеоігор та інших розважальних медіа, текстові рольові ігри продовжують залишатися популярними завдяки своїй унікальній здатності залучати до творчості та взаємодії. Вони пропонують гравцям можливість втекти від реальності і зануритися у світ фантазії, де можна бути ким завгодно і робити що завгодно.
Як опанувати ці ігри? Різновиди та стилі у рольових.
Насамперед, для того. щоб ролити треба знати стилі, саме тому у наступних підрозділах будуть представлені два стилі, які найчастіше використовуються: літературний та класичний.
Літературний стиль.
Літературним стилем називають простий прозовий текст. Інакше цей стиль називають книжковим. Для цього стилю характерні більші за обсягом тексти: опис персонажів, навколишнього середовища, емоцій, почуттів та багато чого іншого. Зазвичай у цьому стилі зі знаків переважають розділові знаки, тобто крапка, кома, двокрапка, крапка з комою, тире, знак оклику та знак питання. Лапки, зірочки та інше може бути для стилізації тексту, що зустрічається у деяких авторів.
Приклад посту у такому стилі:
— Я все ж таки перевертень. — Посміхнувся Сайлас. — У котячій формі бігаю, ще й підстрибую. — Промуркотів він, засміявшись.
— Туди. — Він показав назад, до лісу, взявши знову руку Кріса та на цей раз пішов.
Йшли вони недовго, згодом вони вийшли до галявини з невеличким озером. Видно, що тут не обійшлось без когось: моментами була прокладена плитка, неподалік озера була лавка, біля неї закритий ящик. Певно, Сайлас чудово знав, що там було. По деревам були розвішені гірлянди, а дерево тримало невеличкий дім на дереві.
— Схоже, за цим місцем все ж хтось доглядав. — Мовив він, посміхаючись. — Ми прийшли. — Він одразу підійшов до декількох гірлянд, вмикаючи їх: жовті ліхтарики осяяли галявину, роблячи атмосферу більш комфортною.
— Мій дід якось викупив цю ділянку, бо мамі подобалось тут проводити час з друзями. Потім це стало нашою з друзями «базою», куди ми прибігали веселитися. Батько допоміг з будиночком на дерево, зробивши його більш надійним. Я з Еліз розвісив гірлянди. Іноді ми тут навіть риболовлю влаштовували! Думаю, вудки десь в будиночку… — Він посміхнувся, задумавшись.
Серед більш досвідчених рольовиків я бачила переважно саме цей стиль, але не забуваємо і про класичний, який частіше за все використовують новачки, адже він легший за своєю структурою.
Класичний стиль.
У класичному стилі частіше за все вказують дію, репліку та думки. Для цього є характерні позначення, які доволі легкі для сприйняття:
*текст* — Текст, окреслений зірочками.
“текст” — Текст, окреслений лапками, зазвичай позначає думки персонажа.
— текст. — Текст, що розпочинається з тире, позначає репліку персонажа.
~текст(~) — Текст, що розпочинається або окреслений тильдами, може позначати або шепіт, або репліку, яку персонаж сказав ніжно або фліртуючи. Уточнювати, що саме цей знак буде означати у рольовій треба безпосередньо з активним співрольовиком.
Також можна використовувати інші знаки для позначення інших різних моментів у рольовій грі, але з цим варто погоджуватися також і з активним співрольовиком.
Варто зазначити, що дії, репліки, думки та інше можна писати лише за свого персонажа, або сторонніх персонажів, тобто NPC (негральний персонаж).
Приклад поста:
— Як тобі тут? Справді гарно?
*Запитав Сайлас, усміхаючись. Він нервував, адже привів Кріса у місце, куди обіцяв повернутися лише з коханим.*
“Можливо… Це і є найкраща година, аби зізнатися йому?”
Також елементи цього стилю можна побачити у переписці з людиною. Часто це бувають люди-рольовики, хоч серед не рольовиків це також поширено. Найчастіше проявляється це так:
Як це - ролити?
Перше і найважливіше, що варто зробити — це вжитися в роль свого персонажа. Необхідно стати тим, кого ви відіграєте, і знати його характер, біографію, почуття, мрії та страхи. Варто відчути свого персонажа на емоційному рівні. Це дозволить вам розуміти, як він/вона буде діяти в різних ситуаціях. Якщо ви створили власного персонажа, то це може бути складніше, адже вам потрібно самостійно придумати його життєву історію, характери та особистісні риси. На відміну від персонажа з фандому, у якого вже є готова біографія та характер, для власного персонажа це потрібно придумати самому.
Друге, що важливо, це знання локації. Для того, щоб добре відіграти сцену, ви повинні знати, де саме ця сцена відбувається. Це також безпосередньо обговорюється з рольовиком: скільки є кімнат, що розташовано у кімнаті, де є це та інше. Це дозволить вам краще орієнтуватися в просторі та надавати більш реалістичні описи.
Дуже важливо не переносити свої власні думки та почуття на персонажа. Іноді буває складно, але найкраще, коли у персонажа є власні, унікальні думки, навіть ті, з якими ви могли б не погоджуватися. Це додає йому глибини та робить рольовий процес більш цікавим і викликом.
Не забувайте досліджувати нові матеріали та розвивати свої навички. Це може включати читання книг про акторську майстерність, участь у воркшопах чи практичних заняттях, а також обмін досвідом з іншими рольовиками. Всі ці зусилля допоможуть вам ставати кращим в своїй ролі.
Як розвивається рольовий світ в Україні? Пошук та труднощі.
В Україні активно займатися цим почали відносно нещодавно, адже до повномасштабного вторгнення більшість сиділи у російському просторі. І це було тоді цілком логічно: немає українського простору - йти в російський, мову ж розумієш.
На даний момент все дещо краще, але, все ж таки, не думаю, що всі українські рольовики перейшли на рідну мову і певна кількість людей все ще є у російському просторі.
Які є пошукові групи для рольовиків в Україні?
У цих групах можна не лише знайти рольовика, а і поспілкуватися з іншими людьми на спільні теми, попросити поради або просто розповісти свої історії чи ідеї.
Також є канали, які допомагають в пошуку:
та інші.
Інтерв’ю з Соняшником
Для більшого розуміння, що таке рольова і як ролити, я також взяла інтерв’ю у одного зі своїх знайомих рольовиків, Соняшника.
1. Чим для тебе є рольові?
Соняшник:
Рольова для мене, якщо чесно, один зі способів втікти від реальності. Це і відпочинок і така собі психологічна розгрузка, де я можу абсолютно все, без будь яких обмежень.
2. Коли і з чого ти розпочинав?
Соняшник:
Почав у славному 2006 році з мобільного сайту де побачив випадково гілку з аніме рольовою по улюбленому аніме, де як раз шукали гравця на роль головної героїні. Мене як абсолютного новачка не хотіли брати, але я перечитав всі гілки гри, бо вони були відкриті і загорівся таким бажанням, що головний адмін пустив мене на випробувальний термін. А вже за місяць я був одним з відповідальних за сюжет, тоді ж створив першого оригінального перса, хоча у грі їх було заборонено створювати.
3. Які платформи ти використовував для рольових?
Соняшник:
Які тіко не використовував. Слабкодухих прошу не читати далі. Це були мобільні чати з кнопкового телефону. Потім це був вк, за яким послідував чат дюрарара. Була аська і беон. Скайп. Форуми. І навіть рольові по емейлу. Ну і, зізнаюся, на сайті ролмі теж був. Тепер є теліга.
4. Чи складно тобі придумувати сюжети та персонажів?
Соняшник:
Двояке питання. Я не скажу що складно, насправді у мене дуже багато персонажів і сюжетів, і нові з'являються ледь не кожен день. Щоправда це складно саме за часом. Бо навіть коли я створюю якогось персика що у сюжеті потрібен буквально для пари сцен, то починаю продумувати все. Ледь не до того як він народжувався, коли вперше сказав слово, пішов і таке інше. Не для всих, але дуже часто, чомусь, заганяюся до от такого, хоч і розумію, що це геть не обов'язково. Сюжети теж по часу складно. Бо я придумую сюжет і... І він мене може не відпускати місяць. І не в плані бажання його відіграти а в плані продумування подробиць. Я не можу грати заплановану гру, яку продумав від початку до кінця, але базу я завжди продумую у голові. До бази додаю якість відгалуження, які у 90% випадків так і не будуть відіграні. Розряду: створив персонажів, придумав початок сюжету для них і... починаю перебирати десятки варіантів подій у сюжеті, аби подивитися як будуть на нього реагувати герої. І так, частіше за все у мене спочатку з'являється персонаж, а вже потім сюжет для нього.
5. Що б ти порадив початківцям?
Соняшник:
Не боятися помилок і експериментів. Не боятися себе. Спробувати можна все що завгодно. У рольовій можна стати тим, ким у житті і не подумав би. Боятися малих постів, чи створити Мері С'ю це лише обмежувати себе. Я не кажу що пхати таку собі імбу чи Мері/Мартіна С'ю всюди це норм, але спробувати - чому б ні? Заодно, як той хто грав за С'ю і не один раз, скажу, що лише граючи за такого персонажа розумієш чому ним не варто грати і у чому всі чари персонажів у яких є і сильні і слабкі сторони, які можуть бути у програші і у яких не все йде за планом. Не бійтеся експериментувати, аби відчути це на собі, як то кажуть. Ну і, маленька порада, створюючи першого персонажа краще взяти зошит/блокнот чи хоч скористатися замітками у телефоні і розписати його. Навіть якщо для гри від вас не просять анкету, але розписати її для себе. Потім ці записи будуть для вас чарівним помічником. І запам'ятайте, якщо ваш персонаж з розряду "добрий, але може бути злим", то варто зупинитися, зробити вдих-видих і подумати як це пояснити розгорнуто. Коли саме персонаж злий? Коли добрий? Що є його тригером, а що його заспокоїть миттєво. Саме ця розгорнутість у описі персонажа допоможе вам самим його відчувати і розуміти і вчинки персонажа стануть послідовними й зрозумілими. Якось так.
Отож, сподіваюсь ця стаття допоможе багатьом новачкам розібратися у тому, що таке рольова гра та якомога швидше прилаштуватися в українському просторі та робити його більшим та комфортнішим!
