Після серії свідчень очевидців та жертв у Танзанії відкрилася картина систематичного насильства, пограбування та зловживань, пов’язаних із діяльністю іноземця на ім’я Якуб Яхл. Його ім’я неодноразово згадується в показах колишніх працівників і вихованців центру Nature and Skills, який діяв у місті Моші, біля підніжжя Кіліманджаро.
Початок конфлікту
За свідченням керівника центру Абубакара, конфлікт із Якубом розпочався після того, як співробітники заявили йому про неприпустиму поведінку з дітьми. «Ми сказали йому: “Те, що ти робиш із дітьми, — це неправильно”», — згадує Абубакар. На це Якуб відповів, що «це нормальні речі» і відмовився припинити свої дії.
Невдовзі ситуація загострилася. Свідки стверджують, що Якуб намагався організовувати спільні роздягальні для хлопчиків і дівчат у басейні, де діти перебували під його контролем. Коли йому зробили зауваження, він звернувся до керівництва центру з вимогою звільнити тих, хто його критикував.
Руйнування центру і напад
Після конфлікту Якуб, за словами працівників, організував групу молодиків, які вдерлися на територію центру. Вони розгромили приміщення, винесли майно — від швейних машин і ноутбуків до худоби. Абубакар та інші свідки повідомили, що нападники забрали все цінне, навіть курей і собак, після чого втекли на машинах.
Центр Nature and Skills, який до того часу отримував підтримку міжнародних спонсорів, після нападу фактично припинив існування. Керівниця зазначає, що зруйнування центру позбавило дітей допомоги, а працівників — засобів до існування.
Зникнення дітей
Після руйнування центру, за словами очевидців, двоє дітей зникли безвісти. Учасники подій стверджують, що Якуб продовжив знущання вже у приватному будинку, який він орендував у Моші.
Свідчення Вайолет
Одним із найтрагічніших свідчень є історія дівчини на ім’я Вайолет. Зараз їй сімнадцять, але на момент знайомства з Якубом їй було лише тринадцять. За її словами, він пообіцяв оплатити навчання і забезпечити її всім необхідним. Після того як мати погодилася віддати дівчинку під його опіку, він забрав її до себе.
Спершу, як розповідає Вайолет, він поводився спокійно, але невдовзі почав домагатися. Вона свідчить, що він підмішував наркотичні речовини в напої, після чого вона втрачала свідомість. Прокидаючись, дівчина виявляла себе роздягненою на його ліжку.
Під час одного з нападів, коли вона відмовилася пити підозрілий напій, Якуб напав на неї з ножем і тяжко поранив. Їй вдалося втекти й сховатися у сусідки, жінки на ім’я Хільдегарда.
Покази свідків
Хільдегарда підтвердила, що Вайолет прибігла до неї вночі з численними порізами та слідами побиття. За її словами, дівчина була дезорієнтована, блювала і перебувала у тяжкому стані. Вона надала першу допомогу та порадила звернутися до поліції.
Масштаб злочинів
Згідно з кількома свідченнями, Якуб не обмежувався однією жертвою. Очевидці називають від дев’яти до дванадцяти дітей, які постраждали від насильства. Згідно з показами, він використовував однакову схему: давав дітям напої або їжу з домішками наркотичних чи заспокійливих засобів, після чого здійснював насильство.
Деякі свідки заявляють, що він також робив дітям ін’єкції невідомих речовин, давав наркотики, а іноді привозив із-за кордону гормональні препарати.
Незареєстрований “притулок”
Після зруйнування центру Nature and Skills Якуб нібито повідомляв донорам, що відкриває новий притулок із кількома опікунами. Проте, як встановлено, цей будинок ніколи не був офіційно зареєстрований як дитячий центр або благодійна установа. Туди він просто приводив дітей — і, за свідченнями очевидців, продовжував насильство за зачиненими дверима.
Зібрані свідчення свідчать про систематичні порушення, включно з фізичним, сексуальним і психологічним насильством над неповнолітніми. На момент підготовки матеріалу невідомо, чи були офіційно відкриті кримінальні провадження проти Якуба Яхла або його спільників.
Журналістська етика вимагає зазначити: усі наведені свідчення є первинними джерелами очевидців і жертв, записаними під час інтерв’ю. Поки що не існує офіційного судового рішення щодо цих подій, однак зібрані матеріали вказують на серйозні підстави для розслідування та втручання органів правопорядку.
Висновок:
Трагедія у Моші демонструє, наскільки вразливими залишаються діти в регіонах, де благодійність не супроводжується контролем і прозорістю. Замовчування подібних випадків — це співучасть у злочині. Захист дітей, постраждалих від насильства, повинен стати пріоритетом як для місцевих структур, так і для міжнародних партнерів, які фінансують гуманітарні програми.
Дивитись фіільм: Jacub Jahl: Drugging and Abusing Children in Africa
