«Бог дивиться на світ твоїми очима та не має інших рук, окрім твоїх…», - так починається одна із «книг Тота», езотеричних текстів герметизму, знайомому ще прадавнім народам. Які з покоління в покоління передавали це священне знання.
І дійсно, хто ж насправді сприймає в середині нас та яким є навколишній світ? Більшість, навіть, не задумається над цим. Куди простіше керуватися написаними моральними нормами та дотримуватись незрозумілих релігійних ритуалів, вірячи, що від того, чи запалиш свічку раз у пів року та чи сповідуєшся у реалізації власних інстинктів згодом – залежить те, чи горітиме цей «хтось» у вічному пеклі по завершенні свого існування.
Людина по своїй природі – лінива. І насолоджуватись втечею від запитань куди простіше, ніж шукати на них відповіді.
Та річ у тім, що ми самі створюємо свою реальність, у якій потім живемо. Хтось живе у похмурому світі вічних підозр, ворогів, зрад та недовіри, а хтось насолоджується найкращим із усіх світів, сповненим Божої любові та необмежених можливостей. І різниця у цьому, насправді, криється лише в середині нас самих. Наше відношення до себе переноситься назовні та формує наше оточення, сприймає події та провокує до дій. В середині кожного з нас живе свій власний міф, який ми реалізуємо щомиті, навіть, займаючись буденними справами. Хтось бачить себе у ролі рятівника, хтось героя, а хтось і у формі вічного страждальця від несправедливості та гіркоти долі.
Тож від того як ми сприймаємо себе і залежить наше життя.
Якщо ми впевнені у собі, знаємо собі ціну та переконані, що краще діяти, ніж бути цапом-відбувайлом бажань оточуючих, - ми не погодимось на спілкування з негідними людьми, не проковтуватимемо образи, не працюватимемо по звичці за копійки, натомість, - ми прагнутимемо розкрити свій потенціал, творити, любити та допомагати іншим, відчуватимемо сере творінням та творцем власного світу та можливостей.
Якщо керуватимемось дитячими травмами, тоді – вважатимемо себе слабкими, нікчемними, залежними від випадковостей та вивертів долі, піддаватимемось на волю інших, не цінуватимемо себе, прислухатимемось до осуду інших, житимемо у співзалежності, терпітимемо наругу та образи, самі озлоблюючись до всіх, сподіваючись на «вищу справедливість», «кару» та помсту, які можливо настануть після того як відмучимось у цьому втіленні.
Як сприймати цей світ – залежить лише від нас. Тому так важливо відчути у собі щось більше за страхи, невпевненість та бажання. Полюбити та поважати себе. Любити себе – це не нарцисичне самозахоплення та самолюбування. Це скоріше, повага до себе як творіння, пізнання себе і свого призначення, іти за покликом серця та думки, жити і насолоджуватися цим!
Тож так важливо бути щасливим та самодостатнім. Адже саме від кожного з нас залежить цей світ!
Згодом надамо кілька практичних порад для цього. Слідкуйте за наступними публікаціями.
Якщо хочете краще розуміти себе, свої нахили та слабкі сторони, - замовляйте розбір своєї матриці долі за акційною ціною до кінця серпня.
Долучайтесь до нашої групи у телеграм: https://t.me/numeri_fati
Якщо хочете пригостити кавою, можете зробити це тут: https://send.monobank.ua/jar/7HQj61kseD
