Сексизм в освіті

Авторка: айна

Ілюстраторка: Саша Загайна

За середніми показниками чоловіки мають більше прав на грамотність, що ілюструє статистика – у світі на 100 грамотних чоловіків припадає 88 жінок. У деяких країнах цей розрив лише поглибшується – у Бангладеші на 100 грамотних чоловіків припадає лише 62 жінки.

Навіть у країнах, де середній рівень освіченості за статтю не має великого розриву, жінки стикаються з гендерною дискримінацією в подальшій роботі, а кар’єрне зростання є для них великою проблемою. Європейські жінки щоразу стикаються з феноменом скляної стелі, тоді як азійські – з бамбуковою.

Термін скляної стелі використовується для позначення невидимого і формально ніяк не позначеного бар’єру, який обмежує кар’єрне просування жінок. Метафора скляної стелі використовується, щоб описати невидимі бар’єри ("скло"), через які жінки можуть побачити елітні позиції, але не можуть досягти їх ("стеля"). Крім того, ефект "скляної стелі" ставить жінок у нерівне положення як потенційних кандидаток для просування по роботі. Азійські й азійсько-американські ЗМІ ввели в ужиток термін "бамбукова стеля" для позначення перешкод, з якими всі азійські американки (американці) стикаються у своїй кар’єрі.

Це також є частиною дискримінації за статевими ознаками в межах освітнього простору. Існує в сучасному європейському суспільстві і стереотип "чоловічих сфер зайнятості", завдяки якому чоловіки протидіють жінкам на керівних посадах компаній.

Але жінок більше в університетах, у чому річ?

У США 2005 року співвідношення чоловіків і жінок серед студентства університетів (college gender gap) було 43 до 57, відповідно. Крім того, у 2005–2006 роках, жінки отримують більше дипломів молодших спеціалісток, бакалавринь та магістринь, ніж чоловіки, й отримали 48,9% докторських звань. Розрив поступово збільшується, й у 2014 році майже 45% жінок мали ступінь бакалавринь, у порівнянні з 32% чоловіків.

Тенденція зберігається і в інших країнах, наприклад, жінки отримують 58% вчених ступенів у Великій Британії і 60% в Ірані.

Деніел Дролет пояснює цей феномен у статті (2007, "Minding the Gender Gap"):

"Університетський ступінь більш вигідний жінкам. Особливо, якщо порівнювати з тим, що вони могли б заробити, якщо б мали тільки шкільний диплом. А чоловіки традиційно мали більше можливостей для гарнооплачуваного працевлаштування, навіть без вищої освіти".

Гендерна дискримінація в навчальних закладах

Гендерна дискримінація в галузі освіти наявна починаючи з дошкільних навчальних закладів та початкових шкіл. Наявні моделі нерівності, особливо гендерної нерівності, відтворюються в школах через формальні й неформальні процеси.

Дженні Роджерс визначає, що гендерні стереотипи існують у різних формах в основній школі, у тому числі узагальнення рівнів успішності за статтю і ставлень вчителів та вчительок до поведінки дітей різної статі.

Прихований навчальний план

У своєму кількісному дослідженні 1978 року Кетрін Кларрікайтс провела спостереження та інтерв’ю з британськими вчителями початкових класів із різних шкіл, що розташовані в сільських і міських багатих і менш багатих районах.

Її дослідження підтверджує Дженні Роджерс про закріплення гендерних стереотипів і дискримінації в класах. У виписці з одного з інтерв’ю, вчителі стверджували, що "такі предмети, як географія… де хлопці все ж кращі… у них є логічне мислення, тоді як дівчатка схильні бути більше несвідомими в більшості речей".

Крім того, інші вчителі стверджували, що "вони (дівчата) не використовують фантазію, яка є в хлопців".

В іншому інтерв’ю, вчителі сприймають гендерні поведінкові відмінності, зазначивши, що "… дівчата, схоже, більш жіночні, а хлопчики, здається, як правило, мужні… ви знаєте, більш агресивні… ідеал справжнього чоловіка повинен бути".

Кларрікайтс назвала дане зміщення "прихованим навчальним планом", оскільки це відхилення від офіційної програми, яка не має продукувати відмінності за ознакою статі. Вона зазначає, що прихований навчальний план виникає від власних невідрефлексованих уявлень педагогів та педагогинь про гендерну поведінку і змушує їх діяти на користь хлопчиків, але на шкоду дівчаткам. Це в кінцевому підсумку призводить до викривлених уявлень учнівства про себе.

З посиланням на дисертацію Патрісії Півнік 1974 р. про американські початкові школи, Кларрікайтс стверджує:

"Цілком можливо, що з допомогою суворішого тону для керування поведінкою хлопчиків, ніж для дівчаток, вчителі насправді сприяють агресивному й зухвалому духу, який вважається "мужнім" у нашій культурі… водночас, "жіночність", яку вчителі плекають у дівчаток, може стимулювати нарцисизм і пасивність, що призводить до зниження мотивації та успішності в дівчаток".

Різними є вибір прикметників, якими вчителі сварять або винагороджують своїх учнів та учениць. "Якщо хлопчики виходять з-під контролю, вони вважаються "галасливими", "грубими", "наполегливими", "бешкетниками" і "авантюрними (ризиковими)", у той час як до дівчаток ставляться як до "метушливих", "стервозних", "смішливих", "злісних" і "дурних". Виходить так, що терміни, що застосовуються для хлопчиків, передбачають позитивність маскулінної поведінки, тоді як категорії, що використовують для дівчаток, є більш зневажливими. Цю різницю в учительській реакції на однакову поведінку можна розглядати як внесок у розвиток гендерної стереотипності поведінки в молодших школярів і школярок.

Трансляція маскулінних культурних норм

Культурні норми інституціалізують дискримінацію за ознакою статі через освіту. Наприклад, суспільство нав’язує ідею про те, що всі жінки повинні народжувати і відповідати за основну частину виховання дитини.

Тому жінки змушені обирати такі професії, де можлива тривала відпустка, аби виконувати всі пов’язані зі спільною дитиною обов’язки.

У якості загальноприйнятої практики в багатьох культурах, інвестиціям у жіночу освіту приділяється мало уваги, у той час як упор робиться на чоловіків і хлопчиків, щоби виростити "годувальників".

Різні навчальні програми

Велика проблема полягає в тому, що деякі навчальні теми й дисципліни вважаються "чоловічими" або "жіночими". У розвинених країнах із можливістю самостійного вибору курсів учнями та ученицями провідну роль у майбутній гендерній сегрегації ринку праці відіграють уже сформовані в дітей гендерні стереотипи про "жіночі" та "чоловічі" заняття. Курси економіки й поглиблених технічних наук розглядаються як більш "мужні", у той час як домашнє господарство, мистецтво або гуманітарні науки – як "жіночніші". 

Проблеми настають, коли студенти і студентки отримують різне ставлення до себе (обираючи гендерно-нестереотипні курси) та освіту (вибираючи "відповідні" своїй статі курси) через їхню стать або расу. 

А тим часом в Україні та й деяких пострадянських країн низки уроків проводяться для учнів та учениць окремо – і ця дискримінація є законодавчо затвердженою, оскільки реалізується за навчальними планами міністерств освіти.