1979 року на шахті «Юнком» у Донецькій області був проведений підземний ядерний вибух потужністю 0,3 кілотонни на глибині 903 метрів. Це був унікальний експеримент під кодовою назвою «Кліваж». Його метою було зниження напруги в гірських породах для запобігання аваріям і підвищення безпеки видобутку вугілля. До вибуху шахта славилася частими викидами вугілля і газу, що призводило до загибелі шахтарів.
Після вибуху на глибині утворилася порожнина діаметром до 16 метрів, заповнена радіоактивною водою. Протягом багатьох років фахівці контролювали рівень радіації, і, за офіційними даними, він залишався в межах норми, при умові «сухої» консервації шахти.
Однак 2002 року шахту було закрито, а 2018 року Міністерство вугілля та енергетики самопроголошеної «ДНР» ухвалило рішення припинити відкачування води через брак фінансування. Це викликало серйозні побоювання серед екологів і місцевих жителів, адже підйом радіоактивних шахтних вод може призвести до забруднення підземних джерел та екосистеми регіону.
З одного боку, 1979 року ядерний вибух можна було розглядати як вимушену необхідність, оскільки аварії на шахті становили реальну загрозу життю людей. З іншого боку, сьогодні це рішення здається злочином проти природи і майбутніх поколінь.
Що на нас чекає далі? Затоплення шахти може призвести до незворотних наслідків. Екологи попереджають, що радіація може поширитися на сотні кілометрів, отруюючи джерела води та загрожуючи здоров'ю людей.
А як ви вважаєте, чи було проведення ядерного вибуху виправданим кроком?
