Україна активізувала свої зусилля щодо приєднання до НАТО після російського вторгнення минулого року, стверджуючи, що гарантії безпеки, надані Москвою, Вашингтоном і Лондоном, коли вона відмовилася від свого ядерного арсеналу Росії в 1994 році, були явно марними.
У той час як країни Східної Європи кажуть, що на саміті НАТО у Вільнюсі у вівторок і середу Києву слід запропонувати певну дорожню карту, Сполучені Штати та Німеччина побоюються будь-яких кроків, які можуть наблизити альянс до війни з Росією.
Президент Росії Володимир Путін назвав розширення НАТО до кордонів Росії протягом останніх двох десятиліть основною причиною свого рішення направити десятки тисяч військових у сусідню Україну 24 лютого 2022 року.
Будь-яке розширення Організації Північноатлантичного альянсу має бути погоджене всіма 31 членами, і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вже виключив офіційне запрошення Києва на саміт.
У рідкісному візиті до Києва в квітні цього року Столтенберг сказав, що «законне місце» України — в НАТО, але пізніше дав зрозуміти, що вона не зможе приєднатися, поки триває війна з Росією, чиї сили зараз займають більшу частину сходу та півдня України.
На початку червня президент України Володимир Зеленський заявив, що його нація розуміє цю позицію, але наприкінці місяця повторив заклики до отримання Україною «політичного запрошення» до НАТО на саміті.
Відповідно до процесу ПДЧ, якого дотримуються інші колишні комуністичні країни Східної Європи, кандидати мають довести, що вони відповідають політичним, економічним і військовим критеріям і здатні брати військовий внесок в операції НАТО.
З 1999 року більшість країн, які прагнуть приєднатися до НАТО, брали участь у ПДЧ, хоча ця процедура не є обов’язковою: Фінляндія та Швеція, колишні нейтральні держави, які тісно співпрацювали з НАТО, були запрошені безпосередньо приєднатися до альянсу.
Незрозуміло, як виглядатиме шлях України до членства, оскільки все більше країн, серед яких Великобританія та Німеччина , пропонують пропустити процес ПДЧ.
Таким кроком НАТО може відповісти на вимоги Києва та його союзників у Східній Європі вийти за рамки угоди Бухарестського саміту 2008 року, не пропонуючи Україні фактичного запрошення чи розкладу.
Українська армія зробила серйозні кроки до стандартів НАТО після тотального вторгнення Росії. Процес прискорюється, оскільки радянське озброєння та боєприпаси поступово закінчуються, а Захід готує українські війська за стандартами НАТО та надсилає все більш сучасну зброю.
ЧОМУ УКРАЇНСЬКЕ ЧЛЕНСТВО Є ТАКИМ ЧУТЛИВИМ?
Положення про взаємодопомогу лежить в основі альянсу, який був створений у 1949 році з основною метою протидії ризику радянського нападу на територію союзників.
Це називають однією з головних причин, чому Україна не може вступити в НАТО під час конфлікту з Росією, оскільки це може відразу втягнути альянс у активну війну.
Стаття 5 Вашингтонського договору НАТО передбачає, що напад на одного союзника вважається нападом на всіх союзників.
Столтенберг чітко дав зрозуміти, що хоча НАТО має обговорити варіанти надання Україні гарантій безпеки на період після війни, гарантії безпеки згідно зі статтею 5 будуть надаватися лише повноправним членам альянсу.
Кремль зображує це розширення як доказ ворожості Заходу до Росії – що західні держави заперечують, заявляючи, що альянс має виключно оборонний характер.
Москва заявила, що це створить проблеми на багато років, якщо Україна приєднається до НАТО, і попередила про невизначену відповідь для забезпечення її безпеки.
Джерело Reuters
Підписуйтесь на канал Космос Політики
