Подкаст-інтерв’ю від «АЛЛАТРА» пропонує експертний погляд на те, наскільки далеко розвідувальні операції виходять за межі традиційного шпигунства, і чому розуміння цих методів є життєво важливим для захисту демократичного суспільства.
Цей матеріал призначений суто для інформаційних цілей та обговорення. Наведені в ньому заяви, оцінки, трактування, висновки та гіпотези відображають особисті погляди їхніх авторів на момент публікації та не є офіційною позицією міжнародної організації «АЛЛАТРА» або будь-якого іншого громадського об’єднання, організації, проєкту, партнера, а також афілійованих осіб, якщо прямо не зазначено інше.
Публікація цього матеріалу дає можливість для відкритої дискусії та сама собою не означає інституційного схвалення, підтвердження або наукової верифікації висловлених поглядів. Матеріал не є офіційною заявою, експертною думкою чи професійною порадою.
Дивіться повну версію бесіди та діліться своїми думками у коментарях.
ДЖЕРЕЛО:
Пояснення 20-річної гібридної війни росії проти Заходу | Шон Вісвессер | АЛЛАТРА https://www.youtube.com/watch?v=fZQewbTPopE на каналі АЛЛАТРА UA
Волонтерка АЛЛАТРА Валерія: "Якщо говорити про навішування ярликів щодо України, то на нещодавній Додатковій нараді ОБСЄ з людського виміру у Відні наш дослідницький центр, а точніше — експерт Глобального дослідницького центру «АЛЛАТРА», проаналізував, як постійне навішування ярликів може перерости з простих слів у стигматизацію, ізоляцію та репресії. Ось якщо говорити про Україну та ярлики: російська державна пропаганда неодноразово зображувала Україну та українців як фашистів, використовуючи цей ярлик — неправдиву характеристику, спрямовану на дискредитацію суверенної демократичної держави, яка захищає свою свободу. З точки зору розвідки, як така історично заряджена етикетка перетворюється на зброю?"
Шон Вісвессер: "Дякую Вам, Валерія. Дуже важливо говорити про російську інформаційну війну — про те, що вони називають «активними заходами». У росіян це було завжди протягом ста років. Вони справді сильні в інформаційній війні. Для росіян це звучить так: «Давайте зобразимо нашого супротивника таким, яким ми хочемо, щоб його бачив весь світ». У дев’ятому розділі своєї книги я говорю про саме визначення активних заходів КДБ та інформаційної війни, спрямованої на ослаблення супротивника будь-якими можливими способами. Можна підкупити або завербувати журналіста, запустити фейкову історію в новинах. Є яскравий приклад: КДБ плекав усілякі теорії про вбивство Кеннеді. Щоразу, коли вони бачили нову теорію, здатну посіяти розбрат серед населення Сполучених Штатів, вони сприяли її розкручуванню. Вони платили авторам за написання книг, і я наводжу такі приклади.
У подібному ключі сьогодні росія хоче навісити ярлики на будь-яких супротивників російської федерації, як вони це бачать, кажучи: «Це ВОНИ — агресори; це вони не дають, щоб настав мир». Тому, яким би божевільним це не здавалося будь-якому об’єктивному спостерігачеві, нам потрібно розуміти силу російського наративу. Коли вони звинувачують НАТО або називають українців фашистами, це знаходить відгук у російськомовного населення. Чому? Велика Вітчизняна війна була жахливим лихом для російського та радянського народів. Моя дружина — литовка.
З її литовської сторони — по материнській лінії — її дід воював у складі литовської дивізії Червоної Армії. З іншого боку, її дід — українець із центральної частини України, Кіровоградської області. Її мати була сибірячкою із Сибіру. Вони познайомилися на фронті. Вона була польовою медсестрою. Вони пережили жахливі страждання. Село дідуся моєї дружини (її українського дідуся) було стерте з лиця землі під час війни. Нікого не залишилося. Його єдиний брат, що вижив, оселився в Прибалтиці. Так він опинився в Прибалтиці. Це лише один приклад із родини моєї дружини. Ви все це знаєте від своїх дідусів і бабусь. Україна постраждала більше, ніж будь-яка інша з колишніх радянських республік, за винятком, мабуть, Білорусі. Тому, коли росіяни використовують наратив про фашистів, вони знають, що це викликає емоції. Вони грають на емоціях.
Чому це важливо? У 2016 році в рамках активних заходів росіяни використовували втручання в соціальні мережі. Як вони це роблять? Я говорю про це у своєму дослідженні, у своїй книзі: росіяни націлилися на найбільш емоційні теми в США точно так само, як вони націлюються на українців, намагаючись навісити на них ярлик фашистів. У Сполучених Штатах вони атакують тему абортів, захисту прав афроамериканців, проблем ЛГБТК. Вони атакують теми, які викликають сильні емоції в американців, і, по суті, їм байдуже, яка там позиція. Їм просто потрібне тавро.
Їм потрібно посіяти розбрат. Вони просто хочуть, щоб американці воювали один з одним. І, на жаль, вони в цьому дуже сильні. Вони на цьому тренуються. Я називаю це політологією СВР. У їхній Службі зовнішньої розвідки працюють тисячі співробітників у так званому Управлінні «МС» — Управлінні заходів сприяння. Так це зараз називають. Вони на цьому тренуються. Вони завжди цим займалися і дуже в цьому сильні. Тож навішування ярликів — це справді важіль впливу. На жаль, він впливає на певну частину населення.
Розповім на цю тему коротку історію. Я їздив до Монголії, був там кілька років тому, зустрічався з людьми з аналітичних центрів, спілкувався з науковцями. Монголи — дуже розумні люди, прекрасні, чудові люди. Вони мені подобаються, але вони повторювали й підхоплювали російський наратив про війну в Україні: «Ну, ми не можемо допустити знищення Росії як держави. Вони просто намагаються протистояти агресії НАТО». Це розумні, освічені люди, але вони засліплені пропагандою через перегляд російських новин. А чому вони дивляться російські телеканали? Там хороші фільми, хороші передачі, хороша музика. Так було десятиліттями, чи не так? Тому на території колишнього Радянського Союзу — у Казахстані, Киргизстані, Узбекистані, Таджикистані, як і в Монголії, люди дивляться російські новини, а це має значення.
Водночас що ми робимо на Заході?
Ми скоротили фінансування «Радіо «Вільна Європа», «Радіо «Свобода» та «Голос Америки». Це безрозсудно. Це божевілля. У той час, коли ми маємо пишатися тим, що уряд США не контролює редакційну політику «Голосу Америки», а ми ж ніколи не контролювали її щодо «Радіо «Вільна Європа» / «Радіо «Свобода», ми маємо це посилювати. Ми не повинні відбирати ресурси.рРосія посилює свою інформаційну війну, свої інформаційні операції, а ми в демократичних країнах не знаємо, як цьому протистояти. Ми відбираємо ресурси, які повинні використовувати в цій боротьбі. Тож це складне питання. Тут немає простої, легкої відповіді, але саме на це я намагаюся звернути увагу у своїй книзі та в усіх своїх публічних виступах."
МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ВОЛОНТЕРАМИ АЛЛАТРА
