Що таке криптовалюта (простими словами)

Мабуть, це найкраще пояснення що таке криптовалюта та для чого вона потрібна, яке я знайшов. В попередній публікації йшлося про те, що крипта - це шахрайство. цією публікацією я урівноважую Всесвіт і надаю альтернативну думку.

Лист Джеймі Даймону та усім тим, хто все ще намагається зрозуміти, що таке криптовалюта

Дорогий Джеймі (СЕО JPMorgan Chase),

мене звуть Адам Людвін, і я керую компанією Chain. Я вже кілька років працюю у сфері криптовалют.

Нещодавно ти висловив кілька міркувань щодо Біткоїна:

Легко повірити в те, що криптовалюти не мають внутрішньої цінності. Або що уряди рано чи пізно знищать їх.

Модно стало вірити й протилежному: криптовалюти раз і назавжди знищать банківську систему, уряди та компанії-гіганти з Кремнієвої долини.

Жодна з цих крайнощів не відповідає дійсності.

Реальність повна нюансів. Ось тому я й вирішив написати це послання. Яке, сподіваюся, допоможе тобі глибше зрозуміти значення криптовалюти.

Дозволь мені почати з того, у що я вірю:

- криптовалютний ринок перегрітий і безглуздо різноманітний;

- серед творців криптовалют багато позерів, є шахраї;

- існують численні конфлікти інтересів, корислива самореклама, перекручування фактів;

- мало хто у ЗМІ розуміють, що взагалі відбувається;

- мало хто у фінансових колах розуміє, що відбувається;

- мало хто в IT розуміє, що відбувається;

- мало хто в уряді та академічних колах розуміють, що відбувається;

- мало хто з тих, хто купує криптовалюти, розуміють, що відбувається;

- цілком можливо, і я не розумію, що відбувається.

І ще:

- банки та уряди не зникнуть;

- традиційне програмне забезпечення не зникне.

Якщо коротко: зараз дуже багато "шуму". Але є і "сигнал". Щоб знайти його ми повинні почати з визначення криптовалют.

Без робочих визначень можна легко загубитися. Більшість людей, які дискутують про криптовалюти, говорять різними мовами, тому що не перепитують в опонентів, навіщо, на їхню думку, потрібні криптовалюти.

Ось моє визначення:

Криптовалюта - це новий клас активів, які дозволяють створювати децентралізовані застосунки (програми).

І якщо воно вірне, то твоя думка щодо криптовалют мало співвідноситься з порівнянням їх із традиційними валютами або цінними паперами, і всім, що пов'язано з переконаннями щодо децентралізованих програм та їх цінністю відносно поточних моделей програмного забезпечення.

У тебе немає особистої думки про децентралізовані програми? Тоді у тебе не може бути думки й про криптовалюту, тож продовжуй читати далі.

І оскільки йдеться не про протистояння криптовалюти vs. фіатні валюти, припинімо використовувати слово "валюта". Воно тільки вносить сум'яття. Це слово занадто багатогранне, я помітив, що коли ти кажеш про Біткоїн публічно, ти постійно порівнюєш його з доларом, євро та єною. Це порівняння не дозволяє зрозуміти, що відбувається. Фактично воно стає перешкодою на шляху розуміння. Отже, надалі я буду називати криптовалюти криптоактивами.

Повторю:

Криптоактиви - це спеціальний клас активів, які дозволяють створювати децентралізовані застосунки (програми).

І як будь-який інший клас активів, вони існують як механізм розподілу ресурсів для специфічних форм організацій. Попри той недалекоглядний фокус на торгівлі криптоактивами, що існує зараз, вони не створені виключно для торгівлі. Тобто, за своєю природою, вони не існують заради самих себе.

Щоб зрозуміти, що я маю на увазі, звернімося до інших класів активів і організацій, яким вони служать:

- корпоративні акції обслуговують компанії;

- державні облігації обслуговують народи, держави, муніципалітети;

- позички служать власникам майна.

І тепер: криптоактиви обслуговують децентралізовані програми.

Децентралізовані програми - це нова форма організації та новий різновид програмного забезпечення. Це нова модель для створення, фінансування та управління програмними сервісами шляхом їх децентралізації від початку до кінця. Це не робить їх кращими або гіршими за вже наявні моделі програм або корпорації, що їх створюють. Як побачимо пізніше, між ними є значні компроміси. Просто скажемо, що вони радикально відрізняються від програм, відомих нам сьогодні, і від тих організаційних форм, до яких ми звикли.

Наскільки відрізняються? Уяви собі: ти виріс в тропічному лісі, а я приніс тобі кактус і сказав, що це дерево. Як би ти відреагував? Ймовірно, сміючись, сказав б, що це ніяке не дерево, адже не логічно, щоб дерево було такою собі бочкою для води з м'ясистим стеблом огорнутим в броню, і, крім того, води в дощовому лісі вдосталь. Приблизно така реакція на децентралізовані програми спостерігається у багатьох, хто працює у Кремнієвій долині.

Але я відволікся. Я заборгував тобі ще одне важливе визначення: що таке децентралізована програма.

Децентралізовані програми — це такий спосіб створення програм/сервісів, якими не управляє жодна організація.

Незабаром ми перейдемо до питання про їхню корисність. А поки що слід зрозуміти, як же вони працюють.

Повернемося в той момент, коли ідея тільки зародилася.

Листопад 2008 року. Розпал фінансової кризи.

Анонімна особа публікує в мережі документ (whitepaper), який пояснює як організувати електронні платежі без залучення центральної довіреної сторони, такої як Chase або PayPal, або як Федеральний резерв.

Це перший децентралізований застосунок, який будь-коли пропонувався.

Децентралізований застосунок для проведення платежів.

Той документ називався "Біткоїн".

Як це працює? Як можна надіслати електронний платіж без відповідальної сторони, яка відстежує та оновлює баланс? Якщо я дам тобі в руки долар, це одне. Але дані - це не платіжний засіб на пред'явника. Щоб довіряти даним потрібна перевірка та посередництво.

Документ пропонував рішення: створити однорангову (peer-to-peer) мережу. Зробити її публічною. Відправляти заявки на кожну твою транзакцію всім учасникам. У такій заявці вказується розмір коштів, які відправник хоче переслати через мережу. Заявка підписується криптографічним програмним ключем, що пов'язаний із коштами.

Це майже працює. Залишається лише одне: необхідно переконатися, що якщо ти одночасно подаєш дві заявки (тобто намагаєшся витратити одні й ті самі кошти двічі), то тільки одна з них буде виконана мережею.

Погане рішення: призначити відповідальну сторону, яка визначає час транзакції та враховує лише ту, що була першою. Це повернення до колишньої системи. Знову вийде довірене посередництво.

Проривне рішення: нехай суб'єкти конкурують за право присвоєння часових міток. Без них не обійтись, але можна уникнути призначення такого суб'єкта заздалегідь або залучення одного й того ж суб'єкта для кожної партії транзакцій.

"Нехай суб'єкти конкурують". Схоже на ринкову економіку. Чого ще не вистачає? Винагороди за перемогу. Стимулу. Активу.

Назвемо цей актив біткоїном. А суб'єктів, які конкурують за право поставити часову мітку на останніх транзакціях назвемо "майнерами". Також переконаємося, що будь-хто зможе приєднатися до цього змагання у будь-який час, зробивши відкритими код і мережу.

Тепер нам потрібно влаштувати справжнє змагання. І документ пропонує його. На старт, увага: знайдіть випадкове число, згенероване мережею! Його справді складно відшукати. Настільки складно, що єдиний спосіб зробити це - використовувати купу обчислювальної потужності та спалювати електроенергію. Це комп'ютерна версія того, що Верука Солт змусила робити свого батька та його бідолашних працівників у фільмі "Чарлі та шоколадна фабрика". Пошук перебиранням варіантів золотого квитка (у нашому випадку, "золотого" числа).

Чому продумана в кожній деталі й така витратна конкуренція повинна бути такою простою метою, як маркування часу транзакцій у мережі? Тільки так у нас з'являється впевненість у тому, що учасники зазнали реальних фінансових витрат. Цей шлях гарантує, що у разі виграшу та знаходження випадкового числа, стаючи відповідальними за часові позначки для пакета транзакцій, учасники не зловживатимуть цією владою (наприклад, цензуруючи певні транзакції). Замість цього, вони будуть ретельно перевіряти кожен переказ, що очікує підтвердження, усувати будь-які спроби подвійних витрат, забезпечувати дотримання всіх правил, сповіщати і передавати перевірений пакет всій мережі.

Якщо вони будуть дотримуватись правил, мережа запрограмована нагороджувати їх...

…щойно “викарбуваними” біткоїнами та комісією за транзакції, також в біткоїнах, що оплачують відправники. (Тепер тобі зрозуміло, чому їх називають "майнерами" (шахтарями), а не "маркувальниками часових міток").

Іншими словами, майнери дотримуються правил, адже слідувати їм вигідно з позиції особистої економічної вигоди.

Знаєш, це як у Адама Сміта:

"Не від доброзичливості м'ясника, пивовара чи булочника очікуємо ми отримати свій обід, а від дотримання ними своїх власних інтересів".

Криптоактиви: невидима рука… Інтернету.

Біткоїн - це капіталізм, у найчистішому вигляді. Ти маєш полюбити його!

Оскільки майнери мають поточні потреби в оплаті (в основному це рахунки за електроенергію), вони залюбки продадуть частину отриманих біткоїнів на відкритому ринку за фіатну валюту, необхідну для покриття своїх заборгованостей. Все що залишиться - це їх прибуток. Біткоїн тепер в обігу. Люди, які його потребують, можуть його купити. Це також можуть бути ті, хто просто хоче спекулювати на ньому. (Докладніше про ці дві категорії та їх протистояння буде далі).

Еврика! Ми вбили двох зайців, отримавши: фінансову винагороду, яка замінить потребу в участі єдиного довірчого посередника та ринок з конкуренцією серед майнерів, які створюють актив, що в кінцевому підсумку потрапляє в обіг як цифровий інструмент — засіб обміну на пред'явника в електронній платіжній мережі без центрального регулятора (так, я знаю, що повторююсь).

Тепер, коли ти зрозумів Біткоїн, узагальнімо це і на децентралізовані програми.

Загалом, децентралізовані програми дозволяють робити те, що вже є сьогодні (ті самі платежі), але без участі центрального довірчого учасника.

Ось інший приклад: децентралізований сервіс під назвою Filecoin, що дозволяє користувачам зберігати файли в одноранговій (peer-to-peer) мережі комп'ютерів замість використання централізованих файлових сховищ, таких як Dropbox чи Amazon S3. Його криптоактив, який також називається Filecoin, стимулює організації ділитися надлишковим місцем на жорсткому диску з мережею.

Ідея цифрового файлового сховища не нова. Так само як і електронні платежі. Нове тут те, що тепер ці сервіси можуть керуватися без компанії. Нова форма організації.

Ще один приклад:

Попередження: це трохи заплутано, тому що це "метапрограма".

Існує децентралізований застосунок Ethereum, який є децентралізованим застосунком для запуску децентралізованих застосунків. Упевнений, що ти вже чув про "первинне розміщення монет" (ICO) та "токени". Більшість із них запускаються з допомогою Ethereum. Замість створення програми з нуля, як було у випадку Біткоїна, ти можеш побудувати його на базі Ethereum, що набагато простіше: а) мережа вже існує; б) вона не призначена для конкретного застосування, а навпаки, є платформою для створення нових програм, що виконують довільний код. Платформа "знеособлена".

Протокол Ethereum стимулює організації надавати обчислювальні потужності мережі. Завдяки цьому вони заробляють ефір, криптоактив Ethereum. Це робить проєкт новим видом обчислювальної платформи для нового класу програмного забезпечення (децентралізованих застосунків). Це не хмарні обчислення, тому що Ethereum сам децентралізований (як ефір, розумієте?). Ось чому його засновник, Віталік Бутерін, говорить про Ethereum як про “всесвітній комп’ютер”.

Підбиваючи підсумки зазначу: за останні кілька років у світі винайдено новий спосіб створення програмних сервісів, для яких не потрібна участь центрального оператора. Це децентралізовані застосунки, які створюють криптоактиви, мотивуючи суб’єктів та організації в Інтернеті надавати ресурси - процесорні, для зберігання, обчислювальні, - необхідні для їх функціонування.

Варто зробити паузу, щоб визнати, що це справжнє диво. Маючи лише Інтернет, відкритий протокол і новий тип активів, ми можемо створювати мережі, які динамічно збирають ресурси, необхідні для надання різних видів послуг.

І є багато тих, хто вважає, що така модель - майбутнє для всього програмного забезпечення, яка на додачу потіснить FANG (Facebook, Amazon, Netflix та Google) і венчурний капітал.

Але я не з таких. Тому що є одна проблема.

Не зовсім зрозуміло, чим децентралізовані застосунки корисніші для більшості людей у ​​порівнянні з традиційними програмами.

Простіше кажучи, не можна стверджувати, що для кожного Біткоїн є кращім за PayPal або Chase. Що для кожного Filecoin є кращім, ніж Dropbox чи iCloud. Або що для кожного Ethereum є кращім, ніж Amazon EC2 або Azure.

Насправді майже у всьому децентралізовані програми гірші, ніж їх централізовані аналоги:

- вони повільніші;

- вони дорожчі;

- вони менш масштабовані;

- у них гірший користувальницький досвід (UX);

- у них нестабільне та не формалізоване управління.

І ні, це не тому, що вони нові. Ці фактори фундаментально не будуть змінені великими блоками, lightning-мережами, шардінгом, форками, самовиправними леджерами або будь-якими іншими технічними рішеннями.

Це тому, що існують структурні компроміси, що випливають з головної мети таких сервісів, і якій все підпорядковано — децентралізація.

Пам'ятаєш, як я згадував "детально продуману та витратну конкуренцію"? Це результат витрат на пропускну здатність. Пам'ятаєш, користувачам необхідно ставити криптографічний підпис під час оголошення транзакцій? Ага, і ці приватні ключі слід зберігати набагато ретельніше, ніж звичайні паролі (стандартний пароль легко відновити). Пам'ятаєш, що ніхто не керує такими мережами? Зворотний бік цього — немає зручного способу приймати рішення та керувати ними.

Звичайно, можна оптимізувати децентралізовані програми, зробивши їх зручнішими для користувачів, наприклад, централізація ключів криптографічного підпису користувачів (тобто контроль над їхніми монетами) у довіреної особи. Але тоді ми повернемося у вихідну точку, і краще було б використовувати централізовані сервіси.

Ось чому Біткоїн не можна, наприклад, описати як децентралізований PayPal. Чесно кажучи, це вкрай неефективна мережа електронних платежів, проте вона децентралізована.

Отже, централізовані програми розбивають вщент децентралізовані на всіх віртуальних фронтах.

Окрім одного.

Не тільки тому, що децентралізовані програми краще справляються з цим, вони - єдиний спосіб досягнути цього.

Що я маю на увазі?

Стійкість до цензури

Ось тут ми і підходимо до невловимого сигналу в шумі.

Стійкість означає, що доступ до децентралізованих додатків відкритий і безперешкодний. Транзакції в цих сервісах неможливо зупинити.

Точніше, ніщо не може перешкодити мені відправити біткойн кому завгодно. Ніщо не може перешкодити мені виконувати код на Ethereum. Ніщо не може перешкодити мені зберігати файли на Filecoin. Поки я маю підключення до Інтернету та сплачую комісію за транзакції в мережі, у вигляді її криптоактиву, я можу робити те, що хочу.

(Якщо Біткоїн - це капіталізм у дистильованому стані, то він певною мірою і свобода в найчистішому її прояві. Ось чому лібертаріанці трохи схиблені на ньому.)

А для читачів криптоентузіастів, які не хочуть вірити мені на слово, чи прислухаєтеся ви до Адама Бека та Чарлі Лі?

Тому, хоча ми не можемо сказати "для всіх біткойн кращий, ніж Visa", можливо, що для певної групи користувачів біткойн справді є єдиним способом здійснити платіж.

У загальному плані можна запитати:

Для кого такий компроміс прийнятний?

Кому потрібно убезпечити себе від цензури настільки, що вони готові обміняти швидкість, вартість, масштабованість та зручність використання, що надаються централізованими сервісами?

Для уточнення, я не стверджую, що потрібно прийняти цей компроміс для спекуляції криптоактивами. Я стверджую, що для того, щоб самі децентралізовані програми мали цінність для певної групи, ця група сама повинна об'єднуватися за принципом стійкості до цензури.

Тож, хто ці люди?

Попри те, що даних не багато, фактичних користувачів децентралізованих програм можна розділити на дві основні категорії:

1. Люди поза системою: у багатьох країнах доступ до традиційних операторів послуг обмежений (з багатьох причин), а до інтернету - ні;

2. Люди, які хочуть бути поза системою: це ті, хто не хоче, щоб їх перекази були відомі чи піддавались цензурі.

З урахуванням цієї концепції можна запитати:

Для кого Біткоїн найкращий/єдиний спосіб зробити платіж?

Для кого Filecoin найкращий/єдиний спосіб зберегти файл?

Для кого Ethereum найкращий/єдиний спосіб виконати код?

Це питання, які лежать в основі ціннісної пропозиції технології.

Поки що більшість децентралізованих додатків використовуються дуже рідко, у порівнянні з традиційними сервісами. Наприклад, Біткоїн сьогодні приймають до оплати менше провідних торгових організацій США, ніж у 2014 році. І незважаючи на всі розмови про цінність біткойна як платіжної системи в країнах або на ринках, що розвиваються, як-от Китай, саме традиційне програмне забезпечення, як-от AliPay та Paytm, насправді спричиняє кардинальні зміни в цих регіонах.

Водночас використання біткоїну у Даркнеті та в програмах-вимагачах є очевидним, навіть з урахуванням того, що отримати коректні відомості про це досить важко.

Та хіба люди не використовують Біткоїн для зберігання своїх накопичень? Звичайно, це ще один спосіб сказати, що в нього інвестують на довгострокову перспективу. Але пам'ятай, я поки що не говорив про інвестування у криптоактиви. Я лише сказав, що є ті, хто бачить користь у децентралізованих застосунках для платежів (які існують завдяки таким активам).

Нерухомість - відмінне вкладення на перспективу, якщо люди продовжуватимуть жити і працювати в цих спорудах. Це саме стосується і децентралізованих застосунків.

Що можна сказати про Ethereum, оцінюючи його через призму стійкості цензурі? Зрештою, здається, що розробники можуть витягти з нього масу всього корисного. Оскільки Ethereum є платформою для розробки децентралізованих застосунків, чи не означає це, що є розробники, що зазнали цензури або блокування? У певному сенсі, так. Розробники та стартап-проєкти, які бажають побудувати фінансовий продукт та не мають відкритого та необмеженого доступу до глобальної фінансової системи. Ethereum не надає доступу до неї, він надає доступ до іншої інфраструктури, яка, наприклад, використовується для створення та виконання фінансових контактів.

Оскільки Ethereum є платформою, його цінність, зрештою, залежить від цінності програм, створених на ньому. Іншими словами, ми можемо запитати, чи корисний Ethereum, просто запитавши, чи корисно те, що було створено на Ethereum. Наприклад, чи потрібні нам ринки прогнозів стійких до цензури? Стійкі до цензури гральні карти з мемами? Стійкі до цензури версії YouTube чи Twitter?

Поки що зарано, але якщо жодна з 730+ децентралізованих програм, створених на Ethereum, не здається корисною, це може бути показовим. Навіть у перший рік існування Інтернету у нас були чати, електронна пошта, фотографії котиків та  результати спортивних змагань. Які програми на Ethereum сьогодні можна вважати "вбивчими"?

І куди це нас приводить?

З огляду на те, наскільки вони відрізняються від традиційних моделей застосунків, які ми всі знаємо і любимо, чи буде хтось реально використовувати децентралізовані програми? Чи стануть вони важливою частиною економіки? Це важко передбачити, оскільки це частково залежить від еволюції технології, але набагато більше від реакції суспільства на неї.

Наприклад, донедавна зашифровану передачу повідомлень використовували лише хакери, шпигуни та параноїки. Здавалося, нічого не зміниться. Поки не змінилося. Після історії зі Сноуденом та Трампом, всі, починаючи з Кремнієвої долини та від Бостону до Вашингтону, перейшли на Signal або Telegram. WhatsApp використовує наскрізне шифрування. Преса використовує SecureDrop для отримання даних від анонімних інформаторів. Так, технологія стала кращою та простішою у використанні. Але в основному вона набула поширення через зміни в суспільстві.

Іншими словами, ми виросли в тропічному лісі, але іноді все змінюється, і корисно знати, як адаптуватися до інших умов.

І це основний аргумент, який "розумні гроші" висувають щодо криптоактивів та децентралізованих застосунків: що ще зарано щось говорити. Що це глибокі зміни. Якщо одна або кілька з цих децентралізованих програм дійсно стануть невіддільною частиною світу, криптоактиви, що лежать в їх основі, будуть надзвичайно цінними. Отже, можна почати робити ставки вже зараз і подивитися, як все піде. Не варто засмучуватись, що поки все ще немає жодного "застосунку-вбивці".

Це непоганий аргумент, і я схильний з ним погодитися.

Я узагальнив би його наступним чином: у довгостроковій перспективі вартість криптоактиву визначається використанням децентралізованого застосунку, який він забезпечує. Поки рано робити висновки, але високі оцінки виправдані, тому що навіть якщо ймовірність масового прийняття мала, то глобальний вплив буде дуже великим, тож краще приєднатися і подивитися, що буде далі.

Але як пояснити недавнє божевілля?

Біткоїн виріс більш ніж у п'ять разів за рік, Ethereum - у 30 разів. Загальна капіталізація всіх криптовалют досягла 175 млрд доларів (станом на 2017 рік), піднявшись з 12 млрд торік. Чому?

Як і для будь-якої “манії” в історії, у ній раціонально бути ірраціональним.

Щоб зрозуміти, що відбувається, погляньмо на менталітет покупця і продавця, почнемо з покупців.

Якщо ти рано інвестував в Bitcoin або Ethereum, то отримав непередбачені прибутки. Це схоже на відомий психологічний ефект, коли граєш на "домашні гроші" в казино. Ти відчуваєш себе розумнішим, готовим більше ризикувати, ніж у випадку, якби це були твої гроші. Для різноманітності ти диверсифікуєш прибуток, вкладаючи в наступний криптоактив, а то і в два або три.

Якщо ти не інвестував, страх втратити можливість продовжував зростати аж до кульмінаційної поворотної точки, коли ти все ж таки зважився на покупку. Можливо, ти раніше читав про Біткоїн та не розумів його, дотримувався поради (хорошої) Уоррена Баффета, не вкладати в те, у чому не розумієшся. Деякі твої друзі вже заробили, проте ти все ще не звертав уваги на нього. Потім ти читав про Ethereum, який справді не зрозумів, також не купляв і його, потім з'ясував, що знайомі вже пішли на пенсію, тому що вкладалися в нього. Урок здається зовсім анти-Баффетівським: інвестуй тільки в те, чого не розумієш. Це змушує людей відходити від власних суджень, коли остання рекордна ціна активу переконує їх вийти на ринок.

І це погано.

Тому що там знайдуться продавці, готові задовольнити їхній попит, особливо попит з боку тих, хто вирішив, що вони ніколи не зрозуміють цих речей, а просто робитимуть ставки на те, що звучить складно і вражаючи.

Подумаймо про таких продавців. І під продавцями я не маю на увазі людей. що продають свої запаси наявних криптоактивів. Я маю на увазі нових емітентів. Команди, які запускають нові криптоактиви.

Основна модель полягає у попередньому продажу деякого відсотка криптоактивів, які генерує пропонована мережа як спосіб фінансування розробки децентралізованого застосунка до його запуску. Засновники проєктів зазвичай утримують частину цих активів. Це означає, що такий збір коштів: а) відбувається без розмиття капіталу, тому ще це не продаж акцій та б) без боргу, не доводиться нікому повертати кошти. Це просто вільні гроші. Так добре підприємці не почувалися навіть під час буму доткомів у 90-х. Це робить неймовірно спокусливим створення та просування кожного проєкту, який міг би хоч якось виправдати "первинну пропозицію монет" для нього, навіть якщо розробники зовсім не створюють децентралізований застосунок. Зрештою, ICO дозволяє вийти із проєкту ще до його запуску.

І існує поширена думка, яка підтримує підприємців, які прагнуть створити нові криптоактиви. Ідея полягає в тому, що продаючи активи перед запуском мережі, вони створюють групу "євангелістів", які стануть ранніми користувачами та промоутерами, яких не було б, якби не існувало фінансових стимулів для участі у їх спільноті.

Проблема з такою логікою полягає в об'єднанні ранніх інвесторів та користувачів. І обсяг перетину груп тих, хто купує криптоактиви і тих, хто насправді хоче користуватись сервісом, який ти створюєш, ймовірно, дуже малий, особливо під час такого божевілля на ринку, як зараз. Все це створює хибне уявлення про відповідність товару ринку. Так, люди купують твій криптоактив. Але це тому, що "ринок" - це люди, які хочуть розбагатіти, а "продукт" який ти продаєш - це "спосіб стати багатим".

Але "це нормально".

Кожен заробляє гроші. Поки що.

Нині раціонально бути ірраціональним.

Поки ця синя лінія тренду продовжує зростати.

Тільки коли приплив скінчиться, ви побачите, хто плавав без трусів.

Водночас я не робив би ставок проти криптоактивів.

Той, хто живе біля кришталевої кулі, їстиме розбите скло.

Розглянемо наступне. Загальна ринкова капіталізація криптоактивів збільшується на порядок кожні кілька років. Якою вона буде у 2022 році? Безсумнівно, що багато (більшість?) криптоактивів, які запускаються сьогодні, не виживуть. Але не вижили й більшість з тих, які були запущені ще під час буму 2013/14 років (коли їх називали «альткоінами»). Хоча важлива альтернативна монета 2014 року все ж таки збереглася і піднялась до нових висот, ставши платформою для запуску всіх інших: Ethereum.

Отже, Джеймі, що у підсумку?

- Криптовалюти (які я вважаю краще називати криптоактивами) - новий клас активів, що підтримує децентралізовані програми;

- Децентралізовані програми надають послуги, які вже існують, наприклад, платіжні системи, сервіси для зберігання даних, обчислень, але без центрального регулятора;

- Ця модель програмного забезпечення корисна тим, кому важлива стійкість до цензури, а це люди, які знаходяться поза системою або бажають бути за її межами;

- Іншим краще користуватись традиційними застосунками, тому що вони в 10 разів кращі у всіх аспектах, принаймні зараз;

- Прийняття чи відторгнення нової технології суспільством складно передбачити (згадайте про шифрування повідомлень);

- У довгостроковій перспективі вартість криптоактивів зростатиме або падатиме пропорційно тому, наскільки актуальним буде децентралізований застосунок, який він підтримує;

- У короткостроковому періоді спостерігатиметься надзвичайна нестабільність, оскільки FOMO конкурує з FUD, плутанина конкурує з розумінням, а жадібність конкурує зі страхом (як на стороні покупця, так і на стороні емітента);

- Більшість людей, які купують криптоактиви, не вивчають їх;

- Багато продавців нових криптоактивів насправді не будують децентралізовані застосунки, а використовують ICO через божевілля на ринку; це не означає, що децентралізовані програми погані, це просто означає, що люди використовують плутанину на свою користь і, ймовірно, самі заплутались;

- Не став проти криптоактивів у довгостроковій перспективі: з наближенням до 10-річного ювілею публікації документу «Біткоїна» вже зрозуміло, що вони не зникнуть, що децентралізовані застосунки займуть гідне місце поряд з іншими формами організацій, які ми приймаємо як даність.

З найкращими побажаннями,

Адам

p.s. — Можливо, ти помітив, що я не використав слово «блокчейн» у цій нотатці. Зараз це слово більше збиває з пантелику, ніж допомагає.

Текст листа я взяв з матеріалів курсу МІТ про криптовалюту. Лист було опубліковано 16 жовтня 2017 року. На жаль, посилання з твіттеру Адама вже не працює.

Сподобалась публікація? Дуже на це сподіваюсь, адже автор відшукував матеріали, перекладав, редагував та адаптував його для того, щоб читання приносило не лише задоволення, але й було корисним. Можете підтримати його донатом. Навіть 1 гривня принесе радість!