Давайте уявимо, що вся країна — це велика-превелика комуналка. На кухні кипить борщ, у коридорах — смішні таблички «Не залишай шкарпетку без нагляду», а на дверях висить графік: хто й скільки здає на світло-газ-інтернет цього місяця. Ота табличка — і є наш держбюджет, тільки цифри там не в гривнях, а у мільярдах, і замість буркотливої відповідальної старости сидить цілий Мінфін.
Чому варто уважно придивитися до бюджету, що інколи нагадує звичайний гаманець?
Тому що коли в під’їзді перегорить лампочка або протече дах, рахунок прийде кожному співвласникові. Краще заздалегідь знати, куди підуть спільні кошти, ніж здивовано кліпати очима після чергового «а чому так дорого?».
Як наповнюється бюджет
Бюджет наповнюється, образно кажучи, з трьох здоровезних казанів — і в кожному щось булькає:
Перший казан, то наші податки. У ній як правило кипить ПДВ, акциз, прибуток, «єдиний» і ще сотня назв, від яких часом обертом йде голова у пересічного громадянина. Проте, варто памʼятати, податки це головна складова наповнення бюджету. ПДВ із кожної шоколадки, акциз із пального, податок на прибуток підприємств — усе це немов зерно, з якого потім печуть великий «пиріг» видатків.
Другий казан — нетрадиційні прибутки, зокрема дивіденди від «Нафтогазу», плата за ліцензії, рента за газ тощо. Це коли державна компанія отримує прибуток або продається державою право добувати корисні копалини, частину доходу за подібну дяльність вони платить до бюджету. Виглядає все це так, ніби город посадили раніше, а тепер збираємо огірки з кабачками.
Третій — позики. Інколи врожаю бракує. Тоді держава позичає — випускає облігації чи звертається до міжнародних партнерів. Це схоже на кредит на ремонт даху: користь відчутна одразу, але відсотки ще доведеться сплачувати. І тут згадався “анекдот дня” — гроші є, але вони не наші 😅
Куди ми все це витрачаємо?
Подивіться на малюнок трохи нижче — там добре видно, що найбільша частка наших видатків нині йде на оборону. Пояснення просте: спільний дім потрібно захищати в першу чергу, бо без захисту жоден ремонт стін не матиме сенсу.
Оборона та національна безпека (~ 58 %, ≈ 898 млрд)
Наша реальність така, що у спільний дім вдерся сусід-агресор, тому потрібно відбиватися та, у подальшому, мати броньовані двері й сигналізацію. Саме тому левова частка коштів йде на ЗСУ, озброєння, мобілізацію і забезпечення військових index.minfin.com.ua.
Громадський порядок, поліція, суди (~ 15 %, ≈ 228 млрд)
Це, по суті, внутрішня «охорона під’їзду»: поліція, Нацгвардія, прокуратура, судова система. Вони стежать, аби всередині дому панував порядок index.minfin.com.ua.
Соціальний захист та виплати (~ 9 %, ≈ 141 млрд)
Страховий парашут для пенсіонерів, вимушених переселенців та малозабезпечених сімей. Держава допомагає тим, кому зараз найважче index.minfin.com.ua.
Загальнодержавні функції + обслуговування боргу (~ 7 % + 6 %, ≈ 114 млрд + 93 млрд)
Це «комуналка» й адміністрація будинку: зарплати держслужбовців, робота міністерств, а також регулярний платіж за вже взяті кредити index.minfin.com.ua.
Охорона здоров’я (~ 4 %, ≈ 61 млрд)
Інвестиція у здоровʼя мешканців: програма медичних гарантій, закупівля ліків, фінансування лікарень index.minfin.com.ua.
Освіта й наука (~ 1 %, ≈ 19 млрд*)
«Світла голова» дому: школи, виші та наукові установи центрального рівня. Тут, варто зазначити, що більшість освітніх видатків знаходиться у місцевих бюджетах, тому у держбюджеті частка помітно менша. index.minfin.com.ua
Економічна діяльність та інфраструктура (~ 2 %, ≈ 31 млрд)
Нові дороги, мости, цифрові мережі — все, аби до бібліотеки чи кав’ярні можна було дістатися без пригод index.minfin.com.ua.
Інші статті (менше 1 % кожна)
Охорона довкілля, культура, житлово-комунальне господарство тощо — дрібні, але необхідні «ремонтні роботи» index.minfin.com.ua.
Отже,
понад половина бюджету спрямована на оборону, ще близько чверті — на безпеку всередині країни та соціальний «парашут». Решта коштів йде на розвиток: здоров’я, освіту, інфраструктуру й обслуговування боргу. Тож навіть якщо сьогодні головний акцент — захист дому, держава все ж закладає цеглу у майбутні стіни й комфорт.
Як спільний кошторис впливає на особистий гаманець?
Відсотки та ціни: «ефект доміно» у банківському відділенні
Якщо у бюджеті бракує грошей, уряд виходить на фінансовий ринок і позичає. Попит на кредити підскочив — відсоткова ставка також зростає. Банк, ввічливо усміхнувшись, перекладає нову дорожчу «орендну плату за гроші» й на клієнтів. І от, маємо розстрочку на новий ноутбук, яка коштує більше, ніж саме “залізо”.
Робочі місця: будують дорогу — формується ланцюжок витрат у вигляді заробітної плати
Уявіть трасу, що з’єднала два міста. Це не лише бітум і катки. Поряд відкривається кав’ярня для дорожників, бетонний завод бере більше замовлень, служба доставки купує додаткові фургони. Кожний метр асфальту запускає довгу низку платіжок «отримав → витратив → заробив».
Інфляція: «забагато солі в борщі»
Коли видатки держави розігріті сильніше, ніж її доходи, економіка «закипає» — ціни ростуть швидше, ніж зарплати. Гаманець буквально тане: цифри у платіжній відомості піднімаються, а кошик у супермаркеті стає легшим. Як борщ із зайвою ложкою солі: густо, але несмачно.
Довіра інвесторів: медичний огляд бюджету
Фінансисти світу уважно стежать, чи «здорова» балансова книжка країни. Бачать помірний дефіцит, прогнозовані платежі — видають кредити під лагідний відсоток. Помічають задишку і постійні перевитрати — премія за ризик одразу стає вищою. Для економіки це різниця між «піти до стоматолога профілактично» і «лікувати зуб уночі, коли болить».
Податкові «фокуси» 🎩
Зменшення ПДВ на ліки чи скасування мита на сировину схожі на розпродаж у супермаркеті: покупцеві приємно, але хтось за знижку розрахувався — у даному разі бюджет. Тому, ухвалюючи пільги, уряд зважує, чи може компенсувати їх інакше, щоб не довелося попросити в кредит ще одну «ложку меду».
Борг та інфляція: хто кого перехитрить? ⚖️
Борг — корисний інструмент, коли його правильно дозувати. Якщо економіка зростає швидше за суму позик, усе гаразд: займалися під 5 %, а заробили додану вартість на 7 %. Та коли навпаки, різницю між «заробили» й «винні» доводиться перекривати або новими податками, або підвищенням цін. Обидва варіанти гаманець відчуває досить болісно.
🔍 Корисне правило: стежити, щоб темп зростання ВВП був вищим за темп зростання державного боргу. Тут можна провести аналогію із садом: поки яблук росте більше ніж потрібно на повернення кредиту за трактор — життя солодке.
Як громадянин може допомогти бюджету — і собі? 👥
Тож повертаємось до нашї великої-превеликої комуналки, де державний бюджет є спільним гаманцем, що лежить на столі. Щоразу, коли хтось заглядає всередину й перевіряє, на що витрачаються гроші, дрібні махінації втрачають шанс прижитися. Пильна увага виборця, гостре запитання на зустрічі з депутатом чи допитливий пост у соцмережі — це способи заглянути в середину спільного гаманця, розігнати тінь і не дати жодній гривні зникнути у невідомому напрямку.
Гаманець швидше наповнюється, коли готівка минає конверти й «сіру» касу. Кожен фіскальний чек за каву або офіційно оформлена зарплата схожі на краплі, що, разом з іншими, наповнюють спільний резервуар. І чим більше таких крапель, тим менше нам доводиться позичати на ремонт даху чи купівлю бронежилетів.
Та навіть повний гаманець може бути витрачений недолуго, якщо господарі мовчать. Коли містяни приходять на обговорення бюджету, заповнюють онлайн-опитування чи приєднуються до громадських рад, вони вирішують, що саме буде в кошторисі: ось тут — дитячий майданчик, а тут — новий автобусний маршрут, замість чергового «паперового» фонтану. Тиша ж легко сприймається владою як мовчазне схвалення будь-яких витрат.
Отже, формула проста: прозорість, чесні податкові відрахування та голос громади разом перетворюють бюджет із абстрактної таблиці на відчутні дороги, лікарні й безпечні вулиці. А ще, формують відчуття, що спільний дім справді належить кожному з нас.
Одна картинка замість тисячі цифр 🖼️
Фінал
Державний бюджет — це не тільки суха табличка. Це спільний план виживання й розвитку. Чим уважніше ми його читаємо, тим рідше доводиться латати стелю, коли потече. А головне — ми самі вирішуємо, чи буде в квартирі світло й тепло, чи доведеться сидіти в одязі з ліхтариками.
І не забувайте,
кожна гривня в бюджеті колись прийшла з вашої кишені, тож варто стежити, куди вона прямує далі 😄
#простопроекономіку
