Чорт його зна як багато людей використовують цей ресурс, як хочу використовувати його я: як требник емоцій та планів. Ну тобто щось типу анонімного-електронного щоденника.
Зараз куди не плюнь - контент. Інта, тік-токи, корисні блоги, новини чи прікольчікі. Аж нудить трохи від цього (що не завадило мені підписатися на тег “політика” та “психологія”. До речі, ТОВ “Ліцемірство” я готова Вас приймати Ваші рекламні кошти на картку, пишіть у дірект).
А хочеться як у дитинстві - наліпки у зошиті замість стікерів, курс доллара по 2 чи хоча б 4 грн, кордони 91-го року та електронний щоденник у якому можливо надряпати будь-що.
Але here we are. Я Ріна, мені десь… близько 30, третій рік повномасштабки в Україні й я не маю квартири-машини-чоловіка, зате маю екзистенційну кризу та стабільну кукуху.
Той таке.
