У письменників на початку творчого шляху часто виникає проблема - як же ж писати логічно, без нестримного потоку хаотичних думок. Щоб його припинити, варто розібратись. а що ж коїться всередині вашої голови? Які емоції відчуваєте під час тієї чи іншої ситуації? Чому реагуєте таким чином?
Ідеальна практика, для розкладання своїх думок по правильних поличках є роблення регулярних записів у будь-якому записничку.
Подібна практика буде корисною для будь-якої людини, адже часто ми всі не розуміємо своїх емоцій, а ведення особистого щоденника допоможе в усвідомленні, опануванні і подальшому розвитку.
Як веду його я?
Доцільне питання, але конкретної відповіді не маю, вибачайте. можем розходитись. В мене досі остаточно не сформована звичка після певного дня чи тижня сісти за стіл для написання бодай однієї-двох сторінок. Часто я тримаю щось в собі надто довго, а коли сідаю, то вже вивалюю на сторінок десять. Та так, що потім сиджу в трансі з повним нерозумінням: ,,Це серйозно те, про що я весь час думала?!,,
Бо одним з величезних плюсів ведення щоденника є те, що ти можеш знаходити в собі дуже неочікувані речі. Я й не знаю, які інші способи подолання емоцій схоже на це дивовисько. Спочатку ви пишете поверхнево, а потім все глибше і глибше заглиблюєтесь у свої думки. Те чудово допомагає відслідкувати причину-наслідок.
Якщо вести систематично, хоч й по-троху, то повірте, результат не змусить вас чекати. Це ніби погляд на себе зі сторони: ,,а який настрій в мене найчастіше? а що в основному його псує? а які думки в мене виникають протягом дня?,,
Що головне у введенні щоденника?
Головне - не існує конкретного способу ведення щоденника. Немає, просто немає правильного методу. Я бачила багатьох людей, які не писали в ньому через те, що боялись знаходження щоденника іншими людьми чи вільний потік свідомості. Це не ваша думка, що є щось неправильне в світі, а лиш приколи людства, які часом заганяють до надто вузьких рамок.
За перше ви зможете різними шляхами досягти конфіденційності. А за друге, вільний потік свідомості - ЦЕ ПРЕКРАСНО.
Круто, коли ви дозволяєте собі робити все в щоденнику. Як страшно, візьміть найгірший зошит з усіх з наявних і почніть. Не знаєте, про що писать? - Просто почніть. Почніть про проблему свого не розуміння, що писати, про погоду чи ваші останні цікаві(а може й нудні) пригоди.
Кресліть, малюйте, пишіть найгіршим почерком. ВСЕ, ЩО ЗАВГОДНО. Тільки ви є власником свого щоденника, ніхто не має права його відкривати чи критикувати.
Можна сміятись під час написання, плакати, не могти розібрати, а що ж ви там такого цікавого вчора написали, можете палити, щоб вже точно ніхто не дійшов до того. Але всі, нє, ВСІ ваші емоції є абсолютно нормальними, а тривале тримання їх в собі вам краще не зробить. Тому, та, якщо ви будете сидіти дуже довгий час над аркушем чи навпаки - писатимете швидесенько з намаганням вилити всі свої почуття - це окей, воно з часом мине. Перетвориться згодом на рутину, в якомусь роді звичку.
Тож пишіть, пишіть і зціляйтесь самостійно
(хоча, звісно, до фахівців також звертатись надзвичайно важливо за потреби. і боятись того не варто, чесне слово)
